Тема: Теоретичні основи управління ризиками

Мета: знати причини необхідності дослідження ризику в діяльності сучасних соціально-економічних систем, основні напрями ризик-менеджменту на сучасному етапі, передумови впровадження ризик-менеджменту в практику управління підприємств в розвинених країнах світу, актуальність і необхідність впровадження ризик-менеджменту в практику управління вітчизняних підприємств, переваги ризик-менеджменту та його вплив на вартість бізнесу; вміти визначати особливості сучасного етапу розвитку ризикології, сформулювати актуальність вивчення основ управління ризиками для економічної діяльності вітчизняного підприємства.

Питання для обговорення

1. Управління ризиками і його роль в управлінні сучасними соціально-економічними системами:

2. Еволюція науки про ризик і її сучасний стан

3. Ризик в умовах централізованої та ринкової економіки.

Питання для самостійного вивчення

1. Ризикологія – сучасна наука про ризик і необхідність її вивчення менеджерами

2. Специфіка ризик-менеджменту в постсоціалістичній та у трансформаційній економіці

3. Нормативно-правова база ризик-менеджменту

Завдання 1. Виконайте реферат на одну із тем:

  • Розвиток поглядів на управління ризиком )
  • Місце ризику в економічній діяльності підприємства
  • Ризик в бізнесі: актуальність та проблеми
  • Концепція прийнятного ризику
  • Ризик як точна наука
  • Завдання 2. Дайте письмово відповіді на питання:

  • Наслідки ігнорування ризику в сучасному економічному житті
  • Чи зможуть зазнати втрат від ризику державні підприємства, які функціонують в ринковій економіці? Поясніть, яка різниця між державними підприємствами, що працюють відповідно за командно-планової та ринкової економіки з точки зору можливості ризикувати в процесі своєї діяльності.
  • Завдання 3. Виконайте практичні завдання:

    Розгляньте практичні ситуації і дайте письмово відповіді на поставлені питання

    СИТУАЦІЯ 1

    Директор державного підприємства СРСР та президент приватної фірми США сперечаються про переваги та недоліки двох систем управління економікою – централізованої та ринкової.

    “Облишмо інші сторони діяльності в спокої, а от, що стосується ризиків наших і ваших підприємств, - обґрунтовує директор державного підприємства, - то ми маємо разючі переваги. Ваше підприємство від чого тільки не залежить! Змінились ціни чи попит на сировину для вашої продукції – Ви збанкрутували; зменшив уряд мито на імпорт аналогічної продукції – Ви збанкрутували; впровадив ваш конкурент більш досконалу технологію – Ви збанкрутували. Таких факторів я міг би назвати дуже багато. Тобто Ви постійно ризикуєте”.

    Президент фірми стояв на такій точці зору, що будь-яке підприємство функціонує в умовах ризику, отже йому нічого не залишалось, як погодитись з представником централізованої системи управління.

    “Але ж і ваше підприємство так само може залежати від попиту на продукцію та інших факторів – говорить президент, незнайомий із системою централізованого господарювання, - так що ми тут у рівних умовах”.

    “Помиляєтесь, шановний пане президент, - відповідає директор. – Перш за все хочу Вас проінформувати, що ціни як на продукцію, що ми виробляємо, так і на сировину і матеріали, що ми отримуємо, встановлюються заздалегідь і не змінюються в процесі виробництва. А що стосується змін попиту на продукцію, то це нашого підприємства аж ніяк не стосується. Підприємству затверджений план, згідно з яким ми відправляємо продукцію, а підприємства-споживачі її отримують, тому що також мають прийняти продукцію, і перераховують гроші на наш рахунок. Як бачите, ніякі варіації попиту на нас не впливають, ми справно отримуємо гроші, а що буде далі з нашою продукцією, то вже не наша справа. Отже, ми працюємо без ризиків”.

    Президент фірми, впевнений до сих пір у неможливості позбутися фактору ризику, був вражений логікою свого опонента, не знайшов переконливих доводів і подумав: "Невже вони дійсно подолали таку біду ринкових відносин як ризик?".

