Для окремих дієт (за даними Інституту харчування РАМН)

Номер дієти Добова потреба, г Енергетична цінність, ккал
Білки Жири Вуглеводи
85…100 100…105 350…450 2500…3100
85…100 90…100 350…450 2500…3100
75…85 80…100 350…450 2800…3000
70…80 80…90 2600…2800
7/10 70…85 80…90 350…450 2700…2900
70…85 65…80 150…250 1700…2000
100…110 70…85 300…350 2300…2500
110...120 105…110 400…500 300…3500
80…85 80…90 350…400 2500…2700
90... 100…105 350…450 2600…3100

Таблиця 5.5– Добова потреба у вітамінах та кухонній солі для окремих дієт (за даними Інституту харчування РАМН)

Номер дієти Вітаміни, мг NaCl, г
А В1 В2 РР С
До 15
1,5 1,5 2,2 8…9
0,5 1,0 1,5
1,5 1,7 2,2 3…5
1,5 1,7 2,2 7…8
1,5 1,7 2,2 До 15
1,5 1,7 2,2 До 15
1,5 1,7 2,2 5…6
Підвищена кількість усіх вітамінів (відповідно до призначення лікаря)
1,5 1,7 2,2 До 15

Дієта №1. Призначення дієти: рекомендується при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, при гострому та хронічному гастриті з нормальною та підвищеною секрецією шлункового соку в період одужання та легкого загострення.

Мета дієти: забезпечити помірне механічне, хімічне та термічне щадіння слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки шляхом виключення з раціону харчових подразників, які стимулюють соковиділення; сприяти загоюванню виразок, нормалізації секреторної та моторної діяльності шлунка.

Загальна характеристика. В дієті обмежені сильні збудники секреції шлунка, а також продукти та страви, які погано перетравлюються. Їжу подають у протертому вигляді, зварену на парі або в воді. Риба та негрубі сорти м’яса допускаються шматком. Виключають дуже холодні та гарячі страви.



Хімічний склад дієти: білок – 100 г (60 г – тваринний), жир – 100 г (30 г олія), вуглеводи – 400…450 г. Вітаміни: ретинол – 2 мг, тіамін – 4 мг, рибофлавін – 4 мг, нікотинова кислота – 30 мг, аскорбінова кислота – 120 мг. Мінеральні речовини: кальцій – 0,8 г, фосфор – 1,6 г, магній – 0,5 г, залізо – 17 мг, NaCl – 10…12 г. Енергетична цінність – 3000…3350 ккал. Вільної рідини – до 1,5 л.

Режим харчування: 5-6 разів на день.

Щоб запобігти хімічному ушкодженню, виключають продукти, багаті на азотисті екстрактивні речовини, – м’ясні, рибні та грибні бульйони, міцні овочеві навари, страви зі смажених та запечених м’яса та риби, а також овочі, багаті на ефірні масла. До раціонів не вміщують солоні, квашені, мариновані овочі та фрукти, гострі закуски, копчені ковбаси, м’ясо та рибу, закусочні м’ясні та рибні консерви, солоне вершкове масло. Різко обмежують кислі ягоди та фрукти, газовані напої, міцний чай та натуральну каву, а також вироби, які містять у значній кількості цукор, мед, варення, цукерки (особливо шоколадні), кухонну сіль.

Щоб запобігти механічному ушкодженню, обмежують у харчуванні продукти, багаті на клітковину (наприклад, пшоно, перлову та ячну крупи, сирі непротерті овочі, бобові), деякі ягоди (виноград, сливи, смородину, аrрус), сухі не протерті фрукти та ягоди (курага, родзинки, чорнослив). З раціону виключають джерела грубої сполучної тканини, жилувате м’ясо, шкіру птахів та риб.

Для створення функціонального спокою органа, який захворів, рекомендують протерті супи, слизові відвари з гречаної, вівсяної та інших крупів, що не подразнюють шлунково-кишковий тракт.

Термічного оберігання досягають виключенням із харчування дуже холодної їжі (нижче 10…12° С) – холодника, морозива, а також дуже гарячих страв (вище 65° С).

Принцип оберігання використовують, як правило, на початку застосування дієтичного харчування. В подальшому з метою відновлення порушених функціональних механізмів переходять до їх тренування і поступово до раціону вводять продукти та страви, які містять несильні хімічні та механічні подразники травного тракту, наприклад, варену моркву, нарізану шматочками.

Функціональне оберігання забезпечують також за рахунок частого дроблення прийомів їжі. Вона повинна вживатись 4-5 разів/добу невеликими порціями у теплому вигляді.

Перелік рекомендованих продуктів та страв наведено у книзі «Пособие-справочник. Диетическое питание», том І.

Дієта №2. Призначення дієти: рекомендується для хворих на гастрит із недостатньою секрецією шлункового соку, при запаленні слизової тонкого та товстого кишечника, порушенні жувального апарату.

Мета дієти: стимулює секрецію травних залоз, сприяє нормалізації рухової функції шлунка та кишечника і зменшенню запальних процесів у слизовій оболонці шлунка, перешкоджає процесу бродіння та гниття в кишечнику, підвищує компенсаторні можливості інших органів травлення.

