Структура інтерактивного уроку історії

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку. Як правило, структура таких занять складається з п'яти елементів:

Структура інтерактивного уроку

1. Мотивація.

Ціль цього етапу - сфокусувати увагу учнів на проблемі і виклика­ти інтерес до обговорюваної теми. Прийомами навчання можуть бу­ти запитання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка і т. д. Займає не більше 5 % часу заняття.

2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних
результатів.

Ціль - забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тоб­то того, чого вони повинні досягти в результаті уроку (заходу) і що від них очікує вчитель. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів. (Приблизно 5 % часу).





3. Надання необхідної інформації.

Ціль - дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання. Для еконо­мії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту можна подава­ти інформацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно - прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування. (Приблизно 10 % часу заняття).

4. Інтерактивні вправи - центральна частина заняття.

Ціль - засвоєння і застосування знань, умінь, навичок відповідно до очікуваних результатів уроку. Послідовність проведення цього елементу така:

- Інструктування - вчитель розповідає учасникам про цілі вправи, про правила, про послідовність дій і кількість часу на виконання за­вдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам.

- Об'єднання в групи і/або розподіл ролей.

- Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, як помічник, як ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання в співро­бітництві один з одним.

- Презентація результатів виконання вправи.

Інтерактивна частина заняття займає, як правило, близько 60 %' його часу.

5. Підсумки оцінювання результатів уроку.
Ціль - рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці, ч

досягнуті поставлені цілі, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підведення підсумків бажано проводити у формі запи­тань: що нового дізналися, яких навичок навчилися, чи може це бути корисним у житті? Крім того, можна поставити запитання і щодо про­ведення самого уроку: що було найбільш вдалим, що ще сподобалося, Що потрібно змінити в майбутньому? Важливо, щоб самі учні (учасни­ки) змогли сформулювати відповіді на всі ці запитання. Для підведен­ня результатів бажано лишати до 20 % часу уроку.

^Подумайте____________________________________________

Працюючи в парах, повторіть основні елементи структури інтерак­тивного уроку та поясніть, чому інтерактивний урок не включений у класифікацію уроків за основною дидактичною метою, яка розгля­далася у попередніх темах.

Спробуємо дослідити, як такі підходи можуть бути реалізовані на прикладі уроку історії в 7-му класі.


Перейдемо до розгляду уроку на тему: «Найдавніші землероби та скотарі на території України»207. План змісту уроку:

1. Поява землеробства й скотарства за неоліту.

2. Трипільська культура. Господарство, побут, духовне життя.

3. Скотарі Степу. Очікувані результати уроку Після цього уроку учні зможуть:

- розповідати про появу землеробства і скотарства;

- показувати на карті територію розселення трипільців;

- описувати господарство, побут і духовне життя трипільців;

- характеризувати спосіб життя скотарських племен;

- висловлювати власне ставлення до значення появи землеробства і скотарства у житті людства.

Почніть урок з мотивації пізнавальної діяльності учнів. Нагадайте їм, наприклад, про казку американського письменника Р. Кіплінга «Кішка, яка гуляла сама по собі», де стверджується, що першою свій­ською твариною була кішка. Запропонуйте учням за методом уявного мікрофона відповісти: чи погоджуються вони з такою думкою? Чому?

Вислухайте 2-3 відповіді учнів, не коментуйте.

Потім задайте додаткові запитання:

- Чим свійська рослина відрізняється від дикої?

- А свійська тварина?

- Як ви думаєте, як з'явились перші свійські тварини?

- Чи знаєте ви з історії стародавнього світу, коли (в який період
історії людства) це відбулося?

За 2-3 хвилини вислухавши відповіді учнів, спитайте їх, чому, на їхню думку, буде присвячений цей урок. Потім оголосіть тему уроку: «Найдавніші землероби та скотарі на території України». Обов'язко­во запишіть її на дошці, так само як і очікувані результати уроку.

Прочитайте з учнями формулювання результатів і наголосіть, що наприкінці уроку ви перевірите, чи досягнуто цих результатів.

Надання нової інформації.

Запишіть на дошці слово «неоліт» і запропонуйте учням пояснити його значення, підкресліть, що новий кам'яний вік (УІ-ІУ тис. до н. є.) був відзначений великими змінами у житті людства, насамперед тим, що людство опанувало нові заняття і новий спосіб життя. Необхідний матеріал для цього є у будь-якому посібнику, наприклад: І.А. Коляда, К.І. Крилач, С.П. Юренко «Історія України» (підручник для 6-7 кл. -К., 1998. - С. 20-37) або В. Власов «Історія України» (підруч. для 7 кл. / За ред. Ю.А. Мицика. - К., 2004. - С. 16-27).


