Захист від маніпулювання

Ø Знання психології людини, її слабкостей, ро­бить її зручним об'єктом маніпуляції. Тому перший рубіж захис­ту— не виявляйте свої слабкості.

Ø Ознакою маніпуляції є відчуття незручності: людина не ба­жає щось робити, говорити, та вона змушена — інакше незручно, бо вона буде «погано виглядати». Цього простого усвідомлення цілком достатньо, щоб узяти се­бе в руки і почати захищатися. При цьому можна використовува­ти як пасивний, так і активний захист.

ü Пасивний захист рекомендується використовувати, якщо лю­дина не знає, що робити, як відповісти маніпулятору. У цьому ви­падку не треба нічого говорити. Можна зробити вигляд, що ви не розчули, не зрозуміли або взагалі перевести розмову на щось інше. Єдине, що при цьому потрібно— прояви­ти витримку! Сказати собі: «Стій, це маніпуляція!» Скажіть це собі і здійсніть контроль своїх почуттів, тому що слова про маніпуля­цію змусять вас адекватно оцінити ситуацію. У більшості випадків маніпулятор відступає вже перед пасив­ним захистом, тому що найнебезпечніше в маніпуляції — її стрім­кість, несподіваність, коли у людини немає часу поміркувати, як вийти з положення.

Повторення прохання, по-перше, дає час для відповіді, по-друге, виявляє справжній інтерес маніпулятора і збиває заготов­лений ним розподіл ролей. Головне в цьому — психологічний настрій: не слід соромитися говорити те, що думаєш.

Маніпулятор переважно експлуатує бажання людей виглядати добре, тому не треба боятися показатися поганим. «Боюся, ти си­льно перебільшуєш мої переваги, щедрість, здібності і т. ін.» Ці слова знімають з людини усі зобов'язання і відкривають необме­жений простір для імпровізацій.

ü Коли потрібен активний захист? Не тоді, коли об'єкт маніпу­ляції перебуває в залежності (службовій, матеріальній і т. ін.) від маніпулятора.

Справа в тому, що активний захист є зустрічним конфліктогеном, що не поступається, а навіть переважає у силі дії мані­пулятора.

За законом ескалації конфліктогенів останній відпо­вість конфліктогеном ще більш сильним, що в підсумку при­зведе до відкритого конфлікту,



в чому залежна сторона зовсім не зацікавлена.

Крім випадків прямої залежності

існують ще й моральні фак­тори,

пов'язані з вихованістю, звичками дотримуватися певних етичних норм,

що утримують від будь-якого вислову,

який може скривдити співрозмовника.

Зрозуміло, що вихованій людині

важ­че зважитися

на активні методи захисту від маніпуляцій.

Главная Страница