І побутового обслуговування населення

Ці правила поширюються на косметичні кабінети, що відкриваються, та на ті, що перебувають в експлуатації, при установах комунального і побутового обслуговування населення.

1. Косметичні кабінети розміщуються, як правило, при таких підприємствах комунального і побутового обслуговування, як готелі, перукарні, лазні, будинки побуту, комбінати побутового обслуговування. Розміщення косметичних кабінетів і введення їх в

експлуатацію допускаються тільки за погодженням з місцевими

установами санітарно-епідеміологічної служби.

2. Косметичні кабінети, які організовуються при установах

комунального і побутового обслуговування, призначаються для надання населенню косметичної допомоги декоративного характеру.

3. У косметичних кабінетах дозволяється проводити такі косметичні процедури:

— гігієнічний масаж обличчя і шиї;

— гігієнічна чистка здорової шкіри обличчя;

— фарбування брів і вій; приклеювання штучних вій;

— епіляція брів;

— грим;

— манікюр, педикюр.

У косметичних кабінетах при установах комунального і побутового обслуговування не дозволяється проводити лікувально косметичні процедури з лікування захворювань і косметички недоліків шкіри (вугри, себорея шкіри обличчя і волосистої частини голови, розлади пігментації шкіри, хлоазми, ластовиння, гіпертрихоз і гірсутизм, доброякісні новоутворення та інші шкірні захворювання).

4. У косметичних кабінетах забороняються виробництво і продаж кремів, мазей, лосьйонів та інших косметичних засобів/

До збереження і вживання допускаються лише ті косметичні і парфумерні засоби, на які є дозволи органів санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я СРСР і мініс­терств охорони здоров'я союзних республік.

5. Косметичні кабінети повинні розміщуватися в сухих, світлих і добре провітрюваних приміщеннях, ізольовано від інших служб установ побутового обслуговування.

6. Усі нормативні положення з улаштування й обладнання косметичних кабінетів слід приймати відповідно до чинного розділу СНіп П — Л. 21 — 71 «Підприємства побутового обслуговування. Норми проектування», згідно з яким площа косметичного кабінету на одне робоче місце встановлена 8 кв. м. Площа кабінету при одному робочому кріслі повинна бути не меншою за 15 кв. м.

Площа підсобного приміщення косметичного кабінету встановлюється за аналогією з перукарнями, з розрахунку 1,5 кв. м на одне робоче місце, але не менше ніж 5 кв. м.

Косметичний кабінет, незалежно від місця його розміщення, має бути забезпечений приміщенням для стерилізації площею не менше 6 кв. м. Для косметичних кабінетів при установах комунального і побутового обслуговування, приміщення вестибюля, кімнати чекання, гардеробу, туалетної кімнати окремо від установи не передбачається.

7. Приміщення косметичних кабінетів мають бути обладнані кватирками чи фрамугами, що забезпечують достатнє провітрювання.

8. Стіни і стеля усіх приміщень мають бути оштукатурені і побілені. Стіни робочого залу кабінету повинні бути пофарбовані на висоту не менш ніж 1,8 м.

9. Підлоги в косметичних кабінетах мають бути гладенькими, щільними, придатними для вологого прибирання.

10. Косметичні кабінети мають бути обладнані меблями, що допускають легке очищення і дезінфекцію. М'які меблі допускаються тільки оббиті шкірою, дерматином чи іншим гладеньким матеріалом.

Занавіски на вікнах мають бути світлих відтінків з матеріалів, що миються. Використання портьєр не допускається.

11. Кожне робоче місце в кабінеті має бути обладнане спеціальними меблями, оснащене інструментарієм і білизною.

1. Меблі:

— туалетний стіл із дзеркалом і відділеннями для косметичних засобів і інструментарію, покритий склом, мармуром чи пластиком;

— косметичне крісло для пацієнта;

— гвинтовий стілець для косметички;

— столик для парової ванни; — пісковий або контрольний годинник; — ємність для відпрацьованих матеріалів із кришкою.

2. Спеціальне устаткування й інструменти:

— парова ванна;

— вапоризатор, пульверизатор — 1;

— пінцети для вій — 3;

— шпателі — 4;

— бюкси — 2;

— лотки — 4;

—ложки Унна — 2;

— голки Відаля — 2;

— лупа бінокулярна — 1;

— анатомічні пінцети — 2;

— корнцанг — 2;

— стерилізатор — 2.

3. Білизна

з розрахунку на одне робоче місце:

— серветки — 40 штук;

— пеньюари — 40;

— косинки — 40;

— простирадла — 6.

Повторне використання білизни не допускається. Серветки для компресів повинні стерилізуватися.

12. Персонал косметичного кабінету має бути забезпечений

санітарним одягом з розрахунку 3 халати, 3 шапочки і 3 рушники на одного працюючого.

