Загальновиробничі витрати ділять на постійні і змінні.

До змінних загальновиробничих витрат відносять витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно зміні об’єму діяльності. Наприклад, до них можна віднести витрати технічних масел на обслуговування технологічного обладнання, витрати на поточний ремонт обладнання, що використовується для обслуговування виробництва тощо.

Фактичні змінні загальновиробничі витрати усі включають до виробничої собівартості, попередньо розподіливши їх на кожний об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, тощо) обраній на підприємстві. Вони включаються до виробничої собівартості у сумі, на яку складають бухгалтерську проводку: Дт 23 Кт 91.

До постійних загальновиробничих витрат відносять витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що залишаються незмінними (або майже незмінними) із зміною об’єму діяльності. Наприклад, витрати на опалення, освітлення цеху, поточний ремонт будівлі цеху, вартість виданого у роботу обслуговуючому персоналу спецодягу тощо.

Для того, щоб визначити суму фактичних постійних витрат, яка належить включенню до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), необхідно перерахувати їх на нормальну потужність і розподілити на:

а) постійні розподілені;

б) постійні нерозподілені.

Сума постійних розподілених загальновиробничих витрат включається до собівартості кожного об'єкту обліку витрат пропорційно обраній економічно доцільній базі розподілу прийнятій на підприємстві (такій, як і змінні). Вони включаються до виробничої собівартості у сумі, на яку складають бухгалтерську проводку: Дт 23 Кт 91.

Сума постійних нерозподілених загальновиробничих витрат до виробничої собівартості не включається. а включається до собівартості реалізованої продукції. На суму постійних нерозподілених витрат складається проводка: Дт 901 Кт 91.


Приклад:

Таблиця 13.3

Зміст господарських операцій Кореспонденція рахунків Сума, грн
Дт Кт
1. Списано комплектуючі на виготовлення двигунів 15600,00
2. Списано комплектуючі на ремонт обладнання загальновиробничого призначення 3800,00
3. Нарахована амортизація інструментів в розмірі 50% вартості при видачі їх в роботу: - виробничим робітникам на виготовлення двигунів; - робітникам, що обслуговують виробництво 600,00 420,00
4. Нарахована заробітна плата робітникам: - основного виробництва; - що обслуговують виробництво 24500,00 9600,00
5. Нараховано внески до фондів соцзахисту на заробітну плату нараховану робітникам: - основного виробництва; - що обслуговують виробництво
6. Після розподілення списуються загальновиробничі витрати на: а) собівартість двигунів (змінні і постійні розподілені) б) собівартість реалізованої продукції (постійні нерозподілені)



Калькулювання собівартості готової продукції переданої протягом місяця з цеху на склад починають з допоміжних виробництв. Допоміжне виробництво - це структурний підрозділ, який виготовляє продукцію (роботи, послуги), що споживаються основним виробництвом для виготовлення основних видів продукції (робіт, послуг). Наприклад, технологія виготовлення залізобетонних виробів передбачає використання каркасів з арматури і бетону, які у основному цеху не виготовляються. Їх виробляють допоміжні цехи: бетоний -бетон, арматурний - каркаси з арматури. У цехах, де їх виготовляють витрати збираються також згідно вимог ПБО 16 та визначається виробнича собівартість продукції, а також собівартість готових виробів, яка в свою чергу складає основу готової продукції основного виробничого цеху: блоків та плит.

Отже, одночасно із визначенням прямих витрат у цеху основного виробництва, збираються витрати і формується собівартість у цехах допоміжних виробництв. Однак, не обов'язково, щоб уся продукція (роботи, послуги), які виготовляють цехи допоміжних виробництв використовувались тільки основним виробництвом. Підприємство може її реалізовувати зовнішнім користувачам, використовувати на ремонт інших структурних підрозділів підприємства тощо. Тоді витрати на виготовлення бетону, який реалізовано покупцям, або використано не для основного виробництва до собівартості бетону переданого у основний цех включати не можна. Іншими словами, витрати на виготовлення продукції допоміжних виробництв, необхідно списати пропорційно обсягу продукції за напрямками її використання і включити до витрат тих структурних підрозділів, в яких вона використовувалась. Витрати допоміжних виробництв обліковують також на рахунку 23 "Виробництво". По дебету цього рахунку відображається збільшення витрат, по кредиту - їх списання. Загальновиробничі витрати допоміжних виробництв обліковуються також, як і у основних цехах..

Для обчислення фактичної собівартості на кінець кожного місяця у цехах (дільницях) проводять інвентаризацію виробів, що залишились незакінчені технологічним процесом (незавершене виробництво) та визначають витрати в незавершене виробництво.

Фактичну собівартість готової продукції переданої на склад визначають у такому порядку:


_ _

= = + + + - - -

Фактична собівартість готової продукції (робіт, послуг) визначається за кожним об'єктом обліку витрат. Приклад калькулювання собівартості продукції за її видами та за статтями калькуляції наведено у таблиці 13.4.

Таблиця 13.4

answer.refepic.ru refaofm.ostref.ru twg.deutsch-service.ru referatuhp.nugaspb.ru Главная Страница