Мінеральні води

Мінеральні води

До мінеральних належать в основному води, які містять у розчиненому стані більше 1 г/дм3 мінеральних солей або не менше 0,25 г/л газоподібних продуктів. У балансі споживання переважають природні мінеральні води, хоча можна готувати і штучні розчиненням у питній воді відповідних мінеральних солей.

Природні мінеральні води — це підземний водний розчин фізіологічно активних солей і деяких газів (вуглекислоти, сірководню та ін.).

Залежно від мінералізації, наявності специфічних біологічно активних компонентів і застосування мінеральні води поділяють на природні столові, лікувально-столові і лікувально-столові змішаного типу.

До природних столових – належать води з мінералізацією менше 1,0 г/дм3 і в складі яких не містяться мікрокомпоненти, що мають лікувальну дію.

До лікувально-столових – належать води з мінералізацією від 1,0 до 8,0 г/дм3 усіх хімічних груп і від 1,0 до 15,0 г/дм3 груп: гідрокарбонатні натрійові, гідрокарбонатно-хлоридні, хлоридно-гідрокарбонатні натрійові. До цієї групи належать також відповідні води з нижчою мінералізацією за мінімального вмісту, мг/дм3: заліза - 10,0; миш'яку - 0,7-1,5; ортоборної кислоти - 35,0; брому - 25,0; метакремнійової кислоти - 50,0; йоду - 5,0; органічних речовин (у розрахунку на вуглець) - 8,0-30,0.

Лікувально-столові води змішаного складу – отримують змішуванням у визначеному співвідношенні природних вод різної мінералізації.

Лікувально-столові і води змішаного складу – застосовують як лікувальні за призначенням лікаря і як столові напої несистематично.

За типами вирізняють води вуглекислі, сульфідні, залізисті, миш'яковисті, бромні, йодисті, родонові, борні, з підвищеною концентрацією кремнистої кислоти і з високим вмістом органічних речовин типу Нафтусі.

Близько 220 найменувань мінеральних вод розливається у різну тару, і торгові підприємства пропонують споживачу. Це переважно лікувально-столові і столові води.

Води вуглекислі – містять зазвичай не менше 0,5 г/дм3 розчинного діоксиду вуглецю. Вуглекислими водами різної мінералізації та іонного складу багата Закарпатська область: Ужгородське, Ужоцьке, Рахівське родовища гідрокарбонатно-кальцієвих, кальцієво-натрієвих і магнієво-кальцієво-натрієвих вод з мінералізацією до 5 г/дм3; Полянське, Новополянське, Голубинське (Лужанське), Неліпинське, Плосківське, Пасіцьке, Свалявське, Шаянське родовища гідрокарбонатних натрієвих вод Боржомського типу з мінералізацією 2-11 г/дм3; Сойминське, Драгівське родовища хлоридно-гідрокарбонатних натрієвих і кальційово-натрійових вод Єсентуківського і Сойминського типу з мінералізацією 20-35 г/дм3.



Вуглекислі гідрокарбонатні натрійові, борні лікувальні води – Поляна Квасова і Поляна Купіль характеризуються широким спектром лікувальної дії. Їх використовують для лікування захворювання органів травлення, у разі порушення обміну речовин і для лікування верхніх дихальних шляхів.

Сульфідні води – в основному поширені на території Львівської (Немирівське, Шкловське, Великолюбінське, Роздольське родовища), Івано-Франківської (Черче), Чернівецької (Брусницьке), Тернопільської (Конопківське), Закарпатської (Синяцьке) областей.

Залізисті води– в Україні відомі тільки на двох родовищах: Келечинському (Закарпатська область) і Слов'яногірському (Донецька область).

Миш'яковисті мінеральні води – можна віднайти у Гірсько-Тисненському родовищі (Закарпатська область).

Бромні і йодисті мінеральні води – є у Волинській (Журавицьке, Ковельське), Рівненській (Жабринське), Тернопільській (Новозбручанське), Луганській (Старобільське, Луганське), Одеській (Сергіївське), Миколаївській (Очаківське), Запорізькій (Бердянське), Дніпропетровській (Солонолиманське) областях.