Запропонуйте учням попрацювати в парах за таким завданням. Завдання для парної роботи

Домовтеся зі своїм сусідом або сусідкою по парті, хто з вас буде № 1, а хто № 2.

Якщо ви № 1, у вас є 3 хвилини, щоб прочитати пункти параграфа «Нові прийоми обробки каменю» і «Кераміка», осмислити їх зміст і підготуватись до переказу.

Якщо ви № 2, у вас є 3 хвилини, щоб прочитати пункти параграфа «Прядіння і ткацтво» та «Скотарство і землеробство», осмислити їх зміст і підготуватись до переказу.

По закінченні індивідуальної роботи по черзі перекажіть один од­ному зміст своєї частини параграфа. Кожен переказ не повинен бути довшим за 2 хв. Той, хто слухає, має задати тому, хто розповідає, не менше ніж 1 запитання і вислухати відповідь.

Під час роботи учнів у парах стежте за тим, як відбувається процес взаємонавчання, нагадуйте учням про час і необхідність переходити від одного етапу роботи до іншого. Дуже важливо витримати часові межі: 1) індивідуальне читання учнями тексту: 3 хв; 2) переказ ма­теріалу партнером №1:2 хв; 3) запитання партнера № 2 до партнера № 1 і відповідь на нього - 1 хв; 4) переказ матеріалу партнером № 2: 2 хв; 5) запитання партнера № 1 до партнера № 2 і відповідь на нього. В цілому ця робота має завершитись за 9 хв.

Потім можна перейти до наступної частини змісту уроку, заува­живши, що «за даними археологів на території України за часів неоліту і наступної доби - енеоліту було чимало осередків землероб­ства і скотарства. Одна з культур, яка отримала назву "Трипільська"-за назвою села на Київщині, неподалік якого були вперше знайдені залишки діяльності давніх землеробів. Археологічні дані свідчать, що трипільці прийшли на територію України з Малої Азії і згодом опану­вали величезні простори».

Зверніться до карти і покажіть території, на яких розселились
трипільці, чітко називаючи кожну. Потім запропонуйте учням, дивля­
чись на велику карту (або карту у відповідному атласі), записати в
зошиті речення: «Племена трипільської культури жили на великих
просторах від ... до ... Це були регіони України........

Через 1-2 хвилини перевірте і відкоригуйте записи. Зауважте та­кож, що «час існування і розквіту трипільської культури археологи визначають IV—III тис. до н. є.».

Об'єднайте учнів у трійки208 та розподіліть між ними завдання з опанування 3-х частин тексту: 1) заняття і господарювання трипільців;


2) житло і побут; 3) духовне життя. Запропонуйте їм протягом 2-3 хвилин прочитати відповідний текст.

По завершенні читання дайте кожній трійці аркуш паперу А4 і за­пропонуйте протягом 4-5 хвилин виконати таке завдання.

Завдання для роботи в трійках

Протягом 3^4 хвилин обміняйтеся з членами своєї групи інфор­мацією, яку ви прочитали (не витрачайте більше 1 хвилин на кожну розповідь). Порадьтеся і на чистому аркуші паперу спробуйте нама­лювати образ, символічний малюнок або картину з життя трипільців. Визначте доповідача і підготуйтеся до представлення і пояснення своїх малюнків класу.

По завершенні роботи в трійках дайте їм можливість презентувати результати діяльності. (Вивішуйте малюнки на дошці за допомогою скотча). На кожну презентацію відведіть не більше 1 хвилини (всього 5-7 хвилин).

Переходячи до останньої частини змісту уроку, запитайте, чим відрізнявся спосіб життя землеробів і скотарів. Коротко за 2-3 хвилини розкажіть про особливості середньостогівської та ямної культури.

Потім запропонуйте учням у парах за допомогою підручника виконати письмове завдання: заповнити пусті місця у тексті відпо­відно до інформації підручника.

Учні працюють над реченнями:

1) Середньостогівська культура існувала у ... тис. до н. є. на тери­
торіях ......... Вони займались переважно ... скотарством. Відгінне ...

- це відгін... навесні і повернення.....

2) ...культура існувала від середини 3 до початку 2 тис. до н. є. її решт­
ки є на території від ... до ... Ямники займалися ... Назва культури похо­
дить від ... Найбільшим багатством у них вважалась ...

Перейдіть до підведення підсумків уроку, поставивши перед учня­ми запитання:

Які основні питання ми сьогодні розглядали?

Коли і як виникли землеробство і скотарство?

Якими були головні риси трипільської культури?

Чим відрізнявся спосіб життя скотарів степу від життя три­пільців?

