Тема 1. Предмет, і функції економічної теорії

Тема 1. Предмет, і функції економічної теорії

1. Становлення і основні етапи; розвитку економічної теорії як науки.

2. Сучасні напрямки, школи і течії економічної теорії. Розвиток економічної думки в Україні.

3. Предмет дослідження в економічній теорії. Складові частини сучасної економічної теорії. Позитивна та нормативна економічна теорія.

4. Економічні категорії, закони і принципи.

5. Функції економічної теорії.

6. Місце економічної теорії в системі. конкретно-економічних наук.

7. Основні методи пізнання соціально-економічних процесів.

1. Становлення і основні етапи; розвитку економічної теорії як науки.

Зародження економічної думки

Історичний екскурс у минуле економічної думки показує, що люди завжди прагнули теоретично усвідомити економічні умови свого існування, мотиви господарської діяльності, а відтак, розгадавши таємниці економічних процесів, спробувати управляти ними. Практичні потреби регулювання економічного життя й зумовили виникнення економічної теорії.

Економічна думка зародилася ще в стародавньому світі. Це була певна сума поглядів на господарські явища, на рушійні сили економічної діяльності людей, істотного розвитку вона досягла в епоху рабовласництва. В працях Ксенофонта (430-355 рр. до н.е.), Платона (427-347 рр. до н.е.), Аристотеля (384-322 рр. до н.е.), а також мислителів стародавнього Риму, Індії, Китаю: Платона, Катона, Варрона, Коллумелли міститься спроба з позицій свого часу з’ясувати загальні принципи економічного розвитку. Вони досліджували проблеми ведення домашнього господарства, землеробства, торгівлі, багатства, податків, грошей тощо. «Економікс» (домашнє господарство) – так називалася праця видатного мислителя Стародавньої Греції Ксенофонта, в якій зроблена спроба обґрунтувати мотиви господарської діяльності людей, висловлено ряд цікавих економічних думок.

Економічна наука як система знань про сутність економічних процесів та явищ почала складатися лише в XVI–XVII ст., коли ринкове господарство почало набувати загального характеру, і представлена таким школами.

Основні етапи розвитку економічної науки
Розвиток економічної науки (з ХVІ до кінця ХІХ ст.)
Меркантилізм (ХVІ – ХVІІ ст.)
Фізіократи (ХVІІ – ХVІІІ ст.)
Класична політекономія (ХVІІІ – ХІХ ст.)
Марксизм (ХІХ – ХХ ст.)
Маржиналізм (ХІХ ст.)


Сучасні напрямки, школи і течії економічної теорії. Розвиток економічної думки в Україні.

Економічна наука — це сфера розумової діяльності людини, функцією якої є пізнання та систематизація об’єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економічної дійсності.

У сучасній економічній науці існують різні напрями і школи, типологія яких відрізняється як за методами аналізу, так і за розумінням предмета й мети дослідження. Концептуально відрізняються і підходи до вирішення економічних проблем. Однак цей поділ значною мірою умовний, тому всю сукупність сучасних течій і шкіл можна згрупувати у такі чотири основні напрями: неокласицизм, кейнсіанство, інституціоналізм, неокласичний синтез.

Предмет економічної теорії

Економічна теорія — це суспільна наука, яка вивчає закони розвитку економічних систем, діяльність економічних суб’єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх безмежних потреб.

Економічна теорія в широкому розумінні включає такі розділи: основи економічної теорії (політекономія), мікроекономіка, мезоекономіка, макроекономіка, мегаекономіка (міжнародна економіка).

Загальна економічна теорія:

Основи економічної теорії (політекономія)

Мікроекономіка

Мезоекономіка

Макроекономіка

Мегаекономіка (міжнародна економіка)

Основи економічної теорії (політекономія) — це фундаментальна, методологічна частина економічної науки, яка розкриває сутність економічних категорій, законів та закономірностей функціонування і розвитку економічних систем у різні історичні епохи.

Мікроекономіка вивчає поведінку економічних суб’єктів первинної ланки: домогосподарства, підприємства, фірми. Вона аналізує ціни окремих товарів, витрати на їхнє виробництво, прибуток, заробітну плату, попит і пропозицію на товари та ін.

