Схема горизонтальної верстки

Основні матеріали полоси розміщені горизонтально — «поверхами», «рядами». Зверстана за таким принципом полоса складається з кількох «підвалів», розміщених один над одним. Полоса поділяється здебільшого двопунктовими світлими чи напівжирними лінійками на 3—4 «поверхи» (ряди).

Отже, розміщення тексту характеризується багатоколонковими прямокутниками, розтягнутими по горизонталі.

Заголовки великих матеріалів бажано набирати в один рядок і розміщувати їх горизонтально. На полосі можуть бути один великий горизонтальний знімок або два невеликі знімки, розміщені в чотирьох різних кінцях полоси, наприклад, у «поверхах» першому і третьому, або ж у другому і четвертому рядах.

У чистому вигляді така побудова, композиція газетної полоси трапляється рідко, бо вона надто статична у своїх повторах, якась нерухома, ніби перебуває в стані спокою, рівноваги.

У разі потреби розмістити на полосі 2—3 великі матеріали застосовують за всіма правилами верстки горизонтальну композицію.

Схема вертикальної верстки

Цей стиль верстки характеризується вертикальним розміщенням матеріалів («стояками») і відсутністю яскраво виражених «підвалів», «поверхів», «горищ».

Не рекомендується розміщувати основні матеріали полоси більше ніж на 3—4 колонки. Характерною особливістю цього типу верстки є вертикальний поділ полоси на 3—4 частини: повністю відбиваються одна, дві, три, навіть чотири колонки. Інколи матеріали верстаються «навертом» («внакрут»). Це — елементарний спосіб одно- чи двоколонкової верстки, коли матеріали розміщують один за одним.

Ілюстрації при вертикальній верстці можуть бути як горизонтальними, так і вертикальними.

Отже, якщо висота переважної більшості матеріалів на полосі перевищує їх ширину, то це й буде вертикальна верстка.

Мішана версткамає два варіанти.

Перший —- схема горизонтальної верстки з вертикальними пересіченнями. Полоса поділяється на горизонтальні ряди («поверхи»). Вертикально розверстаними можуть бути один або кілька матеріалів чи ілюстрація. Заголовки бажано набирати в 1—2 рядки, додержуючись закону контрасту: світлий — напівжирний, прямий — курсив, вузький — широкий. Не можна використовувати на полосі дві вертикальні ілюстрація.

Другий варіант — схема вертикальної верстки з горизонтальними пересіченнями. За цього різновиду мішаної верстки на полосі можуть бути відбитими повністю одна чи дві колонки зверху донизу. Інші матеріали також розміщують вертикально («стояками»), але бажано з горизонтальними підверстками зверху або знизу полоси.

За цього виду верстки бажано, щоб одна ілюстрація на полосі була горизонтальною, але невисокою, друга ж, якщо вона потрібна, — неодмінно вертикальною та високою.

Цей різновид — вертикальна верстка з незначними горизонтальними пересіченнями — широко використовується у практиці оформлення наших газет. Слід ще сказати про симетричну й асиметричну верстку.

Симетрична версткаутворює таке розташування текстів, заголовків, ілюстрацій, лінійок, при якому вони взаємно врівноважують один одного.

У разі поділу симетрично зверстаної полоси навпіл вертикальною лінією права частина полоси композиційно збігається з лівою половиною.

Симетричні композиції найчастіше трапляються у святкових номерах, на тематичних, заздалегідь спланованих, полосах.

І все ж таки найчастіше ми маємо справу з асиметричною версткою. Вона більше відповідає вимогам розмежування в газеті головного і другорядного, матеріалів на внутрішню і міжнародну тематику.

Асиметрична версткабільше економить час, бо звільняє від філігранних, скрупульозних розрахунків площ і обсягів матеріалів, від необхідності підганяти кожну публікацію до певного розміру.

Існує ще розподіл верстки за місцем розташування на полосі. Чільні місця полоси — відкриття і центральна частина. «На відкриття» найчастіше ставлять великий проблемний матеріал. У центрі подають важливі статті, кореспонденції, огляди. «Навідліт» часто планують різноманітну інформацію добірками, блоками. Взагалі ж інформаційні замітки розверстуються по всій полосі. На помітних місцях макетують яскраві, виразні фотографії та малюнки.

Верстка ілюстрацій

Вона визначається роллю ілюстрації на полосі. Самостійну ілюстрацію можна поставити на будь-яке місце полоси. Але якщо ілюстрація пов'язана з матеріалом, супроводжує його, то обов'язково зверстується в його текст чи стоїть поруч.

Самостійну ілюстрацію легко оформити «фотовікном», якщо помістити разом із підписом у рамку з лінійок. Таке «фотовікно» виділяється на полосі та прикрашає її. Однак ілюстрація не повинна своїм змістом різко контрастувати з сусідніми матеріалами, інакше може виникнути небажаний ефект.

Верстка окремої ілюстрації на полосі звичайно не викликає утруднень. Частіше її розміщують у верхній частині полоси — скраю чи всередині.