Загальна характеристика. Це фізіологічно повноцінна дієта, яка забезпечує помірне механічне та термічне щадіння за рахунок обмеження грубої клітковини, дуже холодних або гарячих страв із використанням нерізких стимуляторів секреції травних залоз. Дозволені страви різного ступеня подрібнення та теплової обробки: відварні, тушковані, запечені, смажені (без утворення шкірки). Виключаються продукти та страви, які довго затримуються в шлунку, а також прісне молоко, джерела, багаті на грубу рослинну клітковину (капуста, бобові, редька, виноград, смородина) та сполучну тканину (жилаве м’ясо, хрящі, шкіра птахів та риб). М’ясо ретельно жилують; з риби видаляють хрящі.

З раціону виключають також копчені м’ясо, рибу та ковбаси, м’ясні та рибні консерви, маринади, міцну каву, газовані напої.

Для збудження секреторної діяльності шлунка хворим рекомендують м’ясні, рибні, грибні бульйони, овочеві відвари.

Хімічний склад дієти: білок – 100 г (60 % – тваринний), жир – 60…70 г, вуглеводи – 400 г. Вітаміни: ретинол – 2,0 мг, тіамін – 4,0 мг, рибофлавін – 4,0 мг, нікотинова кислота – 30 мг, аскорбінова кислота – 100 мг. Мінеральні речовини: кальцій – 0,8 г, фосфор – 1,6 г, магній – 0,4 г, залізо – 15 мг, NaCl – 12…15 г. Енергетична цінність – 2000…3000 ккал. Вільної рідини – до 1,5 л.

Режим харчування – 4-5 разів на день.

Нормалізації шлункової секреції сприяє суворе дотримання режиму приймання їжі та роздільне харчування (не менше 5 разів на добу). Завдяки введенню в кожний прийом невеликої кількості їжі, вона недовго затримується в шлунку. Крім того, при такому харчуванні у хворих не виникає відчуття надмірного насичення, тобто гальмування харчового центру, яке зумовлює пригнічення секреції травних соків.

Під час вибору продуктів слід враховувати швидкість перетравлювання їх в шлунку. Оскільки жири гальмують шлункову секрецію, рекомендують вміщувати до раціону знежирене молоко, кисломолочні напої, сир, нежирні сорти м’яса, риби та птиці.

Потреба у вуглеводах забезпечується в основному за рахунок продуктів, які є джерелами крохмалю, бо легкозасвоювані вуглеводи гальмують виділення травних соків. Концентровані їх джерела (мед, варення, джеми) дозволені, бо вони викликають розріджувальну секрецію.

Перелік рекомендованих продуктів та страв наведено у книзі «Пособие-справочник. Диетическое питание», том І.

Дієта №5. Призначення дієти: рекомендується при хронічних захворюваннях печінки, жовчного міхура та жовчевивідних шляхів.

Мета дієти: підвищує функціональну здатність печінки, стимулює відтік жовчі, сприяє поліпшенню обміну холестерину та інших ліпидів у організмі, активізує відновлювальні процеси у печінці. Завдяки стимуляції виділення жовчі у дванадцятипалу кишку ця дієта запобігає утворенню каменів у жовчному міхурі, переходу хронічного гепатиту в цироз печінки, а також нормалізації функції кишечника.

Загальна характеристика: дієта містить в основному молочні та рослинні продукти, збагачена вітамінами, вуглеводами та ліпотропними речовинами.

Хімічний склад дієти: білок – 100…110 г (50 г тваринний), жир – 60…70 г (непрогріта олія – 25 г), вуглеводи – 500…600 г (солодкі – 100 г). Вітаміни: ретинол – 3,0 мг, тіамін та рибофлавін – по 5-6 мг, нікотинова кислота – 50…60 мг, аскорбінова кислота – 150…200 мг. Мінеральні речовини: кальцій – 0,8 г, фосфор – 0,8…1,2 г, магній – 0,5 г, залізо – 15 мг, NaCl – 10…12 г. Енергетична цінність – 3000…3500 ккал. Вільної рідини – 1,5…2,0 л.

Режим харчування – 5-6 разів на день.

У раціоні обмежують тугоплавкі жири, які є джерелами насичених жирних кислот та холестерину. З харчування виключають концентровані м’ясні, грибні та рибні бульйони, продукти, які є джерелами щавлевої кислоти, ефірної олії, а також окислених жирів та інших речовин, які перевантажують функцію печінки. Виключають також закусочні, м’ясні та рибні консерви, копчені ковбаси, кислі, гострі, солоні та пряні продукти, а також холодні страви (холодник, щі зелені, холодець, морозиво, коктейлі). У раціоні обмежують бобові.

Джерелами біологічно цінних білків у дієті є молоко та молочні напої, сир (щодня не менше 100 г), яєчний білок, м’ясо, риба, гречана та вівсяна крупи. Ці продукти містять також ліпотропні речовини: метіонін, холін, лецитин та ін.

Жирова частина раціону забезпечується за рахунок вершкового та рослинного масла. Вони покращують виведення жовчі з жовчного міхура. Рекомендують широко використовувати салати із свіжих та сирих овочів, заправлені олією.