Макроекономіка вивчає закономірності функціонування господарства в цілому, тобто на рівні національної економіки. Об’єктом її дослідження є валовий національний продукт, національний дохід, національне багатство, рівень життя населення, проблеми безробіття, інфляція та її причини, грошовий обіг, рух відсотка, податкова політика, кредитно-банківська система та ін.

Мезоекономіка вивчає окремі галузі й підсистеми національної економіки (агропромисловий комплекс, військово-промисловий комплекс, торговельно-промисловий комплекс, територіально-економічні комплекси, вільні економічні зони та ін.).

Мегаекономіка (міжнародна економіка) вивчає закономірності функціонування і розвитку світової економіки в цілому, тобто на глобально-планетарному рівні.

Зауважимо, що загальна економічна теорія не є механічною сумою її складових. Усі її частини перебувають у нерозривній єдності та органічному взаємозв’язку, що забезпечує цілісне сприйняття економіки як самодостатньої та динамічної системи, яка функціонує на національному і загальносвітовому рівнях.

Економічна теорія залежно від функціональної мети поділяється на позитивну та нормативну економічну теорію.

Позитивна економічна теорія ставить за мету всебічне пізнання економічних процесів та явищ, розкриває їхні взаємозв’язки та взаємозалежності, які зумовлюються реальною дійсністю. Вона відповідає на запитання: які вони є?

Нормативна економічна теорія з’ясовує об’єктивні процеси, дає їм оцінку, робить висновки та розробляє рекомендації щодо вдосконалення економічної системи, переходу її на вищий ступінь розвитку. Вона відповідає на запитання: як повинно бути?

4. Економічні категорії, закони і принципи.

Розвиток економіки (суспільного виробництва) не є випадковим процесом, а відбувається по певних закономірностях.

Закон — це внутрішньо необхідний, сталий й істотний зв’язок між протилежними сторонами, властивостями явищ, процесів, елементів матеріальної системи. Кожен закон пронизаний внутрішньою суперечністю.

Суперечність— це суттєве відношення між протилежними сторонами, закономірне відношення. Економічні закони, як і закони природи мають об’єктивний характер, але вони відрізняються від природних тим, що виникають, розвиваються та функціонують лише в процесі економічної діяльності людини — у виробництві, розподілі, обміні та споживанні.

Виділяють декілька типів економічних законів:

1. Всезагальні економічні закони, тобто закони, властиві всім без винятку економічним системам (закон зростання продуктивності праці, закон економії робочого часу). Загальні економічні закони відображають внутрішні, необхідні, сталі й суттєві зв’язки, властиві технологічному способу виробництва, процесу взаємодії людини з природою, між різними елементами в процесі праці, однаковими для всіх суспільних форм.

2. Загальні економічні закони, що діють в декількох економічних системах (закон вартості, закон попиту та пропозиції). Такі закони відображають внутрішні, необхідні, сталі й суттєві зв’язки, властиві декільком технологічним способам виробництва в їх взаємодії з деякими однаковими елементами різних суспільних форм в однотипних економічних системах.

3. Специфічні економічні закони, тобто такі закони, що діють лише в межах однієї економічної системи. Найголовніший з них основний економічний закон, який виражає найбільш глибинні зв’язки між продуктивними силами і виробничими відносинами, відносинами власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил.

4. Стадійні закони, що діють лише на одній стадії суспільного способу виробництва (закон породження монополії концентрацією виробництва, який діє на вищій стадії розвитку капіталізму).

Система економічних законів
Всезагальні – функціонують у всіх економічних системах (закон зростання продуктивності праці, закон зростання потреб, закон нагромадження, закон відтворення та ін.)
Загальні – функціонують у кількох економічних системах, де існують для них відповідні економічні умови (закони ринкової економіки: попиту і пропозиції, конкуренції, грошового обігу та ін.)
Специфічні – функціонують лише в межах однієї економічної системи


Економічні закони мають спільні і відмінні риси.

Загальні властивості Економічні закони, як і закони природи мають об’єктивний характер, тобто виникають та існують незалежно від волі і свідомості людей. Вони зумовлюються наявними соціально-економічними умовами
Економічні закони: - є законами господарської діяльності людей і поза нею не існують; - мають історично минущий характер; - відкриттю та використанню їх людиною протидіють сили суспільства, що сходять з історичної арени
Відмінності
Закони природи: - є законами природи і можуть діяти поза людським суспільством (наприклад, закон всесвітнього тяжіння); - відкриття та використання відбуваються відносно спокійно, не викликаючи суттєвих соціально-економічних суперечностей)


Пізнавання суті економічних процесів та явищ відбувається шляхом абстрагування (відокремлення) від випадкових поверхневих ознак і на цій основі виявлення основоположних ознак економічного явища, процесу, які відображають найбільш суттєві їх сторони. Такий підхід до вивчення економічних явищ і процесів дає можливість сформулювати певні категорії.

