БУДОВА М'ЯЗІВ. ОСНОВНІ ВИДИ СКЕЛЕТНИХ М'ЯЗІВ

М'язи є активною частиною рухового апарату, скорочення їх призводить до руху, переміщення частин тіла у просторі.

Людський організм має у собі більше 400 скелетних м'язів, загальна вага яких у дорослої людини становить біля 2/5 ваги тіла

За функціональною ознакою м'язи поділяються на дві групи: мимовільні, немимовіліні

Немимовільні - представлені гладкою тканиною і зна­ходяться в стінках внутрішніх органів і кровоносних судинах. Від скорочення гладеньких м'язів залежить об'єм органів, величина їх просвіту, а також переміщення вмісту внутрішніх органів (наприклад, їжі у шлунково-кишковому тракті).

Мимовільні м'язи складаються з поперечно - смугастої м'язової тканини. До цієї групи входять всі м'язи голови, тіла та кінцівок - скелетні м'язи.

Скелетні м'язи мають складну будову. До їх складу входять м'язові волокна різної довжини: вони розміщені паралельно один одному і об'єднуються в пучки. Кожен м'яз побудований з ба­гатьох таких пучків. Окремі м'язові пучки і весь м'яз має тонку сполучнотканинну оболонку. Крім того, групи м'язів і окремі м'язи вкриті більш щільною сполучнотканинною оболонкою - фасцією. Фасції утворюють між групами м'язів або окремими м'язами перетинки (піхви), які попереджують їх скорочення у певному напрямку. Скелетні м'язи мають на своїх кінцях сухо­жилки, за допомогою яких прикріплюються до кісток. У деяких випадках (мімічні м'язи лиця) сухожилки вплітаються у шкіру.

Сухожилки побудовані зі щільної сполучної тканини, вони дуже щільні і міцні. Наприклад, ахіловий сухожилок, який є закінченням трьохголового м'яза гомілки, витримує наван­таження в 400 кг, а сухожилля чотирьохголового м'яза стегна

6. більше 600 кг.

Сухожилок, що має форму широкої смуги називається апоневрозом. Кровоносні судини також входять до складу кожного м'яза. Є в м'язах рухові та чутливі нервові волокна. По чутливих волокнах із м'язів передаються сигнали в головний мозок, про їх стан. Цей вид чутливості називається проприоцептивний або м'язово-суглобове відчуття. По рухових волокнах передаються імпульси із мозку, під впливом яких м'яз скорочується.



Найпростішою формою м'яза є веретеноподібна. У ній розрізняють потовщену середню частину (черевце) і два тонких кінця, із яких верхній є початком (нерухома частина м'яза), а нижній - прикріплене (рухома частина).

В залежності від величини і форми розрізняють довгі, широкі та короткі м'язи. Довгі м'язи розміщені переважно на кінцівках, широкі - на тілі, короткі - між ребрами і хребцями. За допомогою м'язів рухаються суглоби. М'язи, що лежать попереду суглоба, згинають його. Ті, що розміщені ззаду - розгинають, всередині

приводять, а назовні - відводять суглоб. Розміщені косо або поперечно м'язи по відношенню до вертикальної осі дозволяють суглобу робити кругові рухи.

Деякі м'язи за допомогою певно розміщених волокон Н'Жать навколо отворів. При їхньому скороченні отвір иікривається - цесфінктери. М'язи, що розширюють отвір, Міпиваються дилетаторами. При кожному русі згинанні в і уі лобі, скорочується декілька м'язів - це м'язисинері істи. М'язи, що виконують протилежні один одному рухи мпіиваються -антагоністами, Коли працюють м'язи і инергісти, тоді розслаблюються м'язи антагоністи. Така співпраця називається м'язовою координацією. Під час ходьби у людини виникає складна координація - скорочення і,і розслаблення декількох груп м'язів кінцівок і тіла. Це все проходить у певному порядку та з певною силою. Не дивно, що навчитись ходити - процес тривалий і повільний.

У координації рухів основну роль відіграє нервова система. Вона не дає максимально скорочуватись м'язам. Але при деяких захворюваннях, коли втрачається контроль і боку нервової системи, скорочення м'язів може бути настільки, що може призвести до розриву сухожилків або переломів кісток.

