Методи бюджетного регулювання.

План.

План.

План.

План.

1. Бюджетна система України.

2. Зміст державного бюджету.

3. Призначення і роль бюджету України.

1) Бюджетна система – це поєднання всіх планів державного бюджету на єдиних принципах.

Правові засади бюджетної системи визначають:

- Конституція України;

- Закон України „ Про бюджетну систему України”;

Економічною основою бюджетної системи України є народногосподарський комплекс.

Складовими елементами бюджетної системи є:

- структура;

- принципи побудови;

- організація функціонування;

Структура бюджетної системи визначається бюджетним устроєм, який грунтується на адміністративно- державному устрої України і яка об’єднує 13,3 тис. самостійних бюджетів.

Бюджетна система України складається з:

- державного бюджету України;

- республіканського бюджету АРК та місцевих бюджетів;

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України є зведеним бюджетом України, який використовується для аналізу визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

2) Державний бюджет, як економічна категорія відображає реальні економічні відносини між державою та іншими економічними суб’єктами з приводу утворення та використання централізованого фонду грошових ресурсів країни, призначених для виконання функцій держави, шляхом розподілу та перерозподілу ВВП.

Специфічні ознаки бюджетних відносин

1. Перерозподільчий характер (перерозподіл ВВП між галузями, районами; він може йти у виді державних позик, субсидій).

2. Всеохоплюючий характер (у відносини вступають, як фізичні так і юридичні особи).

3. Законодавче регулювання – здійснюється бюджетним кодексом, податковим законодавством, іншими законами, що регламентують надходження доходів і фінансування видатків, і прийняття закону „Про бюджет” на відповідний бюджетний рік.

Основна частина бюджетних відносин виникає у процесі розподілу та перерозподілу вартості національного доходу (НД).



На стадії первинного розподілу НДу державному бюджеті концентруються грошові ресурси у вигляді:

- частини ПДВ;

- відрахувань на соціальне страхування;

На стадії вторинного перерозподілу НД частина доходів підприємства і населення концентруються у державному бюджеті для подальшого перерозподілу.

Форми прояву бюджетних перерозподільних відносин.

1. Різні види платежів.

2. Податки.

3. Внески.

Історично склалося три моделі централізації фінансових ресурсів у бюджеті:

1. Американська модель – 25 – 30% ВВП.

2. Західно-Європейська модель – 35 – 45% ВВП.

3. Скандинавська – 50 – 60% ВВП.

3) Державний бюджет є надійнішим механізмом здійснення фінансової політики держави.

У доходах бюджету відображається податкова політика держави, а у випадках - приоритетні напрями вкладень коштів.

Держава використовує бюджет для здійснення територіального, внутрішнього і міжгалузевого розподілу та перерозподілу ВВП з метою ефективності виробництва і забезпечення соціальних гарантій населення.

Основні напрямки бюджетної політики визначаються Верховною Радою України у спеціальній постанові, тобто у Бюджетній Резолюції.

ТЕМА 2. БЮДЖЕТ, ЯК ОСНОВНИЙ ПЛАН ДЕРЖАВИ.

1. Бюджет, як фінансовий план

2. Бюджетний рік та бюджетний процес

3. Розмежування повноважень органів державної влади і управління в бюджетному процесі

1) Бюджет, як річний фінансовий план, являє собою кошторис видатків держави, затверджений органами законодавчої і виконавчої влади у вигляді закону.

Бюджет – це грошове вираження збалансованого кошторису доходів та видатків за певний період.

Фактичний бюджет –відображає якими мають бути видатки, доходи і дефіцит, якщо економіка функціонує за потенційного обсягу виробництва.

Циклічний бюджет – показує вплив ділового циклу на бюджет та визначає зміни видатків, доходів та дефіциту, які виникають у наслідок того , що економіка працює не за потенційним обсягом виробництва, а перебуває у стані кризи або зростання . Циклічний бюджет визначається як різниця між фактичним і структурним бюджетом.

Видатки бюджету визначаються соціально-економічною системою, або моделлю держави.

Доходи характеризуються податковою політикою держави.

2) Бюджетний рік в Україні збігається з календарним, розпочинається 1 січня і закінчується 31 грудня.

Бюджетний процес – це регламентований законодавством порядок складання розгляду затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за їх виконанням; також затвердження звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України.

Державний бюджет України затверджується Законом України. Республіканський бюджет АРК, міські та районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети – затверджуються Верховною Радою та відповідними місцевими радами районних депутатів.

Кабінет Міністрів України доводить до місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих органів інструктивні листи про особливості складання розрахунків до проекту бюджету на наступний рік.

Кабінет Міністрів організовує доведення до виконавчих органів влади АРК, областей, міст Києва та Севастополя таких показників:

- проектні нормативи відрахувань від регулюючих доходів та контингентів сум цих доходів;

- розміри дотацій і субвенцій яким передбачається надати державному бюджету України та їх цільове призначення.