Економічні категорії — це теоретичний вираз, мислені форми виробничих відносин, економічних явищ і процесів, які реально існують. Вони теоретично відображають не лише окрему сторону виробничих відносин, а й її зв’язок з відповідною стороною системи продуктивних сил. У кожній економічній категорії відображається діалектична взаємодія соціально-економічних зв’язків і відносин між людьми (відносини власності, суспільної форми праці) з техніко-економічними зв’язками й відносинами, з речовою формою процесу праці, з відносинами людини та природи. Наприклад, товар, гроші, ринок тощо.

Економічні принципи –теоретичні узагальнення, що містять допущення, усереднення, які відображають певні тенденції розвитку економічної системи.

5. Функції економічної теорії.

У процесі становлення і розвитку економічної теорії як науки були сформовані і її основні функції: пізнавальна, методологічна, практична, прогностична, виховна.

Пізнавальна функція. Реалізується через дослідження сутності економічних процесів і явищ. Розкриваючи і формулюючи економічні категорії і закони, економічна теорія тим самим збагачує знання людей, примножує інтелектуальний потенціал суспільства, розширює науковий світогляд людей, сприяє науковому передбаченню економічного розвитку суспільства.

Методологічна функція полягає в тому, що економічна теорія виступає методологічною базою для цілої системи економічних наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, економічні закони, категорії, принципи господарювання, які реалізуються в усіх галузях і сферах людської діяльності.

Практична функція економічної теорії зводиться до наукового обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.

Економічна політика — це цілісна система заходів держави, спрямованих на розвиток національної економіки в інтересах усіх соціальних груп суспільства. Вона має визначати оптимальні варіанти вирішення економічних проблем.

Між економічною теорією і практикою існує тісний взаємозв’язок. Будь-яка теорія без зворотного зв’язку з практикою втрачає цінність і сенс. Практика формує замовлення на теоретичні дослідження, дає матеріал для наукового аналізу та виносить остаточну оцінку життєвості будь-якої теорії. Практика — критерій істинності економічних знань. Вона веде до знання, знання — до передбачення, передбачення — до раціональних дій, дія — до вдосконалення практики. Такий цикл зв’язків постійно повторюється, щоразу піднімаючись на вищий рівень.

Прогностична функція економічної теорії виявляється у розробці наукових основ передбачення перспектив соціально-економічного розвитку в майбутньому. По суті, вона зводиться до розробки прогнозів довгострокових програм розвитку суспільного виробництва з урахуванням майбутніх ресурсів та можливих кінцевих результатів.

Виховна функція — полягає у формуванні в громадян економічної культури, логіки сучасного економічного мислення, які забезпечують цілісне уявлення про функціонування економіки на національному і загальносвітовому рівнях і дають їм можливість виробити грамотну господарську поведінку в умовах ринкової системи. Вона виховує у них усвідомлення того, що досягти професійних успіхів і вищого життєвого рівня можна, лише оволодівши глибокими знаннями, в результаті наполегливої праці, прийняття обґрунтованих рішень і здатності брати на себе відповідальність за свої господарські дії.

Економічне мислення — це сукупність поглядів, уявлень та суджень людини про реальну економічну дійсність, які визначають її господарську поведінку.

Тема 1. Предмет, і функції економічної теорії

1. Становлення і основні етапи; розвитку економічної теорії як науки.

2. Сучасні напрямки, школи і течії економічної теорії. Розвиток економічної думки в Україні.

3. Предмет дослідження в економічній теорії. Складові частини сучасної економічної теорії. Позитивна та нормативна економічна теорія.

4. Економічні категорії, закони і принципи.

5. Функції економічної теорії.

6. Місце економічної теорії в системі. конкретно-економічних наук.

7. Основні методи пізнання соціально-економічних процесів.

1. Становлення і основні етапи; розвитку економічної теорії як науки.

referatqbn.nugaspb.ru uwq.deutsch-service.ru referatvzp.nugaspb.ru refamih.ostref.ru Главная Страница