Скорочення м'язів супроводжується зменшенням їх довжини і збільшенням їх товщини при незмінному об'ємі. Ще однією особливістю м'язової тканини є еластичність. Після розтяг­нення м'язів вони приймають попереднє положення.

Основною властивістю м'язової тканини, на якій побудо- нана робота м'язів, є скоротливість. Скоротливість м'язів супроводжується інтенсивним обміном речовин й енергії. Основним джерелом енергії м'язів є аденозинтрифосфорна кислота (АТФ). При роботі м'язів іде посилене використання кисню організмом.

Робота, виконана м'язами при їх скороченні, залежить від їх Сили і довжини. Сила м'язів визначається площею їх фізіологіч­ного поперечного розрізу, тобто сумою поперечного розрізу всіх їх волокон. Сила м'язів також залежить від сили нервових імпульсів, що надходять, і від сили інтенсивності біохімічних процесів, що проходять у м'язах. При посиленій роботі м'язів поліпшується живлення та збільшується вага м'язів - робота (і іпертрофія). Якщо м'язи втрачають можливість працювати, розвивається атрофія м'язів. Це виникає під час тривалої хвороби та перебування в ліжку хворого, при знерухомленні кінцівок, при перевантаженні сухожилків або рухового нерва.

Втомлений м'яз - це тимчасова втрата працездатності після важкої роботи і зникає після відпочинку. Втома виникає внаслідок порушення обміну речовин^ роботи нервів, ендокринної та інших систем, особливо серцево-судинної та дихальної, що призводить до порушення кровообігу у м'язах. М'язова втома - це нормальний фізіологічний процес. Перевтома - порушення функції організму, викликане хронічною втомою.

М'язи лиця та голови. Ці м'язи діляться на дві групи: мімічні та жувальні м'язи.

Мімічні м'язи, вплітаючись в шкіру, при скороченні змінюють вигляд обличчя (міміку). До мімічних м'язів належать: лобовий м'яз, коловий м'яз рота, щічний м'яз (притягує щоку до зубів) і ряд інших м'язів.

Жувальних м'язів 4 пари. Власне жувальний і медіальний крилоподібний м'язи піднімають нижню щелепу, скроневий м'яз піднімає її і водночас відтягує назад, а латеральний крилоподібний м'яз при однобічному скороченні переміщує щелепу в протилежний бік, а при двобічному-вперед.

М'язи шиї. Вони поділяються на поверхневі та глибокі. Серед поверхневих виділяють: підшкірний м'яз у вигляді тонкої пластинки, що натягує шкіру шиї, та грудинно-ключично- соскоподібний м'яз. Цей м'яз бере участь у рухах голови і допомагає при утрудненому диханні.

Глибокі м'язи шиї поділяються на латеральну (бічну) і пе­редхребетну підгрупи. До латеральної підгрупи належать гри драбинчасті м'язи: передній, середній, задній, які починаються від шийних хребців і прикріплені до верхніх ребер. Пе­редхребетні м'язи нахиляють вперед шию та голову.

М'язи грудей. Вони діляться на: м'язи, що йдуть до кісток верхньої кінцівки, власне м'язи грудей. Великий грудний м'яз починається від грудини та ключиці і прикріплюється до плечової кістки. М'яз тягне плече вперед, а при фіксованій руці піднімає ребра. Під ним розташований малий грудний м'яз. До власних м'язів грудей належать міжреброві м'язи, які закривають міжреброві проміжки. Вони поділяються на зовнішні (піднімаючи ребра, зумовлюючи вдих) і внутрішні опускають ребра при видиху).Діафрагма - це м'язово - сухожилкова пластинка, яка закриває нижній отвір грудної клітки, відділяючи її від черевної порожнини. В розслаб­леному стані діафрагма випнута своїм сухожилковим центром угору, бо тиск у черевній порожнині вищий, між у грудній порожнині. Діафрагма бере участь у диханні; крім того, її скорочення допомагають при акті дефекації, пологах, блювоті. В діафрагмі є отвори для стравоходу, аорти тга нижньої порожнистої вени.