Закон України „ Про державний бюджет” повинен бути прийнятим своєчасно, якщо закон не буде прийнятим до 2002 р., який передує тому на який сплачено бюджет, то Верховна Рада приймає Постанову „Про порядок фінансування поточних витрат” до прийняття закону. Якщо Верховна Рада не приймає таку Постанову до 30. 02 , то автоматично продовжується дія закону поточного року, крім показників щодо видатків розвитку. Кабмін України організовує виконання державного бюджету через Мінфін України, міністерства, відомства, інші органи державної та виконавчої влади.

Касове виконання в бюджеті здійснюють установи банку України і уповноваженими комерційними банками. З 1999р. Виконання бюджету запроваджено органами Державного Казначейства України.

Звіт про виконання бюджету Мінфін подає президентові України і Верховній Раді до 1 травня.

3) До відома органів державної виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад народних депутатів доводиться: складання проекту бюджету згідно з основними напрямами бюджетної політики, яка визначається Верховною Радою України і відповідно державними органами законодавчої влади на місцях, згідно з політикою виконання та контролю виділення бюджетних коштів.

Основним джерелом інформації для складання бюджету є розрахунки Міністерства економіки України про темпи зростання виробництва в окремих галузях економіки, ВВП, національного доходу, прибутку, фонду оплати праці та інші показники.

Міністерство статистики України надає у розпорядження Міністерству фінансів України дані про виконання загальноекономічних показників у поточному році на відповідну дату.

Міністерства та відомства невиробничої сфери подають дані про потребу в коштах для галузей економіки, для дошкільного виховання, освіти.

ТЕМА 3. БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ І ДЖЕРЕЛА ЙОГО ФІНАНСУВАННЯ.

1. Причини дефіциту держбюджету.

2. Заходи щодо подолання бюджетного дефіциту.

3. Види бюджетного дефіциту.

1) Бюджет, як фінансовий план може характеризуватися трьома станами:

- збалансований бюджет ( видатки дорівнюють доходам );

- дефіцитний бюджет ( видатки більше постійних доходів бюджету);

- профіцитний бюджет ( доходи більші за нормативні видатки бюджету);

Причини дефіциту бюджету в Україні:

а) надмірний розмір державного сектору;

б) домінуюча політика державної функції розподільчого характеру;

в) неефективна структура народного господарства;

г) непослідовність реформ фінансової системи;

д) падіння доходів в умовах кругового стану економіки;

ж) зменшення приросту національного доходу;

з) переведення видатків за рахунок дотацій, які видаються державою певним галузям економіки;

і) інфляція;

к) зростання внутрішнього і зовнішнього боргу;

2) Фінансова політика держави передбачає при розподілі фінансових ресурсів не перевищення дефіциту бюджету над видатками.

До основних заходів щодо подолання бюджетного дефіциту можна віднести:

- перехід від всеохоплюючого фінансування економіки до кредитування;

- ліквідація дотацій збитковим підприємствам;

- скорочення витрат на управління;

- реформування системи оподаткування з метою зниження податкового тиску на фізичних осіб та юридичних осіб;

- підвищення ролі місцевих бюджетів;

На світовому рівні для покриття бюджетного дефіциту існують наступні метоли:

- емісійний ( грошова емісія доцільна в тому разі, коли бюджетний дефіцит досягає 2-3% ВНП і у разі жорсткого контролю над розподілом грошей);

- беземісійний ( полягає у залученні до покриття дефіциту зовнішніх та внутрішніх джерел);

3) Види бюджетного дефіциту:

1. За формою прояву:

- відкритий, тобто дефіцит, який офіційно визнаний Законом „ Про бюджет” на відповідний рік;

- прихований, виникає в результаті завищення обсягів планових доходів та включення у склад доходів джерел покриття державного дефіциту;

2. За причинами виникнення:

- вимушений ( є наслідком скорочення обсягів ВВП і відповідно обмеженості фінансових ресурсів країни ( циклічний бюджетний дефіцит, який є наслідком циклічного падіння виробництва);

- свідомий, який виникає внаслідок фіскальної політики, яка передбачає ціле направлені зміни в розмірі державних витрат, видатків і доходної частини.

3. За напрямом дефіцитного фінансування:

- активний бюджетний дефіцит;

- пасивний бюджетний дефіцит;

Джерела фінансування дефіциту бюджету.

1. Позики держави ( не інфляційний шлях покриття бюджетного дефіциту);

2. Грошово кредитна емісія (інфляційний шлях покриття бюджетного дефіциту );

Згідно Бюджетного Кодексу України емісійні кошти НБУ не можуть бути джерелом фінансування дефіциту державного бюджету України.

Державні позики використовуються за наступних умов:

1) наявності тимчасово-вільних коштів у кредиторів;

2) довіри кредиторів до держави;

3) зацікавленість кредиторів;

Грошово-кредитна емісія може застосовуватися лише за умов жорсткого контролю за використанням грошей. Виправдана вона може бути в разі спрямування інвестицій на збільшення ВВП і зниження темпів інфляції.

Згідно Бюджетного Кодексу України джерелами фінансування дефіциту бюджету є:

- ст. 15-1 – державні внутрішні та зовнішні запозичення;

- ст. 15-2 – запозичення не використані для забезпечення фінансовими ресурсами поточних видатків, за винятком тих випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги.

