Варикозне розширення вен нижніх кінцівок

Варикозна хвороба нижніх кінцівок або варикозне розширення вен нижніх кінцівок – це розширення поверхневих вен, яке супроводжується недостатністю клапанів вен та порушенням кровоплину по них. Це найпоширеніше захворювання периферичних судин. Згідно з даними епідеміологічних досліджень, різні форми цього захворювання зустрічаються у 26-28% жінок та 10-20% чоловіків працездатного віку.

Варикозна хвороба поверхневих вен нижніх кінцівок є поліетіологічним захворюванням. Виділяють сприятливі й призвідні фактори.

Сприятливими є ті фактори, які викликають морфологічні й функціональні зміни в стінках поверхневих вен і їх клапанах, що у свою чергу, призводить до подальшого виникнення розширення вен.

Призвідними є фактори, внаслідок яких підвищується тиск у поверхневій венозній системі або в якому-небудь її відділі, і таким чином вони сприяють розширенню просвіту вен й утворенню вузлів.

Сприятливі фактори: слабкість м’язово-еластичних волокон стінок поверхневих вен і неповноцінність їх клапанного апарату можуть бути уродженими (конституційно-спадковими) і набутими.

Мають право на життя нейротрофічна (порушення іннервації), ендокринна й аутоімунна теорії виникнення захворювання, вплив глибокої фасції гомілки на венозний відтік з нижніх кінцівок.

Порушення іннервації вени призводить до зниження її тонусу, потім - до дегенеративних змін м’язово-еластичних елементів стінки судини, так як і слабкість глибокої фасції гомілки, що порушує умови венозного відтоку в кінцівці.

Суть ендокринної теорії виникнення варикозної хвороби полягає у зниженні загального тонусу поверхневих вен нижніх кінцівок у наслідок нейтралізації гормонів передньої частки гіпофіза (вазопресину) і у безпосередньому впливі циркулюючих у крові гормонів і гормоноподібних речовин на венозну стінку.

Можливо, мають значення й імунопатологічні реакції, які виникають за принципом антиген-антитіло і призводять до руйнації колагенових структур сполучної тканини, зниження стійкості венозної стінки.

Допризвідних факторіввідносять утруднення відтоку крові з венозної системи нижньої кінцівки; скид крові з глибокої венозної системи в поверхневу і скид крові з артеріальної системи в поверхневі вени по артеріовенозних комунікаціях.



Клінічна симптоматика.Скаргами (суб'єктивними ознаками), відносно специфічними для хронічної венозної недостатності, слід вважати: біль в литкових м’язах (тупий, ниючий); важкість в литкових м'язах; стомлюваність ніг (зниження толерантності до статичних навантажень); свербіж, печіння; набряки або пастозність у ділянці гомілковоступневого суглоба, що збільшуються до кінця робочого дня і зникають або зменшуються після нічного відпочинку.

Хоча характеристики цих скарг можуть бути досить варіабельними, зазвичай відмічаються такі закономірності:

- вони посилюються при недостатній активності м'язової помпи гомілки (тривале положення «стоячи» чи «сидячи») або при кінці дня;

- регресують при м'язовій активності гомілок, після відпочинку в горизонтальному положенні чи при використанні медичних компресійних виробів; можлива сезонна й щомісячна зміна інтенсивності проявів венозної недостатності; у жінок молодого й середнього віку скарги можуть посилюватися перед менструацією.

Під час огляду виявляють помірне або різко виражене розширення поверхневих вен, пігментацію шкірних покривів, явища сухої та вологої екзем, трофічні виразки, лімфостаз, вогнища атрофії шкіри, гемосидерозу, дерматосклерозу. Трофічні виразки при варикозній хворобі особливо часто розвиваються на передній медіальній поверхні нижньої третини гомілки.

При пальпації варикозно розширені вени напружені, туго-еластичної консистенції, стінки великих вен склерозовані, спаяні із шкірою, шкіра в ділянці трофічних розладів не береться в складку. При випорожненні вузлів на поверхні шкіри пальпаторно визначають болючі заглибини.

head.halmer.ru referatqzy.nugaspb.ru thw.deutsch-service.ru vyo.deutsch-service.ru Главная Страница