Види трудового договору

Існують основні види трудового договору:

1) безстроковий укладений на невідомий строк;

2) строковий, укладений на певний строк;

3) трудовий договір на час виконання певної роботи.

Трудовим законодавством передбачається значна специфіка в правовому регулюванні окремих категорій працівників. Ці відмінності торкаються особливостей прийому на роботу, проведення іспитового строку, режиму робочого часу, часувідпочинку, оплати праці, припинення трудового договору.

3.5.1 Трудовий договір укладений на невідомий строк(безстроковий).

Це звичайний трудовий договір між роботодавцем і найманим працівником. Він укладається у всіх випадках якщо законодавством не передбачені спеціальні норми для конкретного виду робіт чи категорій працівників.

3.5.2 Трудовий договір (строковий).

В умовах переходу до ринкової економіки поширилась практика укладання строкових трудових договорів. Строковий трудовий договір може укладатись лише у випадках, встановлених в законодавстві, а такожу випадках коли трудові відносини де можуть бути встановлені на невідомий строк з урахуванням характеру послідуючої роботи, умов її виконання чи інтересів працівника.

При укладанні трудового договору на певний строк. Цей строк може встановлюватись угодою між сторонами і визначатись не тільки контрактним періодом, а появою певної дії, наприклад, повернення на роботу працівниці з декретної відпустки, обрання народним депутатом чи на виборну посаду, працівника, який звільнився з роботи в зв'язку з призовом на службу в армію.

Трудовий договір на час виконання певної роботи являється різновидністю строкового трудового договору, однак його припинення зв'язано з закінченням указаної в договорі роботи.

Контракт - особливий вид трудового договору. Цей вид трудового договору широко застосовується в країнах з розвинутою ринковою економікою. В Україні він почав укладатись з керівниками державних підприємств з 1990р.

Законом України від 20 березня 1991р. були внесені зміни в КЗОП Стаття 21 була доповнена новою третьою частиною, в якій контракт визначався як особлива форма трудового договору, в якій термін його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріально) умови матеріального забезпечення. "Організації праці працівника, умови припинення трудового договору, в тому числі передчасного, можуть встановлюватись угодою сторін. Контракт несе в собі не стільки плюсів для працівника, скільки мінусів. Головна соціальна небезпека для працівника закладена в строковому характері договору.



В умовах економічної кризи, повальної зупинки підприємств активність цієї форми стала ставитись під сумнів, тому що працівника могли примусово обмежувати в правах.

Сьогодні в Україні сфера застосування контракту визначається законами України, при чому в закони внесені зміни направлені в сторону звуження застосування контракту.

Разом з тим в Україні діє немало законів, що передбачають укладання контракту.

Наприклад «Про підприємства в Україні» ст. 16 керівники підприємств(для державних підприємств обов’язково), «Про освіту» ст. 20, 54 - для керівників закладів освіти, педагогічних і науково-педагогічних працівників, «Про наукову і науково-технічну діяльність» (п. 5, ст. 24) після виходу на пенсію науковий працівник може бути прийнятий на роботу в наукову установу по строковому трудовому договору (контракту і т.д.)

Як видно тільки з деяких наведених законів застосування контракту можливо або в обов'язковому порядку або за згодою сторін. В першому випадку контракт повинен бути обов'язково укладений, всі інші види трудового договору виключаються, в другому – контракт може бути укладений. В другому випадку роботодавець не має права вимагати від працівника укладання контракту. Контрактна форма не може впроваджуватись нормативними актами центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також колективними договорами і угодами, локальними нормативно-правовими актами.

Контракт, це двостороння угода, що вимагає згоди працівника. Якщо працівник, з яким по законодавству обов'язково укладається контракт не згоден його укласти то він може бути звільнений по п. 6 ст. 36 КЗОП як такий, що відмовляється від продовження роботи в зв'язку із змінами суттєвих умов праці. У випадку відмови власника від укладення контракту з працівником трудовий договір з ним припиняються по п.1 ст. 40 КЗОП України.