ТЕМА 4. БЮДЖЕТНИЙ УСТРІЙ І ПОБУДОВА ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ.

1. Етапи становлення бюджетної системи.

2. Структура бюджетної системи України.

3. Принципи побудови Бюджетної системи.

1)Бюджетний устрій – це організація і принципи побудови бюджетної системи її структура і взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи.

Етапи становлення бюджетної системи:

І етап: першочергова бюджетна система була створена загальновійськова казна запорізького козацтва. Доходи поступали від промислів, скотарства, полювання, рибальства.

ІІ етап: після об’єднання України з Росією, Україна майже 50 років зберігала атрибути державності і самостійності фінансів.

ІІІ етап: 1918-1922 рр. українська Центральна Рада протягом 16 місяців, а потім більшовицький уряд намагалися оволодіти бюджетним процесом, але це їм не вдалось.

IV етап: 1922 – 1992 рр. Україна виконувала у бюджетному процесі підпорядковану роль.

V етап: 1992 р. Україна вперше склала Державний бюджет, як незалежна держава; через нього розподілялася більше ніж 60% національного доходу, 70% фінансових ресурсів України. Дефіцит бюджету складав 3%.

У 1990 році було прийнято Закон ”Про бюджетну систему УРСР”. Згідно якого Державний бюджет складається з двох ланок:

- загальнодержавний бюджет;

- місцеві бюджети.

У 1995 році Верховна Рада України прийняла нову редакцію Закону „Про бюджетну систему”

У 1996 році Конституцією України було затверджено основні принципи побудови бюджетної системи.

У 1997 році прийнято Закон „Про місцеве самоврядування”, який розширив положення Конституції щодо організації бюджетної системи.

2001 рік – відмічено тим, що прийнято Бюджетний Кодекс України.

2) Бюджетна система –це сукупність бюджетів усіх рівнів, які врегульовані правовими нормами і формуються на єдиних принципах під впливом Державного устрою та адміністративно-територіальним поділом країни.

Бюджетна система складається із:

- Державного бюджету України;

- Місцевих бюджетів.

Державний бюджет України займає провідне місце і через нього здійснюється:

- фінансування витрат на:

а) соціальну сферу;

б) економіку;

в) оборону;

г) науку.

- перерозподіл фінансових ресурсів між АРК, областями і містами республіканського підпорядкування.

До місцевих бюджетів належать:

- обласні

- районні бюджети в містах

- селищні

- сільські

Виокремлюють зведений бюджет областей, який об’єднує обласний бюджет і зведені бюджети районів і міст обласного підпорядкування.

Зведений бюджет районів включає:

- районі бюджети;

- бюджети міст районного підпорядкування;

- селищні;

- сільські бюджети.

Усі бюджети зведеного бюджету України носять самостійний характер.

Правові засади бюджетної системи.

Нормативно правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні є:

- Конституція України;

- Бюджетний Кодекс;

- Закон „Про Державний бюджет” за відповідний рік;

- Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади;

- Рішення органів АРК, обласних, місцевих органів адміністрацій.

3) До основних принципів відносять:

1. Принцип єдності – це існування єдиного розрахунку доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи.

2. Принцип збалансованості – це повноваження на здійснення витрат бюджету, які повинні відповідати обсягів доходу.

3. Принцип самостійності – самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів та правом відповідних органів на використання витрат.

4. Принцип повноти – об’єднує обсяг доходів та витрат на цільові потреби.

5. Принцип обґрунтованості м- бюджет формується на макроекономічних показниках, як економічної так і соціальної сфери.

6. Принцип ефективності – досягнення цілі.

7. Принцип субсидіарності – це розподіл видатків між бюджетами різних рівнів.

8. Принцип цільового використання бюджетних коштів.

9. Принцип справедливості і неупередженості.

10. Принцип публічності та прозорості.

11. Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу.

4) Бюджетне регулювання –це щорічний перерозподіл загальнодержавних централізованих фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи з метою збалансування бюджетів на рівні необхідному для виконання місцевими органами їх функцій.

Бюджетне регулювання здійснюється відповідно кожним представницьким органом щодо бюджетів нижчого рівня.

Існують слідуючи методи бюджетного регулювання:

1. Дотація– це відповідна сума грошових коштів, яка виділяється бюджетом вищого рівня бюджету нижчого рівня на безповоротній основі.

2. Субсидії – це сума грошей, яка виділяється від вищого до нижчого бюджетів, має цільове призначення і підлягає поверненню у разі порушення цільового призначення.

3. Субвенція – допомога, грошові кошти, які виділяються від вищого нижчому бюджету, має цільове призначення сумісного фінансування певних заходів і підлягає поверненню в разі порушення цільового призначення.

ТЕМА 5. СИСТЕМА ДОХОДІВ БЮДЖЕТУ.

referatqit.nugaspb.ru referatuzk.nugaspb.ru reiu.deutsch-service.ru refappz.ostref.ru Главная Страница