Виробнича та соціальна інфраструктура підприємства

Виробнича та соціальна інфраструктура підприємства

Рис. К.1. Структурні елементи системи ремонтного обслуговування підприємства

Таблиця К.1

Наявність об’єктів виробничої інфраструктури у сільській місцевості

20__ р. 20__ р. 20__ р. Відхилення ,±
од. % од. % од. % од. %
Обіговий фонд (забезпеченість необхідними інструментами)
Планова потреба в інструменті
Норма витрат інструменту
Кількість кап. ремонтів
Кількість середніх ремонтів
Кількість оглядів
Трудомісткість ремонтних робіт, грн
Річний обсяг робіт певного виду технічного обслуговування
Загальна потреба в енергії, кВт/ год.
Кількість необхідної елек-тричної енергії, кВт/ год.
Вантажооборот, ц
Планова кількість водіїв за професіями та видами робіт
Кількість транспортних засобів
Кількість складів

Таблиця К.2

Наявність об’єктів соціальної інфраструктури у сільській місцевості

Показники 20__ р. 20__ р. 20__ р. Відхилення 20__ р +;- 20__ р.
од. % од. % од. % од. %
Житловий фонд:
кількість житлових будинків
загальна площа, кв.м.
Дошкільні навчальні заклади
Загальноосвітні навчальні заклади
Вищі навчальні заклади:
I-II рівня акредитації
III-IV рівня акредитації
Заклади культурного клубного типу
Бібліотеки
Культові споруди
Дільничні лікарні
Амбулуторно-поліклінічні заклади
Пологові будинки
Аптеки
Станції та відділення швидкої медичної допомоги
Стадіони
Плавальні басейни
Стрілецькі тири
Спортивні майданчики і поля
Дитячі оздоровчі табори
Магазини
Лазні (діючі за призначенням)
Телефонні станції
Відділення зв’язку

Додаток Л

Соціально-психологічні методи управління

Для одержання найбільш чіткої уяви про структуру колективу, необхідно провести анкетування, дати відповіді на такі запитання:

1. З ким із працівників (колег) ви хотіли би працювати?

2. До кого звернетеся, щоб вирішити важливу для вас проблему?

3. З ким бажаєте проводити вільний час?

4. З ким поділитися радістю чи горем?

5. З ким порадитися при виникненні особистого конфлікту?

Всі відповіді групуються за трьома формами ставлення: вибір (+), нейтральне ставлення (0), негативне ставлення (антипатія) (–). Внаслідок заповнення соціометричної таблиці визначається ступінь єдності (сплочённости) колективу, як частка від ділення різниці сум позитивних та негативних відповідей на число всіх можливих варіантів.

Таким чином можна визначити і інтеграцію, тобто здатність колективу зберігати встановлену ним структуру.

Ступінь інтеграції колективу визначається як різниця між одиницею та часткою від ділення кількості членів колективу ніким не вибраних на загальну їх кількість. Чим ближче коефіцієнт ступеня інтеграції до одиниці, тим колектив більш цілісніший.

Соціометричний статус кожного члена колективу показує відношення колективу один до одного і визначається як частка від ділення різниці позитивних і негативних виборів по кожному із членів на їх кількість мінус одиниця.

За величиною соціометричного статусу можна визначити неформального лідера. Спочатку визначається склад колективу (або групи), кожному із учасників ставиться певний шрифт (наприклад Іванов І.І. – Б1 і.т.п..). Потім складається соціометрична таблиця тестування колективу (Таблиця Л.1.)

Таблиця Л.1

Хто вибирає Кого вибирають Всього Всього виборів
Б1 Б2 Б3 Б4 Б5 Б6 Б7 Б8 Б9 Б10 +
Б1
Б2
Б3
Б4
Б5
Б6
Б7
Б8
Б9
Б10
Всього + х х
Всього – х х
Всього виборів (+ і –) х х

В таблиці проставляємо позитивне ставлення +; негативне -; нейтральне 0.

Визначаємо ступінь згуртованості в колективі:

Кс = ,

де n – кількість членів колективу

Ступінь інтеграції колективу визначається наступним чином:

К 1– ( )

Соціометричний статус кожного члена колективу:

Зв = і т.п.

Потім вибирають три особи, які мають найвищі результати – вони є лідерами в колективі, з яких і мають формувати керівників груп, підрозділів, бригад і т.п.

Додаток М

Тест 1

referatwft.nugaspb.ru tny.deutsch-service.ru wep.deutsch-service.ru vyu.deutsch-service.ru Главная Страница