До дієти необхідно вводити джерела легкозасвоюваних вуглеводів: мед, варення, джеми, компоти, киселі, цукор. Вуглеводи в раціоні обмежують лише при супроводжуючих алергічних захворюваннях, ожирінні, цукровому діабеті.

З метою стимулювання жовчовидільної функції печінки рекомендують вміщувати в харчування 25…40 г ксиліту або сорбіту, а також рослинні продукти, які є джерелами клітковини.

Страви готують відварними, на парі або запеченими. Корисні страви з продуктів моря.

Режим харчування: прийом їжі – 5-6 разів на день, у теплому стані, що сприяє жовчовиділенню.

Перелік рекомендованих продуктів та страв наведено у книзі «Пособие-справочник. Диетическое питание», том І.

Дієта № 5п. Призначення дієти: рекомендується при запаленні підшлункової залози.

Мета дієти. Забезпечує хімічне та механічне щадіння підшлункової залози та тих органів травної системи, які теж уражені (шлунок, дванадцятипала кишка, печінка), забезпечує процеси відновлення у тканині підшлункової залози та синтез панкреатичних ферментів.

Загальна характеристика: для забезпечення хімічного щадіння підшлункової залози та інших органів травної системи з раціону виключають ті продукти, які стимулюють секрецію шлунка та підшлункової залози: м’ясні, рибні та міцні вегетаріанські відвари, особливо грибні; алкогольні та газовані напої; жирні м’ясо, рибу, птицю, копчені продукти, гострі закуски, консерви, здобне тісто, пироги, чорний хліб, свиняче сало, яловичий та баранячий жир, шоколад, соління, маринади, гострі спеції (перець, гірчиця тощо), кислі фруктові та овочеві соки, квас, міцна кава, чай, какао.

Хімічний склад дієти: білок – 110…120 г (60 % – тваринний), жир – 70…80 г (20 % – олія), вуглеводи – 300…350 г (цукор – 30…40 г). Вітаміни: ретинол – 0,4 мг, каротин – 12 мг, тіамін – 1,4 мг, рибофлавін – 2,6 мг, нікотинова кислота – 17 мг, аскорбінова кислота – 250 мг. Мінеральні речовини: кальцій – 1,3 г, фосфор – 1,8 г, магній – 0,4 г, залізо – 34 мг, NaCl – 10 г. Енергетична цінність – 2600…2700 ккал. Вільної рідини – до 1,5 л.

Режим харчування – 5-6 разів на день, дрібними порціями.

Для забезпечення механічного щадіння органів травлення продукти та страви вживають у рідкому, напіврідкому та протертому вигляді. У разі поліпшення стану людини вживають страви у непротертому вигляді, що стимулює апетит та тренує органи травлення.

Для забезпечення термічного щадіння з харчування виключають дуже гарячу або холодну їжу.

Виключають смажені страви тому, що в них утворюються токсичні речовини внаслідок розщеплення жирів, які викликають біль у залозі.

Для забезпечення відновлення у тканині підшлункової залози процесів синтезу панкреатичних ферментів та попередження загострень захворювання у раціоні підвищують вміст білків до 110…120 г. З них 60 % повинні бути білками тваринного походження (сир та інші кисломолочні продукти, нежирні м’ясо та риба, яєчні білки).

Вміст жирів у дієті знижують до 80 г, у чистому вигляді їх виключають зовсім. Загальну кількість жирів розподіляють на декілька прийомів протягом дня. Основними жирами повинна бути олія (соняшникова, оливкова, кукурудзяна), яка містить поліненасичені жирні кислоти та лецитин, що має ліпотропну дію.

Вміст вуглеводів обмежують до 300…350 г, при цьому солодких до 30 г, щоб запобігти зростанню рівня глюкози в крові та профілактиці появи цукрового діабету, алергій та інших порушень.

У раціоні зменшують також вміст кухонної солі до 8 г на добу тобто 1,5 чайної ложки, що сприяє зменшенню секреції підшлункового соку та має протизапальну дію.

Дієту збагачують солями кальцію, які мають протизапальну та протиалергічну дію. Для забезпечення цього до раціону включають знежирені молочні продукти, насамперед кальциновані сири, які виготовлено в домашніх умовах.

З раціону виключають також продукти, що викликають бродіння та метеоризм кишок: бобові, білокачанну капусту, газовані напої, редьку, редиску, ріпу.

Важливим принципом дієтотерапії хронічного панкреатиту є «дробне» харчування (5-6 разів на добу невеликими порціями). Слід ретельно пережовувати їжу, тому що швидкий процес їжі та вживання значних її обсягів призводять до збільшення секреції соку, а відтік його є порушеним через запалення.

Перелік рекомендованих продуктів та страв наведено у книзі «Пособие-справочник. Диетическое питание», том І.

Дієта № 6.Призначення дієти: рекомендується при подагрі, сечокислому діатезі.

Мета дієти: знизити синтез сечової кислоти в організмі, посилити виведення її з сечею, сприяти зсуву реакції сечі в лужний бік, знизити збудливість вегетативної нервової системи, надати десенсибілізуючого впливу.

