Логічна модель Internet

Розрізняють фізичну і логічну моделі мережі Internet. Під фізичною моделлю розуміють архітектуру Internet, під логічною, перш за все, - Всесвітню павутину.

Всесвітня павутина (WWW) – це глобальний інформаційний простір, що представляє собою сукупність пов'язаних між собою документів (web-документів), які містяться на комп'ютерах мережі Internet. WWW є найбільшим всесвітнім багатомовним сховищем інформації в електронному вигляді.

Документи, розміщені на WWW-серверах, представляють собою не просто текстові документи в стандарті ASCII. Це так звані гіпертекстові документи.

Гіпертекст(hypertext) – це текст, у якому містяться посилання на інші документи (інші частини тексту). Гіпертекст не має ні початку, ні кінця. Інформація при цьому ніяк не впорядковується, документи просто зв’язуються один з одним.

Зазвичай, гіпертекст представляється набором текстів, що містять вузли переходу між ними. Наприклад, коли в тексті зустрічається нове слово або поняття, система, що працює з гіпертекстом, дає можливість перейти до іншого документу, у якому це слово або поняття розглядається більш докладно.

Гіпертекстовий документ - це документ, який поряд із звичайною текстовою і графічною інформацією містить посилання на інші документи, включаючи і мультимедійні (графічні, звукові і відео).

¨¨¨ Оскільки сучасні документи можуть містити не тільки текст, а й зображення, звукову і відеоінформацію, то їх також називають гіпермедійними.

Документ, на який вказує посилання в гіпертекстовому документі, може знаходитися як на тому ж WWW-сервері, що і вихідний документ, так і на будь-якому іншому комп'ютері мережі Internet. Тому таке посилання в WWW називають гіпертекстовим посиланням (гіперпосиланням).

Гіперпосилання (hyperlink) — частина гіпертекстового документа, що посилається на інший елемент (текст, зображення тощо) в самому документі, на інший об'єкт (файл, додаток), розташований на локальному диску або в комп'ютерній мережі, або на елементи цього об'єкту.

Областю документа, що використовується як гіперпосилання, може служити слово, група слів, графічне зображення або навіть заданий фрагмент зображення. Елемент, що є посиланням, зазвичай, підкреслюється і виділяється іншим кольором, щоб відрізнити його від решти тексту. Клацання на гіперпосиланні виводить на екран повязаний із ним текст (документ).



Керуючись гіперпосиланнями, користувач може з одного документа викликати інший, з нього – наступний і т. д. Таким чином, гіперпосилання допомагають користувачам WWW легко переміщуватися між ресурсами (файлами) Internet незалежно від того де знаходяться ці ресурси - на локальному комп'ютері чи на віддаленому сервері.

Гіперпосилання WWW засновані на технології URL. Гіперпосилання WWW вказують не тільки на документи, специфічні для самої WWW, але й на інші сервіси і інформаційні ресурси Internet. Більш того, більшість програм клієнтів WWW (зокрема, браузери) не просто розуміють такі посилання, а є додатково програмами-клієнтами відповідних сервісів: FTP, електронної пошти тощо. Таким чином, програмні засоби WWW — універсальні для різних сервісів Internet.

При роботі з WWW реалізується технологія "клієнт-сервер". У відповідності із даною технологією взаємодія користувача з Internet відбувається наступним чином:

§ користувач вводить адресу (URI або URL) веб-документа, який він хоче проглянути;

§ браузер формує відповідний http-запит до веб-сервера;

§ Веб-сервер знаходить в мережі шуканий документ і передає його браузеру як відгук на запит (веб-сервер знаходить відповідний файл на локальному жорсткому диску і відправляє його по мережі комп'ютеру-клієнту);

§ браузер інтерпретує отриманий документ і відображає його користувачеві (відображає гіпертекст).

У WWW використовується стандартний формат документів, який дозволяє наочним чином представити інформацію на дисплеї комп'ютера будь-якого типу, а також забезпечити можливість установки всередині одних документів посилань на інші документи. Цей формат визначається спеціальними мовами розмітки гіпертексту, зокрема, мовою HTML (Hyper Text Markup Language), яка використовується для створення гіпертекстових документів.

HTML- формат описує вміст документу, його структуру, а також його зв’язки з іншими документами. HTML виконує інтегруючу роль для елементів гіпермедійного документа.

Команди мови HTML дозволяють структурувати документ, виділяючи в ньому логічно різні частини тексту (заголовки різних рівнів, абзаци тощо) - задати необхідну розмітку тексту. В результаті кожна із клієнтських програм перегляду WWW може форматувати текст документу так, щоб найкращим чином відобразити його на конкретному дисплеї.

HTML-документи, зазвичай, мають стандартне розширення html.

Запит клієнта до того чи іншого ресурсу формується відповідно до певного протоколу, причому для кожного ресурсу Internet існує свій протокол. Так у WWW Web-сервери і браузери використовують протокол передачі гіпертекстів HTTP (hypertext transfer protocol), для доступу до файлових ресурсів застосовується протокол FTP тощо.

Загалом WWW базується на "трех китах":

§ мова гіпертекстової розмітки документів HTML;

§ універсальний спосіб адресації ресурсів в мережі URL;

§ протокол обміну гіпертекстовою інформацією HTTP.

Насьогодні при вживанні слова Internet найчастіше мається на увазі саме WWW і доступна через неї інформація, а не сама фізична мережа.

Главная Страница