13. Чиста білизна має зберігатися в шафах чи засклених вітринах. Брудна білизна має зберігатися в підсобному приміщенні у щільно закритому баці.

14. Усі інструменти і туалетне приладдя перед уживанням мають стерилізуватися чи піддаватися ретельному механічному

очищенню і знезаражуванню шляхом занурення інструментів у дезінфікуючі розчини (рідину Каретникова не менш ніж на 40 хвилин; 0,3% хлораміну на 20 хвилин; спирт-ректифікат на 40 хвилин).

15. Предмети, що важко піддаються очищенню і здатні сприяти переносу інфекції (пушки, губки й ін.), до збереження і вживання в косметичному кабінеті не допускаються.

16. У робочому залі мають бути встановлені умивальні раковини з підводкою холодної і гарячої води, з розрахунку одна раковина на 3 робочі місця. Усі умивальні раковини мають бути постійно забезпечені милом. Персонал повинен користуватися індивідуальними рушниками.

17. Весь персонал косметичних кабінетів до прийняття на роботу має піддаватися медичному огляду відповідно до Інструкції Міністерства охорони здоров'я СРСР від 6/V 1961 р. № 352-61 і доповнення до Інструкції від 26/VIII 1965 р. № 10-83/14-104 і прийматися на роботу лише після пред'явлення довідки про допуск до роботи. 18. Працівники косметичних кабінетів щоквартально проходять терапевтичний огляд, один раз на рік — флюорографію і огляд венеролога відповідно до зазначеної інструкції. Дані медогляду повинні вноситися до журналу. 19. Персонал повинен працювати у чистих халатах, волосся закривається полотняною шапочкою чи косинкою.Перед початком роботи з кожним відвідувачем працівник зобов'язаний ретельно вимити руки, нігті на руках повинні бути коротко обстрижені. Під час проведення процедур руки мають бути вільні від сторонніх предметів (персні, браслети, годинник). 20. Відповідальність за виконання цих правил покладається на завідувачів косметичних кабінетів і підприємств комунального і побутового обслуговування населення, при яких відкриті кабінети. 21. Контроль за виконанням цих правил здійснюється місцевими установами санітарно-епідеміологічної служби.

Вибір матеріалів

Декоративна косметика сприяє прикрашенню або зміні зовнішнього вигляду шляхом затушовування косметичних недоліків обличчя. До неї відносяться грим і кольорова косметика. Декоративна косметика, у свою чергу, поділяється на побутову і театральну.

Побутова включає в себе групу маскувальних (гримувальних) засобів, які служать, з одного боку, для імітації природного кольору шкіри, волосся, нігтів, а, з другого боку, для приховування тих чи інших вад і водночас відтінення достоїнств.

До побутової косметики відносяться пудри, губні помади, рум'яна, туш для вій, лаки для нігтів, кольорові пудри і креми та ін.

Пудра буває порошкоподібна, рідка, компактна, кремоподібна, в листочках. Вона надає шкірі різних відтінків, захищає її від зовнішніх впливів, вбирає виділення, маскує деякі косметичні вади шкіри, тобто водночас є декоративним і косметичним засобом.

Основні складові пудри: крохмаль маїсовий, окис цинку, каолін, тальк, стеорат цинку, фарби, запашни-ки. До пудри пред'являються особливі вимоги. Суміш пудри повинна бути вільною від шкідливодіючих речовин, що при тривалому використанні можуть викликати побічні явища. Вона повинна легко вбиратися, не осипатися і довго триматися на обличчі. Колір її має бути м'яким, стійким до потових та жирових виділень обличчя, не темніти і не забарвлювати шкіру після зняття пудри. Пудра є гігроскопічною, запах її має бути тонким, ніжним, стійким, несильним, квітковим з відтінком запаху шкіри.

Звичайно колір пудри отримують змішуванням мінеральних і неорганічних барвників білого, жовтого, червоного, коричневого кольорів.

Губні помади виробляють двох видів: у формі паличок і олівців, різних за складом і призначенням. Власне "губна помада" є сплавом різноманітних жирів, восків тощо у різних змістових комбінаціях. Ці сплави піддають дії запашників, іноді трохи забарвлюють. Вони призначаються для змащування обвітрених губів і справляють добрий вплив, сприяючи швидкому загоєнню тріщин на губах.

Більш широкого поширення набула інтенсивно забарвлена губна помада. Вона служить декоративним засобом і призначається для надання губам яскравого забарвлення і підкреслення їх обрисів. Якщо для першої групи головним є підбір ' основи, то для другої — підбір фарб, прилипання, жирність тощо.

Помаду для губів виготовляють із восків (спермацету, ланоліну), жирів, жироподібних речовин і розчинних у воді фарб (лаків), барвників і запашника. Особливу цінність для губної помади становить масло какао. Із тваринних жирів застосовується кашалотовий саполюс. Він надає губній помаді маслянистості і прилипання до слизистої оболонки губів. Як барвникидля губної помади застосовують відомі пігменти і лаки.