Загальна характеристика: дієта з помірним обмеженням білків, жирів і солодких вуглеводів, значним обмеженням продуктів, багатих на солі щавлевої кислоти, помірним вмістом кухонної солі та підвищеним вмістом лужних валентностей і рідини. Показане помірне обмеження енергетичної цінності, в основному за рахунок продуктів, багатих пуриновими основами.

Необхідність обмеження жиру продиктована його негативним впливом на виведення солей сечової кислоти з організму, їх вміст повинен бути не більше за 1 г на 1 кг маси тіла.

У зв’язку з вираженою специфіко-динамічною дією білків, яка сприяє утворенню ендогенної сечової кислоти, доцільно кількість білка в дієті дещо обмежити.

Зниження в раціоні солодких вуглеводів буде сприяти десенсибілізуючому ефекту.

Доцільно збагачувати дієту вітамінами, які позитивним чином впливають на обмін речовин.

Хімічний склад: білок – 70…80 г (в основному молочний), жир – 80…90 г (у тому числі 25 % рослинного походження), вуглеводи – 400 г (цукру 80 г), вітаміни: ретинол – 0,5 мг, каротин – 7 мг, тіамін – 1 мг, рибофлавін – 1,5 мг, нікотинова кислота – 15 мг, аскорбінова кислота – 155 мг; мінеральні речовини: натрій – 0,4 г, калій – 3,1 г, кальцій – 0,7 г, фосфор – 1,3 г, магній – 0,35 г, залізо – 50 мг, кухонна сіль – 10 г. Енергетична цінність – 2700…2800 ккал. Вільна рідина – 2,5…3 л.

Режим харчування: 4 рази на день, натщесерце і в проміжках – напої.

З харчування виключаються джерела пуринових основ; м’ясні, рибні та грибні бульйони, соуси і підливи, яйця, а також мозок, печінка, нирки, м’ясо молодих тварин, ікра, риба, холодець, бобові, дріжджі, гриби, цвітна капуста, шоколад.

Різко обмежують продукти, багаті щавлевою кислотою: шпинат, щавель, редиску, баклажани, малину, інжир.

Бажане обмеження страв, що збуджують нервову систему: кава, какао, міцний чай, гострі закуски і прянощі.

Забороняються жирні сорти м’яса, тугоплавкі жири: баранячий, яловичий, свинячий, кулінарні жири.

З метою обмеження надходження в організм кухонної солі, яка погіршує виведення уратів із організму, з раціону виключають соління, мариновані овочі та плоди, гострі закуски, копчене м’ясо і рибу, ковбаси, гострі та солоні сири, бобові, багаті пуринами – горох, квасолю, сочевицю, а також щавель, шпинат.

Забороняється вживання алкогольних напоїв, які сприяють виникненню приступів подагри.

Виключають хрін, гірчицю, перець.

Оптимальним способом кулінарної обробки м’яса і риби є відварювання, під час якого велика частка екстрактивних речовин, що містять пуринові основи, переходить у бульйон. Допускається подальше обжарювання і запікання. Інші продукти зазнають звичайної кулінарної обробки.

Дозволяється застосовувати під час приготування їжі оцет, лавровий лист (обмежено).

Бажаним є проведення один раз на тиждень розвантажувальних дієтичних раціонів: яблучного, огіркового, картопляного, кавунового, молочного.

Дієту № 6 призначають не більш ніж на 10-14 днів, потім рекомендують раціональне харчування, після чого знову повертаються до дієти, оскільки тривале надходження надлишку лужних валентностей небажане.

Для поліпшення виведення з організму солей сечової кислоти необхідно вводити в раціон напої, що є джерелом лужних валентностей: молоко та молочні продукти, чай із лимоном, відвар шипшини, м’ятний та липовий чаї.

Перелік рекомендованих продуктів та страв наведено у книзі «Пособие-справочник. Диетическое питание», том І.

Дієта № 7.Призначення дієти: рекомендується при захворюваннях нирок у період видужування або хронічній течії хвороби поза загостренням.

Мета дієти: створити помірне щадіння функції нирок, надати протизапальну дію, сприяти виведенню з організму рідини, азотистих «шлаків» і інших продуктів обміну.

Загальна характеристика: дієта з обмеженням білка, солі та вільної рідини, з виключенням екстрактивних речовин м’яса, риби, грибів і ефірної олії.

Хімічний склад: білок – 75…80 г (50 % – тваринного походження, в основному за рахунок білків молока), жир – 90…100 г (25 г рослинна олія), вуглеводи – 450 г (90 г цукру); вітаміни: ретинол – 1,5 мг, каротин – 5 мг, тіамін – 1,3 мг мг, рибофлавін – 2,5 мг, нікотинова кислота – 15 мг, аскорбінова кислота – 250 мг; мінеральні речовини: натрій – 2 г, калій – 2,5 г, кальцій – 0,8 г, магній – 0,3 г, фосфор – 1,2 г, залізо – 20 мг. Енергетична цінність – 2200 ккал. Вільна рідина – 0,9…1 л.

Режим харчування 4-5 разів на день.