М'язи живота - плоскі і широкі. До складу передньої стінки черевної порожнини входять 4 із 5 пар м'язів животга: а) прямий м'яз живота, 6) зовнішній косий м'яз живота, в) внутрішній косий м'яз, г) поперечний м'яз живота. П'ятий із цієї групи - квадратний м'яз попереку з'єднує ребро> з і ребенем клубової кістки. Внаслідок взаємного перетижу м'язів і їх апоневрозів утворюється цілісна структура* - черевний прес, який підтримує і захищає органи черев тої порожнини. В певних місцях, де стінка черевної порожниши відносно слабка, можуть утворюватись різної форми веліи- чини отвори, в які іноді випинаються внутрішні органи* і внаслідок чого виникають грижі. До цих місць належиїть біла лінія живота, пупкове кільце, пахвинний і стегновіий канали. Паховий канал починається глибоким кільцем, дещо вище середини пахвинної зв'язки, проходить» у пижньомедіальному напрямі і закінчується поверхневіим кільцем, що відкривається під шкіру дещо вище від лобкового горбка. Його довжина 5 см. Простір пахвинного каналу у чоловіків заповнений сім'яним канатиком з його елементами, а в жінок - круглою зв'язкою матки.

Стегновий канал у нормі не існує, він виникає тільки в разі виникнення стегнових гриж, довжиною 2 см, виникає між по­верхневими і глибокими листками широкої фасції стегна.

М'язи спини: поверхневі та глибокі. Поверхневі м'язи почи­наються широкою основою від остистих відростків нижньої половини хребта і гребеня клубової кістки і прикріпляється до плечової кістки, відтягуючи руку назад і повертаючи її до середини. Два глибокі м'язи піднімають і опускають ребра і можуть допомагати при диханні.

М'язи плечового пояса. їх є 6. Вони починаються від певних ділянок лопатки, а найбільший із них дельтоподібний м'яз - від ключиці і прикріплюється на зовнішній поверхні плечової кістки. Дельтоподібний і надостний м'язи відводять плече підлопатковий і великий круглий повертають його досередини, а підостний і малий круглий -назовні.

М'язи вільної верхньої кінцівки поділяються на м'язи плеча, передпліччя і кисті. Розрізняють передні і задні м'язи плеча. До передніх належать: двоголовий м'яз плеча, плечовий м'яз та дзьобоподібноплечовий м'яз. До задніх належить тільки один - триголовий м'яз плеча. На передпліччі розрізняють передні і задні м'язи. Передні м'язи - згиначі (два згиначі кісті променевий і ліктьовий, два згиначі пальців - поверхневийііглибокий) два гіронатори - м'язи, що повертають передпліччя! і долоню до середини. Задні м'язи розгиначі, розташовані уі двох шарах: поверхневому і глибокому. При відведені рукиї видно піхву, на межі між плечем і передпліччям знаходиться! ліктьова ямка. Під шкірою ліктьової ямки розміщені вени, якії використовують для вливання лікарських речовин таї переливання крові.

М'язи нижньої кінцівки поділяються на м'язи таза і м'язи І вільної нижньої кінцівки. Розрізняють внутрішні та зовнішні І м'язи таза. Із внутрішніх м'язів - найважливіший клубово-1 поперековий м'яз. Скорочуючись, м'яз згинає і повертає! назовні стегно, інші внутрішні м'язи таза (грушоподібний ] м'яз ) також повертають стегно назовні. Зовнішні м'язи: І великий, середній і малий.

На стегні виділяють передню, задню і внутрішню або | медіальну групи м'язів. Основним м'язом передньої групи є І чотириголовий м'яз стегна. Другий представник - кравецький | м'яз. До задньої групи відносяться: напівсухожилковий, І напівпертичастий, двоголовий.

Медіальна група: гребінцевий, стрункий, три привідні (довгий, короткий, великий) м'язи. На гомілці виділяють передню, задню, латеральну групи м'язів. До передньої групи належать: передній великогомілковий м'яз, довгий розгинач пальців і довгий розгинач великого пальця. Задня група складається: триголовий м'яз, задній великогомілковий, довгий згинач пальців і довгий згинач великого пальця.

М'язи латеральної групи - довг ий і короткий малогомілкові піднімають зовнішній край стопи і відводять її назовні.

Главная Страница