Важче розташувати декілька ілюстрацій. Якщо вони тематично не пов'язані між собою, краще розмістити їх на деякій відстані одна від одної. Навпаки, тематично близькі ілюстрації групують у своєрідну ілюстраційну добірку. Фотознімки чи малюнки, що входять у таку добірку, можна супроводжувати загальним підписом і відділяти від сусідніх матеріалів рамкою чи хоча б лінійкою.

Слід пам'ятати і про необхідність чітко відбивати самостійні ілюстрації від усіх сусідніх матеріалів, що до них не стосуються, бо читач може віднести ілюстрацію до одного з них.

Свої особливості має верстка ілюстрацій у «підвалі». З ілюстрації можна почати «підвал», при цьому заголовок зміщується праворуч. Ілюстрацію можна повністю чи наполовину «занурити» в текст «підвального» матеріалу. В останньому випадку ту частину ілюстрації, яка виступає над текстом «підвалу», відбивають зверху тією ж лінійкою, що й текст статті.

Розміщуючи ілюстрацію з краю сторінки, треба стежити за тим, щоб зображення не «дивилося» з полоси. Погляд зображеної на знімку людини має бути направленим у полосу чи на читача. Ця стара традиція оформлення ілюстрацій ґрунтується, мабуть, на особливостях людської психології. Обережно треба ставитися до верстки кліше на згині полоси згин може припасти на обличчя, а це знизить естетичне враження від ілюстрації. Треба макетувати такі знімки вище або нижче в згину полоси.

Не рекомендується розміщу іти ілюстрації так, щоб кліше на лицевому і зворотному боках газетного аркуша збігалися, бо це може призвести до просвічування зображень, їх спотворення.

Висновки

Композиція номера здійснюється з допомогою верстки — розміщення текстових матеріалів, ілюстрацій та заголовків на полосах.

Усі особливості верстки та оформлення газети зумовлені змістом. Місце газетного матеріалу визначається його значенням: найважливіші статті й замітки, добірки розміщують на кращих місцях номера і кожної сторінки.

Ця залежність газетної форми від змісту визначає й намагання систематизації матеріалів у вигляді добірок, тематичних сторінок, з допомогою тематичних рубрик тощо. Верстка допомагає організувати матеріали номера, виділити в ньому головне, полегшує його сприйняття. Водночас верстка має забезпечувати контрастність форми матеріалів номера, яка допомагає виразити контрастність, різнотемність його змісту.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Що таке верстка?

2. Які компоненти формуют газетний номер?

3. Назвіть основні принципи газетної верстки.

4. Які типи верстки використовують сучасні газети? Які їхні недоліки й переваги?

5. У чому виражаються особливості, специфіка оформлення газет різних типів?

6. Назвіть основні недоліки оформлення газет.

7. Як боротися з вертикальним і горизонтальним перерізом полоси?

8. Які особливості вертикальної та горизонтальної верстки?

9. Коли застосовують верстку без середника?

10. Назвіть мішані види верстки.

11. Дайте визначення брускової верстки.

12. Які є способи й засоби розміщення матеріалів на полосі?

13. Чим відрізняється верстка ілюстрацій від текстів і самостійних ілюстрацій?

14. Поясніть, що таке верстка матеріалів «на відкриття», в центр, «навідліт».

15. Визначіть особливості симетричної та асиметричної версток.

Література

1. БалашА. В. Техника оформления газетной полосы. — 2-е изд.,испр. и доп. — Минск: Изд-во БГУ, 1977. — С. 97—107.

2. Гуревич С. М. Оформление и выпуск районной газеты. — М.:Книга, 1969. — С. 69—83.

3. Киселев А. П. От содержания — к форме: Основные понятияи термины газетного оформления: Лекции. — М.: Изд-во Моск.ун-та, 1974. —С. 19—24.

4. Оформлення газети: Методичні поради студентам. — К.: КДУ,1978. — С. 18—22.

5. Попов Г. В., Гуревич С. М. Производство и оформление газеты: Учеб. пособие для студентов спец. «Журналистика». — 2-е изд.,перераб. — М.: Высш. шк., 1977. — С. 174—191.

6. Попов Г. В., Гуревич С. М. Производство и оформление газеты: Учеб.-метод, пособие. — 3-е изд., испр. — М.: Изд-во Моск.ун-та, 1977. —С. 47—52.

7. Толкачев Е. В. Верстка газеты: Заметки выпускающего. —М.: Искусство, 1958. — 76 с.

8. Учебная верстка: Метод, указания для студентов-заочников/ Сост. А. Н. Кулаков. — 3-е изд., перераб. и доп. — Л.: ЛГУ, 1987.— 32 с.

9. Цыганов О. В. Режиссура газетного номера. — М.: Мысль,1968. — С. 99—133.

10. Чичикина Н.Д. Оформление газеты. — Ростов н/Д: Изд-воРост, ун-та, 1966. — С. 20—27.


МАКЕТУВАННЯ НОМЕРА ГАЗЕТИ

Підготовка до макетування.

Макет. Види макета.

Главная Страница