З харчування виключають речовини, що подразнюють нирки, збуджують діяльність центральної нервової та серцево-судинної систем (у тому числі азотисті екстрактивні речовини м’яса, риби, грибів), продукти, що містять холестерин, ковбаси, сосиски, копченості, консерви, ікру, джерела щавлевої кислоти та ефірної олії.Підлягають виключенню з харчування соління, маринади, копченості, м’ясні та рибні гастрономічні товари, які внаслідок значного вмісту в них солі зменшують виділення сечі з організму, а отже, сприяють всмоктуванню отруйних продуктів обміну речовин, що спричиняють самоотруєння організму.

Різко обмежують бобові, білокачанну капусту, що призводять до метеоризму в кишечнику.

Для поліпшення виведення рідини з організму в харчування вводять сушені фрукти, печену картоплю та яблука, страви з кабачків, які є джерелами іонів калію. Вміст калію в дієті повинен бути достатнім, оскільки організм його багато втрачає. Калій сприяє витісненню натрію, а разом із ним і рідини з організму і зменшенню набряків. Сечогіннудію мають також кавуни, дині, салати, свіжі фрукти. Для обмеження споживання рідини виключають перші страви.

Дієта повинна містити джерела ліпотропних речовин (сир, молочнокислі продукти, рослинна олія), підвищену кількість свіжих ягід, фруктів, овочів, що є джерелом вітамінів і мінеральних солей.

Їжу готують без солі. Для маскування відсутності кухонної солі застосовують її замінники – дієтичні солі (комбісол і санасол), які використовують для досолювання готових страв. Крім того, рекомендовані до використання в дієтичних раціонах суміші № 1 і № 2, які відрізняються від інших замінників за складом, способом вживання.

Суміш № 1 рекомендують застосовувати для досолювання всіх безсольових страв, а суміш № 2 – переважно для других страв (м’ясних, рибних, овочевих).

У разі приготування їжі для поліпшення смакових якостей використовують виварену цибулю, сметану, оцет, лимонний сік і цедру, лавровий лист, кмин, овочеві та фруктові соки.

Перелік рекомендованих продуктів та страв наведено у книзі «Пособие-справочник. Диетическое питание», том І.

Дієта № 8.Призначення дієти: рекомендується за різної міри ожиріння.

Мета дієти: вплинути на обмін речовин, попередження і усунення надмірного відкладення жиру.

Загальна характеристика: дієта зі зниженою енергетичною цінністю за рахунок зменшення вуглеводів (в основному легкозасвоюваних), що є основним джерелом енергії та які легко переходять в жир; жирів (в основному тваринного походження) – основних джерел холестерину, насичених жирних кислот; збільшеним вмістом харчових волокон за рахунок введення в раціон рослинних продуктів для стимуляції рухової активності кишечника і виведення шлаків із організму. Дієта збагачена джерелами ліпотропних чинників, що поліпшують процеси окислення жирів у тканинах і виведення шлаків із організму; обмеженням кількості води, соків і інших рідин, а також кухонної солі, що сприяє затримці їх в тканинах організму, виключення екстрактивних речовин і смакових приправ, використанням замінників цукру (сорбіт, ксиліт) для солодких страв і напоїв із урахуванням їх енергетичної цінності.

Хімічний склад: білок – 90…110 г (60 % – тваринний), жир – 70…80 г (30 % рослинний), вуглеводи – 150…200 г, вітаміни: ретинол – 0,4 мг, каротин – 15,6 мг, тіамін – 1,1 мг, рибофлавін – 2,2 мг, нікотинова кислота – 15,0 мг, аскорбінова кислота – 150 мг, мінеральні речовини: калій – 2,5 г, кальцій – 1 г, магній –0,9 г, фосфор – 2 г, залізо – 35 мг, кухонна сіль – 5…7 г. Енергетична цінність раціону – 2000…2500 ккал.

Режим харчування – вживання їжі 5-6 разів на день із достатнім об’ємом за рахунок рослинної клітковини. Часте вживання їжі невеликими кількостями посилює обмін речовин і сприяє гальмуванню харчового центра.

З дієти виключаються джерела легкозасвоюваних вуглеводів (цукор, цукерки, мед, варення), солодкі фрукти і ягоди (виноград, родзинки), лимонад, солодкі соки, морозиво, квас, шоколад. Виключають також жирні сорти м’яса, сосиски, варені та копчені ковбаси, мозок, печінку, консерви, жирну рибу, соління, копченості, рибні консерви, ікру, сметану, вершки, солоний сир; кондитерські вироби із борошна першого rатунку, манну крупу, макаронні вироби, бобові, рис, гострі закуски, маринади, жирні та гострі соуси, майонез, всі прянощі.

Для зниження калорійності рекомендується використання метилцелюлози, рослинної клітковини, які застосовуються як емульгатор, загусник для сиру, тіста, морозива, кремів, для заміни крохмалю в киселях, зниження кількості жиру в сметані, вершках, вершковому маслі. Введення в страви розчинних похідних клітковини дає можливість зменшити кількість продуктів, і разом із тим, збільшити об’єм готового виробу, завдяки чому підвищується почуття насиченості; метилцелюлоза, крім того, посилює рухову активність кишечника і виділення жовчі.

