Ідея індивідуальної роботи чи не найповніше відпо­відає ключовим цінностям соціальної роботи, відповід­но до яких кожна людина є продуктом унікальних обс­тавин.

Соціальні працівники в індивідуальній роботі мо­жуть використовувати консультування, втручання в кризу, представництво інтересів, брокерство соціаль­них послуг тощо. Аналізуючи конкретну ситуацію чи проблему, вони фокусують свою увагу на людині, яка опинилася у складній ситуації.

Індивідуальна робота — надання допомоги індивідам і сім'ям у розв'язанні психологічних, міжособистісних, соціоекономічних проблем шляхом взаємодії з ними.

Індивідуальна соціальна робота. Завдання її поля­гає у розв'язанні проблем клієнта шляхом надання йо­му підтримки, заохочення до аналізу власних трудно­щів і подолання їх. Відбувається як робота з конкрет­ним випадком, з конкретним клієнтом. Вона є однією з найпоширеніших форм діяльності соціальних праців­ників і реалізується у різних модифікаціях.

Індивідуальна робота відкриває шлях до пізнання й практичного використання особливостей розвитку, фізичного і духовного стану, рівня підготовки, інтересів і потреб, життєвого досвіду клієнта. Вона ґрунтується на результатах систематичного вивчення життєдіяльнос­ті, соціальної активності, працездатності, запитів та ін­тересів клієнтів.

Започаткували її «дружні візитери» благодійних організацій США і Канади, які на початку XIX ст. від­відували вдома бідних людей для встановлення особис­тих контактів. Наукове обґрунтування цей метод отри­мав у праці Мері Річмонд «Соціальні діагнози», яка набула популярності на початку XX ст. Соціальна до­помога у цьому контексті тлумачилась як комбінація заходів, спрямованих на зміну індивіда і соціального середовища. Ця комбінація може бути реалізована зав­дяки використанню прямого (безпосереднього) і непря­мого (опосередкованого) методів, які доповнюють один одного. Прямий (безпосередній) метод полягає у пря­мому впливі на клієнта задля його залучення до вироб­лення і прийняття рішень (через пропозиції, поради, умовляння, раціональні дискусії); непрямий (опосеред­кований) — у впливі на його життєву ситуацію шля­хом зміни соціального оточення. Згодом ці підходи обумовили розвиток двох основних напрямів теорії со­ціальної роботи (психологічного і соціологічного) і від­повідних стратегій втручання. У сучасній практиці ти­повий процес такої роботи складається із оцінки реаль­ної ситуації; визначення потреби, прагнень клієнта; конкретних дій для досягнення результатів. Межі ета­пів можуть бути розмитими, оскільки клієнт живе в ре­альному соціальному середовищі і в процесі взаємодії зі спеціалістом може використовувати природні методи самодопомоги.



Варіант №19.
Правила техніки безпеки
Схема 2
Краткий обзор потребительского рынка
Нуклеотиди. Їх похідні як коферменти. АМФ, АДФ і АТФ.
Послание к правителям народов
L'ÉVOLUTION SÉMANTIQUE DES UNITÉS LEXICALES 3 часть
Тема 2. Виды моделей и особенности моделирования в логистике
Що є важливою складовою частиною загальної стратегії роздрібної торгівлі?
Система стандартов безопасности труда (ССБТ). Нормативные документы по ОТ
Примерные зачетные тестовые задания
INTERNATIONAL and REGIONAL PROGRAMS on HUMAN RIGHTS
Школа административного управления Г.Саймона.
Meine Familie
ВВЕДЕНИЕ/ПЕРИОДИЧЕСКОГО ОБСЛУЖИВАНИЯ ДИАГРАММА ДЛЯ СИСТЕМ КОНТРОЛЯ ВЫБРОСОВ
Тема 4. Органи управління публічними фінансами.
Якщо телефонуєте ви...
Диференціальне числення однієї змінної
Исполнительные органыи их полномочия
ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ ТРАВМАТИЗМ И ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ
ЦАРЬ В ЗАТОЧЕНИИ: «ОСВОБОЖДЕНИЕ» ИЗ САМОДЕРЖАВНОГО ПЛЕНА 6 часть
Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти УНР - Страница 2
Галузь використання кабельних ліній, кабелі і кабельні барабани.
Главная Страница