До них ставляться особливі вимоги. Вони повинні бути

нешкідливими і мати хороші властивості забарвлення.

Рум'яна. В залежності від призначення і фізичних властивостей розрізняють рум'яна сухі, жирні, компактні і рідкі.

Рум'яна сухі — це тонкодисперсна пудрова суміш мінеральних та органічних речовин у поєднанні із фарбуючими речовинами і запашниками. Рум'яна наносять на шкіру обличчя з метою надання йому окремими ділянками додаткового забарвлення. До їхнього складу входять тальк, каолін, білило цинкове, запашник.

Рум'яна жирні — тонкодисперсна пудрова суміш мінеральних та органічних речовин у поєднанні з фарбуючими речовинами і запашниками.^Відрізняються вони від сухих тим, що до їхнього складу додатково введено жирові речовини. Жирні рум'яна містять такі компоненти: спирг, церезин, масло парфюмерне, тальк, сірчанокислий барій, білило титанове, запашник.

Рум'яна компактні — тонкодисперсна пудрова суміш мінеральних та органічних речовин у поєднанні з жировими речовинами і запашниками. Компоненти: спирт, церезин, масло парфюмерне, тальк, сірчасно-кислий барій, білило титанове, запашник, барвники (лаки, пігмент).

Рум'яна компактні вирізняються тим, що до їхнього складу введено додатково желіруючі речовини. Компоненти: тальк, каолін, сірчанокислий барій, стеарат цинку, спермацет, гліцерин, запашники, барвники.

Рідкі рум'яна — водні розчини барвників (головним чином ебрину та родоміну) з додатком невеликої кількості гліцерину і спирту. Випускаються двох типів: № 1 — для світлої шкіри (блондинок) і № 2 — для темної шкіри (шатенок і брюнеток).

"Маскара для очей включає в себе комплекс препаратів, що складається з туші для вій, тіней і олівців для повік.

Туш для вій тверда — однорідно забарвлена ароматизована маса із жирових та віскоподібних речовин у Поєднанні з водою і спиртом. Містить: стеарин, олію касторову, ланолін, віск бджолиний, триетаноламін, дикстрин кислотний, борну кислоту, спирт етиловий, запашник, барвники.

Тіні для повік — м'який сплав жирових речовин, барвників, запашників. Тіні наносять легким мазком щіточки або розтушівки на повіки очей, добираючи кольори у відповідності з кольором очей, волосся, іоном обличчя, кольором одягу.

Сіл івці призначаються для підфарбовування повік. Інколи їх застосовують для підфарбовування брів. Компоненти: масло парфюмерне, парафін, церезин, віск бджолиний, запашники, барвники.

Грим поділяється на наливний — жирову суспензію барвних речовин, що утворюють тверду жирову консистенцію після розливу у форму, і рідкий — водно-жирову суспензію барвних речовин, що зберігаються н рідкому вигляді.

Гримувальні фарби складаються з жирової основи барвних речовин, запашників. Як жирові речовини застосовують парфюмерне масло, медичний вазелін, парафін, церезин, ланолін, кашалотовий саломос, віск. До складу рідкого гриму вводять гліцерин, високомолеку-лярні спирти, желіруючі речовини. Як барвні речовини для створення кольору гримувальних фарб застосовують мінеральні кислоти, пігменти, вохру, мумію, ультрамарин, білило титанове, цинкове, органічні пігменти, лаки.

А ведь всё так хорошо начиналось. 3 часть
Отечественная и иностранная статистика мирового хозяйства.
Деметріус Вікелас (1894—1896).
ТЕМА 6. КЕРУВАННЯ АКТИВАМИ БАНКУ
Пятый (основной) способ: снятие боли через движение
Тестові завдання
ДАННЫЕ ГОВОРЯТ: НИЧЕГО ХОРОШЕГО
Недочеты в развертывании колхозной торговли
Таким образом, налоговая политика правительства укрепила крепостничество, привела к сближению различных слоев крестьянства, усилила его эксплуатацию, особенно со стороны государства.
Які функції може виконувати наголос?
Привчання до норм суспільної поведінки
Режим дня группы выходного дня
Лема про три границі. Граничні переходи у нерівностях.
Загальна характеристика житлового законодавства України
Показники та критерії релігійності
ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Неналоговые доходы бюджета, их источники
Платежные инструменты денежного рынка
Узлы опирания балок в балочных покрытиях.
Разработка проекта стандарта (окончательная редакция) и представление его для принятия
Умови самозбудження та стаціонарності
Учение З. Фрейда и его значение для развития психологии.
Захист курсової роботи і її оцінка
Главная Страница