Перелік рекомендованих продуктів та страв наведено у книзі «Пособие-справочник. Диетическое питание», том І.

Доцільно 1-2 рази на тиждень провести розвантажувальні дні, які за складом можуть бути вуглеводними (яблучні, огіркові, кавунові); жировими (сметана або вершки); білковими (м’ясні, сирні, кефірні, рибні); комбінованими (комплексні).

У основу вуглеводних розвантажувальних днів покладено принцип обмеження в раціоні білків і жирів під час введення продуктів, що містять складні вуглеводи, рослинну клітковину, вітаміни, мінеральні солі. З цією метою частіше за все використовують яблука несолодких сортів, свіжі огірки, кавуни, помідори, сливи, вишні та інші ягоди і фрукти. Протягом дня через рівні проміжки часу людина за 5 прийомів споживає будь-який із цих продуктів у сирому вигляді.

Жирові розвантажувальні дні стимулюють активність ферментів, що розщеплюють жири, гальмують перехід вуглеводів у жири і створюють спокій надто збудженому інсулярному апарату підшлункової залози хворого ожирінням. У цей день 500 г 20 % сметани або вершків вживають в 5-ти рівних порціях через однакові проміжки часу. Два рази на день дозволяється пити по 1 склянці кави з молоком без цукру або настій шипшини.

Білкові розвантажувальні дні легко переносяться хворими ожирінням. Вони поліпшують обмін речовин і підвищують активність ферментів, що руйнують жир. Для білкових розвантажувальних днів можна використати сир (150 г 4 рази на день із 15 г сметани), кефір (250 мл 6 разів на день), відварне нежирне м’ясо (100 г 5 разів на день).

Під час проведення сирних і м’ясних розвантажувальних днів рекомендується 2 склянки кави з молоком без цукру і 2 склянки настою шипшини.

У комбіновані розвантажувальні дні використовують різні поєднання продуктів (м’ясо та риба; сир і кисле молоко; овочі та фрукти; овочі та ягоди та ін.).

Можна використати контрастне харчування, при якому раціон кожного подальшого дня істотно відрізняється від раціону попереднього. Контраст харчових продуктів активізує обмін речовин.

Дієта № 9. Призначення дієти: рекомендується для хворих на цукровий діабет.

Мета дієти: щадіння інсулярного апарату підшлункової залози, поліпшення вуглеводного обміну, попередження порушення жирового обміну, підвищення захисних сил організму і профілактика ускладнень.

Загальна характеристика – дієта з помірно зниженою енергетичною цінністю за рахунок легкозасвоюваних вуглеводів і тваринних жирів за нормальної кількості білків. Виключаються цукор, солодощі. Для приготування солодких страв і напоїв використовують ксиліт. Обмежуються джерела холестерину і екстрактивних речовин. Збільшується вміст ліпотропних речовин, вітамінів, харчових волокон.

Хімічний склад: білок – 90…100 г (50 % – тваринні), жир –75…80 г (30 % рослинний), вуглеводи 300…350 г (переважно полісахариди). Вітаміни: ретинол – 0,3 мг, каротин – 12 мг, тіамін – 1,5 мг, рибофлавін – 2,1 мг, нікотинова кислота – 18 мг, аскорбінова кислота – 250 мг, мінеральні речовини: натрій – 3,7 г, калій – 4 г, кальцій – 0,8 г, фосфор – 1,7 г, залізо – 33 мг, кухонна сіль – 12 г. Енергетична цінність 2300…2500 ккал. Вільна рідина – 1,5 л.

Режим харчування: вживання їжі – 5-6 разів на день із рівномірним розподілом вуглеводів і залежить від кратності введення інсуліну.

З дієти виключаються вироби із здобного тіста, концентровані жирні бульйони з манною крупою, рисом, макаронними виробами; жирні сорти м’яса, птиці та риби; солоні та мариновані овочі; солодкі фрукти, ягоди і соки з них, лимонад на цукрі, солодкий квас, жирні, гострі та зелені соуси. Як джерело білка особливо корисні продукти, що містять ліпотропні чинники – сир, нежирна яловичина, нежирна риба.

Норма жирів дієти звичайно меншає, хоча вони є джерелом енергії та сприяють щадінню інсулярного апарату. Необхідно вводити в раціон олію в натуральному вигляді в зв’язку з наявністю в ній ліпотропних речовин. Частку тваринних жирів, багатих на холестерин, потрібно обмежити в зв’язку зі схильністю до розвитку атеросклерозу хворих на цукровий діабет.

Основним компонентом дієти, який необхідно суворо контролювати, є вуглеводи, особливо легкозасвоювані.

Для поліпшення смакових якостей їжі, а також із метою лікування, в дієті використовується замінник цукру – ксиліт. Він сприяє зниженню рівня кетонових тіл в крові, посилює виведення жовчі та підвищує рухову активність кишечника.

Одноразова доза ксиліту не повинна перевищувати 20…25 г, всього протягом дня до 40 г.