    ЗАПИТАННЯ

    1. Чию точку зору ви поділяєте?

    2. Що б ви відповіли на місці президента фірми?

    3. Чи позбавлено підприємство факторів ризику у централізованій економіці?

    4. Охарактеризуйте наслідки ризику, пов’язаного з державним підприємством за умов централізованої економіки. Де проявляються ці наслідки?

    5. Які фактори ризику, крім описаних, впливають на державні підприємства?

    СИТУАЦІЯ 2

    У 80-х роках, в період централізованого управління народним господарством СРСР, великий будівельний главк “Главсредуралстрой” отримав від Мінтяжбуду СРСР, якому він був підпорядкований, всі основні планові показники виробничої та фінансової діяльності.

    До складу главку входило більше 20-ти підприємств залізобетонних виробів та конструкцій, виробнича потужність яких перевищувала 2 млн. м3. Серед інших показників планувались також норми готової продукції на складах підприємств. Ці норми дорівнювали двотижневому запасу продукції. Для деяких заводів Міністерство підвищувало норми місячного запасу. Зрозуміло, міністерство було зацікавлене в скороченні нормативних запасів, в крайньому випадку, не перевищенні їх, тому, що “замороження” оборотних коштів на складах призводило до значних збитків.

    Неодноразові перевірки міністерством стану запасів готової продукції зафіксували наявність запасів на складах заводів Главку на рівні 3-4 квартальної потреби будівельників в залізобетонних виробах і конструкціях. Тобто запас коливався на рівні 1,5 млн. м3 збірного залізобетону. Змиритися з таким становищем Міністерство не могло, ось чому Главк приймав зусилля, спрямовані на зменшення запасів. Були залучені відомі наукові колективи. В результаті досліджень з’явились математичні моделі, критерії оптимізації рівня запасів, методи управління запасами та методичні рекомендації. Крім спроб впровадження результатів досліджень Главк уживав заходи адміністративного характеру з метою різкого скорочення рівня запасів продукції на складах підприємства. Комплекс заходів – наукових, економічних, адміністративних створили ситуацію, в якій майже весь персонал був зацікавлений у зменшенні запасів.

    Але як не дивно, суттєвих змін не сталося. Обсяг продукції на складах залишився приблизно на тому рівні. Залишається зробити висновок, що якась невидима рука керувала цим процесом всупереч зусиллям, що були зроблені міністерством та Главком.

    ЗАПИТАННЯ

    1. Що являє собою “невидима рука” та який механізм її дії?

    2. До якого рівня управління належить “невидима рука” – міністерств, главк, підприємство, цех?

    3. З якою метою “невидима рука” підтримувала запас продукції на рівні, що перевищував нормативний?

    4. В чому полягають протиріччя інтересів з питань управління запасами міністерства та нижчих рівнів управління?

    Інформаційні джерела

    Основна: 2-4, 6

    Додаткова: 8, 21, 23, 24, 30, 31, 36, 42

    ТЕМА 2. Поняття та сутність ризику, його місце у загальній системі менеджменту підприємства

    Алгоритм вивчення теми

    1. Вивчення цієї теми доцільно розпочати з комплексу питань, які допоможуть з’ясувати сутність ризику, його місце у загальній системі менеджменту підприємства.

    В умовах ринкової економіки ризик є ключовим елементом підприємництва. На сьогодні не існує однозначного поняття сутності ризику. Це пояснюється, зокрема, багатоаспектністю цього явища, а також недостатнім використанням у реальній економічні практиці й управлінській діяльності.

    Більшість дослідників визначають ризик як можливість того, що станеться дещо небажане: крадіжка, крах фірми, поява нового конкурента, пошкодження, знецінювання, смерть та багато іншого. Але, на наш погляд, можливість особливо сприятливих подій – також ризик. Наприклад, не очікувано великий урожай – ризик. адже організації, що обробляють цей врожай (ферми, елеватори, мукомельні заводи) можуть бути не готовими до його збирання, транспортування, приймання, зберігання та переробки.