Чим відрізнявся спосіб життя землеробів і скотарів від способу життя давніх збирачів і мисливців?

Наприкінці уроку залучіть учнів до аргументованих висловлювань на тему: «Я вважаю, що прилучення людей до землеробства і скотар­ства є найбільшим досягненням давньої людності, тому що...». Для полегшення висловлювань напишіть першу частину речення на дошці. Вислухайте 2-3 відповіді учнів, звертаючи увагу на кількість і якість наведених аргументів.





Як домашнє завдання запропонуйте дітям написати есе з 5-7 речень-аргументів з викладенням своєї позиції щодо поставленого запитання.

Знов зверніть увагу учнів на очікувані результати уроку і попросіть учнів оцінити себе за кожним з них по 12-бальній системі. Спитайте про найнижчі й найвищі оцінки. Поясніть, що якщо їх не задовольняє рівень досягнутих результатів, вони можуть підвищити його, працю­ючи вдома.

* Подумайте____________________________________________

Працюючи в малих групах, проаналізуйте наведений конспект уроку і визначте, чим відрізняється такий урок від уроків активної моделі, що ви бачили під час педагогічної практики.

Проведення інтерактивного уроку історії дозволяє нам бути впев­неними, що наші учні можуть пояснити зміст опрацьованого ма­теріалу, встановити зв'язки між попереднім матеріалом і тим, що вив­чався сьогодні, продемонструвати певний рівень умінь і навичок, вис­ловити своє ставлення до матеріалу вивченої теми.

Запропоновані нові підходи до проектування уроку або іншого відрізка навчально-виховного процесу безумовно потребують по­дальшого осмислення і поступового запровадження у практику на­вчання не тільки історії, а й інших предметів, оскільки саме навчання, орієнтоване на реальні, чіткі, вимірювані, зрозумілі, життєво значущі результати, може сьогодні забезпечити дійсний розвиток особистості кожного учня і майбутнє нашої держави.

Перевірте себе

1) Якими є основні елементи структури інтерактивного уроку?

2) Дайте коротку характеристику кожного з них.

3) Якою є методика інтерактивного уроку?

Перевірте свої знання з теми

1) Надайте характеристику основних моделей навчання історії у су­часній школі.

2) Надайте характеристику інтерактивних методів навчання історії.

3) Надайте характеристику інтерактивних технологій у навчанні історії.

4) У чому особливості інтерактивного уроку.

Як провести практичне заняття з теми

Проведіть декілька практичних занять з цієї теми у формі практикуму.

1) Об'єднайтесь у малі групи та підготуйте план-конспект інтерак­тивного уроку. Представте його групі для аналізу і оцінки.

2) За представленим планом-конспектом змоделюйте урок в ака­демічній групі та проаналізуйте його за складеною вами схемою аналізу.


Тема 15

СПОСОБИ ПЕРЕВІРКИ ТА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ

1. Функції і форми перевірки результатів навчання історії. 2. Су­часні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії. 3. Технологія оцінювання рівнів навчальних до­сягнень учнів з історії в основній школі у контексті компетент-нісного підходу.

Основні поняття теми: перевірка, оцінка, контроль, результати навчання, типи, види, функції контролю, критерії і показники оцінювання, технологія оцінювання.

Схарактеризуйте загальні вимоги до оформлення медичної документації та принципи формування клініко-експертного функціонального діагнозу при направленні хворих на МСЕК.
СЕТЕВЫЕ ТЕХНОЛОГИИ ОБРАБОТКИ ИНФОРМАЦИИ
ТЕМА 10 показникИ аналізу ефективності комерційної діяльності торгового підприємства
Основные черты римского частного права
Нормирование простоя местных контейнеров на контейнерном пункте и рабочего парка контейнеров
Громадянство України
Тема : Основи психології навчання (1).
ОПОВІДКА ШОСТА
УПРАВЛІНСЬКЕ СПІЛКУВАННЯ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА
Белый чай: Кения Серебряные типсы или Серебряные Иглы
Хід роботи
Пам’ятки архітектури та писемності
From Multiple tо Simple
Человек с повязкой на глазу.
Классификация рудных тел по форме и элементам
РОЗДІЛ 2. Природні кам'яні матеріали
Пристрої механізації й автоматизації сортувальних гірок
Лев Николаевич Толстой (1828 – 1903)
Поява партикулярних націоналізмів
Поняття власності підприємств кооперативного типу
Процесса ДПДГ-психотерапии через сеть памяти 4 часть
Улус Дундайлский II шаралдаева рода
Выполнить новокаиновую блокаду при переломе ребра (показать на скелете).
Главная Страница