У дієту можна вводити також інші замінники цукру – сорбіт, маніт, сахарин і інші, які не підвищують вміст глюкози в крові. При кипінні сахарин руйнується, в зв’язку з чим його рекомендують додавати в готові страви. Крім того сахарин – чужерідна речовина, при тривалому застосуванні може спричинити подразнення травного апарату і нирок.

При нестачі інсуліну підвищується потреба у вітамінах групи В, у зв’язку з чим доцільно в раціон вводити відвари з висівок.

У раціоні хворих цукровим діабетом повинно бути збільшено вміст калію, магнію, кальцію, фосфору, міді, цинку, марганцю.

Рекомендовані продукти та способи приготування страв наведено у книзі «Пособие-справочник. Диетическое питание», том І.

Дієта № 10.Призначення дієти: рекомендується при захворюваннях серцево-судинної системи з нерізко вираженою недостатністю кровообігу, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі.

Мета дієти: сприяти поліпшенню функції серцево-судинної системи при одночасному помірному щадінні органів травлення і нирок, нормалізації обміну речовин, збільшенню сечовиділення і розвантаженню обміну.

Загальна характеристика. Дієта із зниженою енергетичною цінністю за рахунок зменшення жирів (головним чином тугоплавких) та вуглеводів. Обмежена кількість кухонної солі, грубої клітковини і продуктів, що сприяють здуттю кишечника, речовин, що збуджують нервову та серцево-судинну системи. Обмеження джерел холестерину і вільної рідини. Збагачення раціону солями калію, (урюк, курага, родзинки, абрикоси, чорнослив, зелень петрушки, баклажани, картопля, капуста, гарбуз і ін.) і магнію (вівсяна, гречана крупи, волоські горіхи, висівки, соя, абрикоси, родзинки, шипшина), ліпотропними речовинами(бобові – соя, горох, квасоля; гречана, вівсяна крупи; риба – тріска, судак; сир), що позитивно впливають на обмін холестерину та функції печінки, солями кальцію (при атеросклерозі – обмежувати), магнію, марганцю, йоду, кобальту, які містяться у великій кількості в продуктах моря (мідії, кальмари, морська капуста, креветки, паста «Океан»). Страви з продуктів моря доцільно приймати щодня протягом 1-го місяця, особливо в зимовий і осінній періоди року в кількості 75…100 г, а пасту «Океан» – 20…50 г – впродовж дня в 2 прийоми в поєднанні з молоком, сиром; можна додавати в супи, каші.

Важливе значення має збагачення дієти вітамінами групи В (особливо В1), що беруть участь в обміні ліпідів, вітаміну С і Р.

Виключають: свіжий хліб, вироби із здобного тіста, м’ясні, рибні та грибні бульйони, страви з бобових, жирні сорти м’яса та птиці, субпродукти, жирні види риб, копчення, соління, мариновані, квашені овочі, шпинат, редьку, ріпчасту цибулю, часник, плоди з грубою клітковиною, шоколад, натуральну каву, какао, а також хрін, перець, гірчицю; міцний чай, натуральну каву, газовані напої.

Хімічний склад: білок – 80…90 г (55 % тваринний), жир – 70 г (25…30 % рослинний), вуглеводи – 350…400 г; вітаміни: ретинол – 0,3 мг, каротин – 20,5 мг, тіамін – 1,7 мг, рибофлавін – 2,5 мг, нікотинова кислота – 22 мг, аскорбінова кислота – 250 мг, мінеральні речовини: калій – 4,2 мг, кальцій – 1 г, фосфор – 1,8 г, магній – 0,5 г, залізо – 30 мг, хлористий натрій – 6 г. Енергетична цінність – 2350…2600 ккал. Вільна рідина – 1,2 л.

Кулінарна обробка – з помірним механічним щадінням. М’ясо та рибу відварюють.

Їжу готують майже без солі, використовуючи її для підсолення готової їжі в кількості 3…5 г на добу (1 чайна ложка без верху). Для поліпшення смакових якостей їжі та забезпечення перенесення безсольової дієти рекомендується м’ясо та рибу варити в концентрованих овочевих бульйонах, надавати стравам кислого або солодкого смаку, додавати лавровий лист, петрушку.

Режим харчування: їжа 5-6 разів впродовж дня невеликими порціями.

Рекомендовані продукти та страви наведено у книзі «Пособие-справочник. Диетическое питание», том І.

Дієта № 11.Призначення дієти:рекомендується при туберкульозі легень, лімфатичних вузлів, кісток, в стадії затихання або хронічній формі, при виснаженні після хронічних захворювань, травм, операцій, зниженій опірності організму, недокрів’ї.

Мета дієти: активізувати процес загоювання, підвищити захисні сили організму та його опірність до хронічних інфекційних захворювань, поліпшити живлення організму.

Загальна характеристика: дієта з підвищеною енергетичною цінністю з переважним вмістом білків тваринного походження (особливо молочних), вітамінів, мінеральних речовин (особливо кальцію), з помірною кількістю жирів, вуглеводів.

Виключаються: дуже жирні сорти м’яса, птиці, жирні гострі соуси, кулінарні жири, кондитерські вироби, вироби з великою кількістю крему.