Контракт як особлива форма трудового договору повинен бути направлений на забезпечення умов для виявлення ініціативи і самостійності працівників, враховуючи їх індивідуальні здібності і професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правовий і соціальний захист працівника. Умови контракту, що погіршують становище працівника в порівнянні з діючим законодавством, угодами і колективним договором, вважаються не дійсними. Таким чином умови контракту можуть покращити становище працівника, встановлювати додаткові виплати, пільги, а також конкретизувати права і обов'язки сторін контракту.

Контракт укладається в письмовій формі в двох екземплярах і підписується роботодавцем і працівником. За згодою працівника копія контракту може бути передана профкому для здійснення контролю за виконанням умов контракту.

Контракт вступає в силу з моменту підписання його сторонами і може бути змінений тільки за їх згоди.

Момент виникнення трудових відносин з працівником, з яким укладено контракт залежить від того до якої категорії належить працівник, якщо це керівник державної установи, то для виникнення трудових відносин необхідна наявність трьох юридичних фактів підписання з ним контракту, узгодження. З відповідним органом виконавчої влади, призначення на посаду. Якщо не буде хоч би одного з них то трудові відносини не виникають з моменту підписання контракту. Контракт вступає в силу незалежно від того чи був виданий наказ про призначення на посаду.

Контракт, це в першу чергу строковий трудовий договір. А строковий трудовий договір може автоматично трансформуватись в договір на непевний строк, якщо трудові відносини фактично продовжуються і ні одна із сторін не вимагає їх припинення. Але до контракту вказана норма не застосовується. Він може бути перекладений на новий строк тільки за згодою сторін. Питання строків укладення контракту вирішується за згодою сторін. Але у відношенні керівників державних підприємств встановлено, що контракти з ними можуть укладатись на термін від 1 до 5 років.

Змістом контракту є взаємні обов'язки. В ньому повинні бути окреслені основні обов'язки, основні результати необхідні для підприємства за які буде виплачена певна винагорода. В контракті повинні оговорені використання гнучкого робочого часу, відпустки працівника. Обов'язкам працівника повинні відповідати обов'язки власника по матеріальному забезпеченню працівника; розміру зарплати, створенню умов підвищення оплати праці; показники працювання, показники і умови винагороди за результатами праці за рік. В контракті можуть бути визначені додаткові, в порівнянні з діючим законодавством, пільги і компенсації за рахунок підприємства. Це можуть бути додаткові винагороди до щорічної відпустки; про переукладання контракту на новий строк у зв'язку з виходом на пенсію чи отриманням трудової травми.

Можуть бути передбачені матеріальні санкції при достроковому припиненні контракту по ініціативі працівника без поважних причин.

Контракт може включати зобов'язання роботодавця на компенсації, моральної і матеріальної шкоди, заподіяної працівникові у випадку дострокового припинення контракту: працівником внаслідок невиконання чи неналежного виконання роботодавцем своїх обов'язків по контракту; роботодавцем по причинам не передбачених діючим законодавством контрактом.

Роботодавець повинен забезпечувати конфіденціальність умов контракту. Особи, які за своїми службовими обов'язками мають доступ до інформації зафіксованої в контракті, не мають права її розголошувати. У випадках невиконання чи неналежного виконання сторонами обов'язків по контракту, він може бути достроково розірваний з попередженням відповідної сторони за 2 неділі.

При розірванні контракту за вимогою працівника внаслідок його хвороби чи інвалідності , які не дозволяють виконувати роботу по контракту, порушенням роботодавцем законодавства про працю, невиконання чи незалежного виконання обов'язків по контракту і інших поважних причин звільнення працівника проводиться у відповідності з ст. 39 КЗОП України. У випадку розірвання контракту за ініціативою роботодавця на умовах передбачених в контракті, але не передбачених діючим законодавством, звільнення здійснюється на основі п. 5ст. 36 КЗОП України. За два місяці до закінчення строку контракту за згодою сторін він може бути продовжений або перекладений на новий строк.

referatwxb.nugaspb.ru why.deutsch-service.ru referattwr.nugaspb.ru refanud.ostref.ru Главная Страница