ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

Змістовий модуль 1

1. Осовні закономірності виникнення держави та формування держави у різних народів світу.

2. Основні наукові теорії походження держави.

3. Співвідношення класового і загальнолюдського в сутності держави.

4. Еволюція сутності і соціального призначення держави.

5. Розуміння держави в субстанційному, атрибутивному, інституційному і міжнародному аспектах.

6. Основні ознаки держави, що відрізняють її від первісного суспільства та інших суспільних організацій (наявність території, публічної (державної) влади, всеохоплюючий, офіційний, універсальний характер, суверенітет, нерозривний зв'я­зок з правом).

7. Співвідношення форми та механізму держави.

8. Органи державної влади України.

9. Критерії диференціації органів держави.

10. Принцип демократизму як засада діяльності державного механізму.

11. Співвідношення типу та форми держави.

12. Особливості елементів форми Української держави.

13. Сучасні держви з монархічною формою правління та їх статус на міжнародній арені.

14. Територіальна та національна федерація: спільні та відмінні риси.

15. Сутність, основні риси та принципи демократії.

16. Авторитарний політичний режим. Відмінність авторитарного режиму від тоталітарного.

17. Співвідношення права і закону.

18. Сучасні концепції правоврозуміння.

19. Характеристика основних типів праворозуміння.

20. Передумови виникнення та етапи формування права.

21. Типологія права: цивілізаційний та інформаційний підходи.

22. Право і мораль.

23. Вплив економічних чинників на формування та функціонування права.

24. Основні школи та напрями розвитку права.

25. Приватне та публічне право України.

26. Спосіб викладення правових норм у правових актах.

27. Поняття і причини необхідності тлумачення правових норм.

28. Способи тлумачення правових норм.

29. Види тлумачення правових норм.

30. Акти тлумачення правових норм.

Змістовий модуль 2

1. Конституція і конституціоналізм.

2. Порядок внесення змін до Конституції України.

3. Перша Конституція незалежної Української держави – Конституція УНР від 29 квітня 1918 року.

4. Конституції радянської України 1919, 1929, 1937, 1978 років.

5. Конституція П.Орлика. Конституційні проекти Г.Андруського, М.Драгоманова, М.Міхновського, М.Грушевського (1905 р.), Конституційне законодавство УНР та ЗУНР. Конституції УРСР.

6. Роль Конституційного Суду України щодо охорони Конституції України.

7. Механізм та функції Української держави.

8. Суспільний лад України: поняття, система, принципи.

9. Конституційне закріплення принципу народного суверенітету та форми здійснення народовладдя.

10. Гарантії конституційного ладу України.

11. Поняття та види конституційно-правового статусу людини і громадянина в Україні.

12. Правосуб’єктність та принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина в Україні.

13. Органи, що беруть участь у вирішенні питання громадянства України. Правовий статус іноземців, осіб без громадянства та біженців.

14. Компетенція та роль Президента України та комісії при Президентові України з питань громадянства у вирішенні питань громадянства.

15. Компетенція та роль МВС України у вирішенні питань громадянства.

Змістовий модуль 3

1. Загальна характеристика цивільного законодавства України.

2. Цивільний кодекс України.

3. Цивільно-правові відносини, їх виникнення, зміна і припинення.

4. Суб’єкти цивільно-правових відносин.

5. Об’єкти цивільно-правових відносин.

6. Здійснення цивільних прав і виконання юридичних обов’язків.

7. Захист цивільних прав.

8. Цивільно-правові договори: поняття і види.

9. Загальна характеристика окремих видів цивільно-правових договорів.

10. Цивільно-правова відповідальність.

11. Спадкування за законом та заповітом.

12. Основні поняття і система кримінального права України.

13. Характеристика Кримінального кодексу України.

14. Кримінальна відповідальність та її підстави.

15. Поняття злочину та його ознаки.

16. Поняття складу злочину.

17. Кримінальне покарання. Поняття та ознаки.

18. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

19. Порівняльна характеристика Кримінального кодексу 1961 року та Кримінального кодексу України.

20. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

21. Процесуальні галузі права.

22. Правові основи соціального захисту в Україні.

23. Основи екологічного права України.

24. Основи земельного права України.

25. Основи фінансового права України.

26. Основи податкового права України.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ (РЕКОМЕНДАЦІЇ) ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ

Семінарські заняття допомагають студентам глибше засвоїти програму курсу з історії держави та права зарубіжних країн, сприяють розвитку юридичного мислення та наукового підходу до оцінки сучасних процесів державотворення, які відбуваються в Україні та інших країнах.

Плани семінарських занять складені з урахуванням сучасних підходів до історико-правових проблем. Значна увага приділяється питанням утворення і діяльності центральних і місцевих органів влади і управління та правових інститутів, таких країн як Англія, Росія‚ США‚ Франція‚ Німеччина, СРСР та ін.

До кожної теми студентам запропоновано вивчення необхідного мінімуму обов’язкової літератури (підручники‚ пам’ятки права‚ нормативні акти)‚ а також додаткові джерела, які подаються наприкінці розділу. Студентам також пропонуються теми рефератів і доповідей, які заслуховуються під час аудиторних занять, що також поглиблює обізнаність студентів в історико-правових проблемах.

По кожному модулю передбачено комп’ютерне або письмове тестування. Крім аудиторних занять планом передбачено виїзд в музей, а також проведення круглого столу і підсумкової конференції.

