Сутність та види кошторисів

Сутність та види кошторисів

План

Використання вихрового електричного поля.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке культура мови і культура мовлення?

2. Назвіть основні аспекти вияву культури мовлення.

3. Назвіть комунікативні ознаки культури мовлення.

4. Що таке мовний етикет?

5. Які мовні формули Ви знаєте?

6.Що таке лексикографія? Які типи словників існують?

Оскільки вихрове електричне поле існує за відсутності провідника, то його можна викори­стовувати для прискорення зарядів у вакуумі. Саме на цьому принципі заснована дія прискорювачів електронів — бетатронів.

Масивні провідники мають дуже малий опір. Якщо їх помістити в змін­не магнітне поле, то в них будуть з'являтися індукційні струми дуже ве­ликої величини (струми Фуко). Ці струми можна використовувати для на­грівання провідників. На цьому принципі заснована будова індукційних печей. Особливо широко вони застосовуються під час плавлення металів у вакуумі.

У багатьох розповсюджених пристроях виникнення струмів Фуко при­зводить до марної втрати енергії на виділення теплоти. Тому залізні осер­дя трансформаторів, електродвигунів, генераторів і так далі роблять не суцільними, а такими, що складаються з окремих пластин, ізольованих одна від одної.

Запитання до учнів

1. Якою є природа сторонніх сил, які зумовлюють появу індукційного струму в нерухомому провіднику?

2. У чому відмінність вихрового електричного поля від електростатичного?

3. Що таке струми Фуко?

Задачі для розв'язування на уроці

1. Для випробовування сталевих балок на них надягають котушку ізольо­ваного дроту, замкнуту на гальванометр, і переміщають її уздовж балки. У разі будь-якої неоднорідності будови балки (тріщини, порожнини і т. д.) у гальванометрі виникає струм. Поясніть це явище.

2. Чому іноді недалеко від місця удару блискавки можуть розплавитися запобіжники в освітлювальній мережі й вийти з ладу чутливі електровимірювальні прилади?

1. Сутність та види кошторисів.



2. Порядок складання проектів кошторисів.

Література:

1.План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ: Наказ ГУ ДКУ від 10.12.99 №114.

2.Бухгалтерський облік у бюджетних установах. Навчальний посібник/ За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця – Житомир: ПП. "Рута", 2004. –с.15-35.

3.Бюджетні установи: бухгалтерський облік та оподаткування. Навч. посібник/ За ред. В.І. Лемішовського. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Львів: Національний університет "Львівська політехніка", "Інтелект-Захід", 2007. – с. 22-53.

Основним документом, який визначає загальний обсяг, цільове надходжен­ня, використання і щоквартальний розподіл коштів бюджетних установ, є кош­торис доходів і видатків.

Кошторис доходів та видатків бюджетної установи— основний плановий до­кумент, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бю­джетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік від­повідно до бюджетних призначень.

Бюджетне призначення— це повноваження, яке надано головному розпоряд­нику коштів бюджету Бюджетним кодексом України, Законом України про Дер­жавний бюджет, постановою Верховної Ради АР Крим, рішеннями місцевої ради про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження, яке дозволяє Мін­фіну, Державному казначейству або місцевому фінансовому органу надавати бю­джетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок ко­штів відповідного бюджету.

Бюджетне асигнування— це повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язан­ня та здійснення платежів з конкретною метою у ході виконання бюджету.

Загальний фондвключає обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків1 на виконання бюджетною установою основних функцій.

У спеціальний фондвходить обсяг надходжень із спеціального фонду бюдже­ту на конкретну мету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріори­тетних заходів, пов'язаних з виконанням установою певних функцій.

Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверд­жених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеці­ального фонду, а вищим навчальним закладам та науковим установам — також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів їхнього використання.

Установи мають право брати бюджетні зобов'язання та витрачати бюджетні кошти на цілі і в межах, установлених кошторисами і планами асигнувань, пла­нами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи — також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помі­сячними планами їхнього використання.