Хімічний склад: білок – 120…140 г (60 % – тваринний), жир – 100…120 г (25 % – рослинний), вуглеводи – 450…500 г, вітаміни: ретинол – 1,7 мг, каротин – 8,5 мг, тіамін – 2,0 мг, рибофлавін – 4,0 мг, нікотинова кислота – 25,0 мг, аскорбінова кислота – 150,0 мг; мінеральні речовини: калій – 4,0 г, кальцій – 1 г, магній – 0,5 г, фосфор – 2,5 г, залізо – 55 мг. Енергетична цінність – 3600 ккал .

Режим харчування: вживання їжі 5 разів впродовж дня.

Кулінарна обробка: без обмежень.

Рекомендовані продукти та страви наведено у книзі «Пособие-справочник. Диетическое питание», том І.

Дієта № 13.Призначення дієти: рекомендується для осіб, що перенесли інфекційні та гострі інфекційні захворювання; ангіну; після операцій на м’яких тканинах, кістках, щитовидній залозі й ін.

Мета дієти: посилення виведення токсинів із організму і підвищення його захисних сил; щадіння органів травлення при гострих гарячкових станах або в післяопераційний період при дотриманні постільного режиму.

Загальна характеристика. Обмеження енергетичної цінності та продуктів, що подразнюють харчовий каналі сприяють бродильним процесам у кишках; підвищення вмісту вітамінів і рідини; сіль у помірній кількості.

Виключаються: хліб житній, свіжий, млинці, вироби із здобного тіста; жирні сорти м’яса (гусак, качка, баранина, свинина), шинка, ковбаси, консерви; жирні види риб, копчена, солона, консерви; яйця круті та смажені; незбиране молоко, жирна сметана, гострий сир; перлова крупа, пшоно, бобові; білокачанна капуста, редиска, редька, ріпа, бруква, огірки, гриби; жирні бульйони, борщ, щі, холодник; фрукти, ягоди з грубою клітковиною; шоколад, тістечка; гострі жирні соуси; інші прянощі; виноградний і капустяний соки.

Хімічний склад: білок – 80 г (60…70 % – тваринний, переважно молочний), жир – 70 г (15 % – рослинний), вуглеводів – до 300…320 г, натрію хлориду – 8…10 г, вільної рідини – 2 л і більше. Енергетична цінність: 2150…2230 ккал.

Їжу готують шляхом відварювання (у воді або на парі); вживають у пюреподібному або напіврідкому вигляді.

Режим харчування. Роздроблено вживання їжі до 6 разів упродовж дня в гарячому (не нижче за 60ο С) вигляді.

Рекомендовані продукти та стравинаведено у книзі «Пособие-справочник. Диетическое питание», том І.

Дієта № 15.Призначення дієти: рекомендується при різних захворюваннях, що не вимагають спеціальних лікувальних дієт і без порушень стану травної системи, а також для видужуючих, яким дозволено розширення обмежувальної дієти.

Мета дієти: забезпечити фізіологічно повноцінне харчування, полегшити поступовий перехід до звичайного харчування.

Загальна характеристика: фізіологічно повноцінна дієта, за основними харчовими речовинами, що відповідає нормам харчування для здорової людини, не зайнятої фізичною працею.

З харчування виключаються продукти, що важко перетравлюються, (жирна яловичина, баранина, яловиче і бараняче сало, гусак, качка), консерви. Обмежуються спеції – перець, оцет, гірчиця. Вміст вітамінів збільшений. Дозволяються всі способи кулінарної обробки їжі. Температура їжі звичайна.

Хімічний склад: білок – 80…100 г (60 % – тваринний), жир – 80…100 г (в тому числі рослинний – 25 %), вуглеводи – 400…450 г (в тому числі 25 % цукру), каротин – 10,0 мг, тіамін – 2,4 мг, рибофлавін – 2,8 мг, нікотинова кислота – 20,0 мг, аскорбінова кислота – 150,0 мг, мінеральні речовини: натрій – 5,6 г, калій – 4,3 г, кальцій – 2,2 г, магній – 0,6 г, фосфор – 2 г, залізо – 40 мг; кухонна сіль – 12…15 г. Енергетична цінність – 2650…3100 ккал.

Режим харчування: харчування 4 рази впродовж дня.

Рекомендовані продукти та страви наведено у книзі «Пособие-справочник. Диетическое питание», том І.

Запитання для самопідготовки та контролю

1. Які основні принципи дієтотерапії?

2. Яка особливість лікувальних дієт, що рекомендуються для хворих із виразкою шлунка?

3. Дати характеристику дієті № 2.

4. Які особливості дієти, що рекомендується при захворюваннях печінки та
жовчного міхура?

5. Які особливості харчування при подагрі?

6. Яким повинно бути харчування при захворюваннях нирок та серцево-судинної системи?

7. Дати характеристику дієтам № 8 і № 9.

8. Дати характеристику дієтам № 11 і № 13.

9. Які існують спеціалізовані продукти лікувального харчування?

refanvo.ostref.ru ufi.deutsch-service.ru refamrd.ostref.ru sph.deutsch-service.ru Главная Страница