Важливою складовою навчального процесу є самостійна робота під час якої студенти ведуть окремий зошит в якому викладають тези з основних питань до семінарів, визначають ключові поняття та історико-правові категорії, а також конспектують окремі статті з хрестоматійних нормативно-правових джерел.

Самостійна та індивідуальна навчально-дослідна робота студентів проводиться з метою глибшого вивчення змісту окремих питань і тем навчального курсу, а також набуття практичних вмінь та навичок самостійного аналізу окремих міжнародних нормативно-правового актів та актів національного законодавства.

Самостійна та індивідуальна навчально-дослідна робота студентів є однією з важливих форм навчального процесу при підготовці юристів-правознавців. Виконання завдань самостійної та індивідуальної науково-дослідної роботи створює можливість глибшого опанування студентами основних теоретичних положень, понять та категорій, що становлять основний зміст навчальної дисципліни, а також дозволяє студентам самостійно поглиблювати та відпрацьовувати володіння основними методами наукового дослідження, розвивати самостійне теоретичне правове мислення.

Навчально-дослідна робота повинна мати чітку і логічну структуру: вступ обсягом 1-1,5 сторінки формату А4, основна частина обсягом 9-10 сторінок та висновки 1,5-2 сторінки. Загальний обсяг навчально-дослідної роботи не повинен перевищувати 23-24 сторінок формату А4, не враховуючи списку літератури.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, ступінь її наукової розробленості у працях вітчизняних та зарубіжних вчених, визначаються питання, які вимагають вирішення. Також в цій частині роботи вказується об’єкт, предмет, мета, завдання і методологічна основа дослідження, характеризуються джерела одержання інформації.

Основна частина контрольної роботи передбачає глибоке і всебічне розкриття сутності даної тематики, досліджуються і аналізуються основні проблеми та обґрунтовуються тенденцій розвитку і шляхів їх вирішення. Матеріал викладається відповідно до затвердженого плану навчально-дослідної роботи. Кожен з розділів залежно від обсягу викладеного матеріалу може складатись із кількох параграфів.

У висновках підводяться підсумки дослідження, здійснюються теоретичні узагальнення. Зазвичай, увага акцентується на пропонованих шляхах вирішення основних проблем, що встановленні в результаті дослідження.

В кінці навчально-дослідної роботи необхідно вказати список використаних у роботі джерел.

Спеціальні джерела і нормативний матеріал студент підбирає самостійно. Консультацію з бібліографії можна отримати у працівників бібліотеки і викладачів кафедри.

Особливу увагу слід приділити підбору нормативно-правових актів, які стосуються теми, монографій, наукових статей та інших джерел.

Надавати перевагу необхідно новітніми джерелами та останніми редакціями нормативних актів. Це дасть можливість уникнути використання застарілих норм і положень. Проте, залежно від мети та завдань дослідження, можуть широко використовуватись і інші наукові, публіцистичні, статистичні джерела, аналізуватися нормативно-правові акти та їх редакції, що втратили чинність.

Наукові джерела потрібно використовувати творчо. Пряме запозичення чужих думок без посилання на автора і просте переписування не дозволяється.

Список джерел, що використовувалися в навчально-дослідній роботі, повинен включати:

- нормативно-правові акти (Конституція України, міжнародні нормативно-правові акти, закони України, підзаконні акти);

- наукові праці (монографії, брошури, статті тощо);

- статті в періодичні виданнях (журналах, газетах, збірниках);

- електронні ресурси Інтернету (дані з офіційних сайтів органів державної влади, міжнародних організацій тощо);

- інші джерела.

Всі джерела розміщують в алфавітному порядку згідно діючих стандартів бібліографічного опису.

Вибір теми навчально-дослідної роботи проводиться індивідуально за узгодженням з викладачем, що здійснюватиме контроль за ходом виконання та результатами дослідження.

Результати індивідуальної навчально-дослідної роботи студента можуть бути оцінені викладачем максимально у 10 балів, які додаються до рейтингу студента у поточному навчально-змістовному модулі відповідної дисципліни.

Навчально-дослідні роботи, рівень виконання яких оцінений як незадовільний, підлягають доопрацюванню відповідно до зауважень викладача.

Результати самостійної роботи студента можуть бути оцінені викладачем максимально у 5 балів, які додаються до рейтингу студента у поточному навчально-змістовному модулі відповідної дисципліни.

Методичні вказівки (рекомендації) для підготовки до семінарських занять, які включають інструктивно-методичні матеріали:

Підготовка до семінарського заняття передбачає опрацювання студентом теоретичного матеріалу, що викладений у підручниках та лекційних заняттях.

Готуючись до семінару, необхідно привернути увагу до ключових понятях, які притаманні вказаним темам та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати так свій виступ, щоб відокремити його головні чинники:

· чітке формування теоретичного положення;

· обґрунтування цього положення і розкриття характерних ознак і властивостей;

· аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними фактами дійсності, суспільно-політичними, економічними, культурними факторами;

· значення питань, які розглядаються, для практичної діяльності.

Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватися в різних формах: співбесіди, виступи по питанням, доповнення на основні питання, заслуховування й обговорення рефератів, Встановлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до наступного модулю та іспитів на основі оцінок та поточної атестації. Це стосується і тих тем, які студіювалися студентами самостійно. Основні питання тем вносяться до реєстру питань, які вводяться в залікові білети.

Змістовий модуль 1.

ujr.deutsch-service.ru referatrpm.nugaspb.ru voq.deutsch-service.ru referatvut.nugaspb.ru Главная Страница