Бюджетнезобов'язання — будь-яке здійснене відповідно до бюджетного аси­гнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, по­слуги чи виконання інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі упродовж нього самого періоду або у майбутньому.

Кошторис доходів і видатків усі установи складають на календарний рік. Він затверджується керівником відповідної вищепоставленої організації не пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого здійснюєть­ся фінансування установи.

Одночасно з кошторисом на затвердження до вищепоставленої організації по­дається штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, які фор­муються за рахунок спеціальних чи інших позабюджетних коштів.

У практиці бюджетного процесу виділяють такі вили кошторисів:

• індивідуальні;

• зведені.

Установа, незалежно від того, веде вона облік самостійно чи обслуговуєть­ся централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань(загального фонду та спеціального фонду), за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією). Вищі навчальні заклади та наукові установи також складають індивідуальні плани використання бюджетних коштівта індивідуальні помісячні плани їхнього вико­ристання.

Враховуючи цю вимогу, бюджетні установи, що ведуть облік самостійно, ін­дивідуальні кошториси подають своїй вищепоставленій організації, а установи, які обслуговуються в централізованій бухгалтерії, індивідуальні кошториси на­лають безпосередньо в централізовану бухгалтерію.

Зведені кошториси і плани асигнувань (загального фонду та спеціального фо­нду)— це зведення показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів бюджету нижчого рівня, що складають головний розпо­рядник, розпорядник вищого рівня для подання їх Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам та органам Держа­вного казначейства.

Зведені кошториси не затверджують.

Оскільки кошторис — це план доходів і видатків бюджетної установи, то сама форма документа складається з двох частин: дохідноїі видаткової.

Залежно від джерел утворення доходи бюджетної установи поділяють на два види:

• доходи загального фонду бюджету;

• доходи спеціального фонду бюджету.

Доходи загального фонду— це державні кошти, що надійшли на рахунок бюджетної установи із загального фонду державного або місцевого бюджету для її утримання. їх ще називають асигнуваннями (фінансуванням) з державного бюджету.

Доходи спеціального фонду— це надходження від плати за послуги, що на­дають бюджетні установи згідно із законодавством України, а також кошти, пе­рераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, благодійні внески, гранти та дарунки. Перелік доходів спеціального фонду визначає Кабі­нет Міністрів України.

У ході складання і затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не планують.

Дохідна частина спеціального фонду проекту кошторису формується на підставі індивідуальних розрахунків доходів і платежів та відрахувань до бю­джету, які складають за кожним джерелом доходів. За основу цих розрахун­ків беруть показники обсягів надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень та вартість обладнання, ін­шого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувачів музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку за одиницю показника, який встановлюють відповідно до законодавства. На підставі перелічених показників визначають суму доходів на плановий період за кожним джерелом доходів з помісячним розподілом та урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначають доходи планового періоду, обов'язково повинен враховуватися рівень їхнього фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконан­ня за період, що передує плановому. Показники наводять в обсязі, зазначеному в формі розрахунку, і вони повинні вповні відповідати показникам бухгалтер­ської звітності за відповідні періоди.

У видатковій частині кошторису доходів і видатків установи зазначають загальну суму витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків еконо­мічної класифікації, а також із встановленням витрат, фінансування яких пла­нується за рахунок бюджетних асигнувань і за рахунок надходжень із спеціаль­ного фонду.

Якщо під час планування установою спеціального фонду кошторису пла­нові доходи перевищують планові видатки, розраховані на реалізацію заходів спеціального призначення відповідно до законодавства, установа повинна пе­редбачити спрямування зазначених коштів на пріоритетні заходи, які необхід­ні для виконання основних функцій, але не забезпечені (або частково забезпе­чені) видатками загального фонду. Оскільки такі видатки планують за рахунок надходжень із спеціального фонду, їх передбачають у кошторисі за спеціальним фондом.

referatxqw.nugaspb.ru lead.halmer.ru tlo.deutsch-service.ru referatvmr.nugaspb.ru Главная Страница