    Поняття «ризик» виникло, давно і має досить тривалу історію, але найактивніше різні аспекти ризику почали вивчати наприкінці XIX – на початку XX ст. Отже ризик можна розглядати як історичну категорію. Він виникає на нижчій сходинці цивілізації і є усвідомленою людиною можливою небезпекою. При зародженні товарно-грошових відносин ризик стає економічною категорією. Як економічна категорія ризик є подією, яка може відбутися чи не відбутися і спрямована на досягнення привабливої мети, досягнення якої пов’язане для людини з елементами небезпеки, загрозою втрати чи неуспіху. У випадку здійснення такої події можливі три економічні результати: негативний (програш, невдача, збиток), нульовий і позитивний (виграш, вигода і прибуток). (Наприклад, гра в лотерею)

    Виходячи з цього вчені в галузі економіки вважають, що ризик – це міра очікуваної невдачі, небезпека настання несприятливих наслідків, можливий збиток або невдача в комерційній справі. .

    Для підприємницького ризику вживаються визначення: ризик — це ймовірність загрози втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоодержання доходів чи появи додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої і фінансової діяльності; ризик – імовірність виникнення втрат, збитків, недонадходжень планових доходів, прибутків; ризик – імовірність втрати цінностей (фінансових, матеріальних, товарних ресурсів) у результаті діяльності, якщо обставини і умови проведення діяльності змінюватимуться у напрямі, відмінному від передбачених планами і розрахунками.

    Наведені визначення показують багатоплановість ризику. Ми будемо дотримуватися такого. Отже, ризик — це об'єктивно-суб'єктивна категорія, яка пов'язана з подоланням невизначеності, випадковості і конфліктності в ситу­ації неминучого вибору й відображає ступінь досягнення очікува­ного результату.

    Узагальнюючим і чітким є визначення, яке надано робочою групою Міжнародної організації з розробки стандартів ISO термінології в області ризик-менеджменту: ризик це комбінація імовірності події і її наслідків

    Подальший розгляд сутності ризику потребує встановлення співвідношень таких понять, як ризик, імовірність, невизначеність та ін.

    Імовірністю події є певне число, яке відображає можливість настання події і яке тим більше, чим більш можлива подія. Отже, імовірність — це можливість одержання певного результату.

    Під невизначеністю слід розуміти неможливість оцінки майбутнього розвитку подій, як з погляду їх реалізації, так і з погляду виду їх прояву. Підприємництво завжди пов’язане з невизначеністю, яка виникає, наприклад у таких випадках: невизначеність зовнішнього середовища; невизначеність економічної кон’юнктури, яка випливає з невизначеності попиту та пропозиції на товари, гроші, фактори виробництва та ін.

    2. Підготуватися до практичного заняття №2, для чого потрібно опрацювати основні літературні джерела і підготуватися до розгляду питань для обговорення; опрацювати додаткові літературні джерела і підготувати питання для самостійного вивчення; виконати практичні завдання з теми; підготуватися до тестування і дати відповіді на тести за темою, а також виконати завдання, які передбачені для самостійної роботи.

    3. Під час роботи на практичному занятті Вам необхідно взяти участь у обговоренні основних питань, де особливу увагу звернути на наступні ключові аспекти теми: загальний огляд понять ризику, сутність ризику як економічної категорії, визначення основних термінів ризику у менеджменті; риси і функції економічного ризику; поняття "надійність системи" і його взаємозв’язок з поняттям "ризик" .

    4. Контроль знань за темою проводиться відповідно до встановлених вимог та критеріїв оцінювання знань студентів як за обговорення основних питань, доповнень, питань для самостійного вивчення так і за виконання практичних завдань, завдань для самостійної роботи, а також за результатами тестування з теми під час практичного заняття.

    Практичне заняття №2

    certainly.unoreferat.ru referatusz.nugaspb.ru referatvgp.nugaspb.ru refaoya.ostref.ru Главная Страница