Родонові води – є у Вінницькій (Немирівське, Новохмільницьке), Дніпропетровській (Криворізьке), Донецькій (Велико-Анадольське), Кіровоградській (Знам'янське, Олександрійське), Житомирській (Житомирське) і Київській (Конче-Заспинське) областях.

Борні мінеральні води – трапляються в Закарпатській області (Лужанське, Сойменське, Гірсько-Тисненське, Пасіцьке, Плосківське, Свалявське, Драгівське родовища) і в Автономній Республіці Крим (Євпаторійське).

Підвищена концентрація кремнисто-кислоти – міститься у водах Шаянського й Ужгородського родовищ Закарпатської області, Березовського і Рай-Єленівського - Харківської області.

Води з високим вмістом органічних речовин типу Нафтуся — Трускавецьке і Східненське у Львівській, Збручанське і Гусятинське - в Тернопільській, Зайчиківське і Волочиське - у Хмельницькій, Рай-Єленівське - в Харківській областях.

У розрізі окремих регіонів потенціал відповідних родовищ мінеральних вод неоднаковий.

На Прикарпатті розливають природні столові води Городенківська, Роксолана, Галичанка, Косівська, Снятинська, Буркут, Олеська, а також столово-лікувальні Золочівська, Солуки, Трускавецька. На півдні розливають лікувально-столові води Снігурівська (Миколаївська область), Куяльник (Одеська область), Кримська, Феодосійська і Айвазовська (АР Крим).

Київський завод "Росинка" випускає мінеральні природні столові води Софія Київська і Давньокиївська. Софія Київська нагороджена Золотим призом Європи, а також удостоєна золотої медалі на дегустації в Мінську.

Мінеральна вода Менська остреч належить до групи лікувально-хлоридних натрієвих, аналогічна кримському типу. Добування води здійснюють з свердловини завглибшки 850 м. Вона рекомендована у разі хронічних гастритів, колітів, ентероколітів, захворювань печінки і жовчних шляхів. Мінералізація становить 2-3,5 г/дм3.

Для підвищення харчової цінності і підсилення профілактичної дії мінеральних вод запропоновано технологію та рецептуру безалкогольного напою вода Ширинська вітамінізована лікувально-столова.

З Грузії завозять гідрокарбонатну натрійову воду Боржомі.

Мінеральну воду перед розливанням піддають фільтруванню, обробленню ультрафіолетовими променями, охолодженню і насиченню вуглекислим газом. Розливання води в пляшки здійснюють з таким розрахунком, щоб середнє наповнення 10 пляшок відповідало їхній номінальній місткості з відхиленням ±3%. Пляшки з мінеральною водою герметично закупорюють кронен-пробками і піддають бракеражу. Водночас перевіряють прозорість води, відсутність у ній побічних домішок, чистоту внутрішньої і зовнішньої поверхонь пляшок, повноту їх заповнення, герметичність закупорювання. За результатами досліджень, ПЕТ-пляшки не впливають на смак мінеральної води.

Допускається на дні осад мінеральних солей, а для деяких видів мінеральних вод - відтінки від жовтуватого до зеленкуватого. Для води Запорізька допускається наявність осаду, зумовленого впливом специфічної мікрофлори.

Масова частка діоксиду вуглецю в мінеральних водах, розлитих у пляшки, має бути не менше 0,3% до маси для всіх груп вод, а для залізистих - 0,4%.

На кожну пляшку з мінеральною водою повинна наклеюватися барвисто оформлена етикетка із зазначенням назви, місця розташування, товарного знака підприємства; назви води та її групи; мінералізації, г/дм3; хімічного складу, г/дм3 (для лікувально-столових); призначення води (лікувально-столова, природно-столова), для лікувально-столових - також показів щодо лікувального застосування, рекомендації зі зберігання, дати розливання і терміну зберігання, позначення стандарту.

Зберігають мінеральну воду у затемнених, захищених від зволоження приміщеннях за температури від 5 до 20°С впродовж року, залізисті мінеральні води - 4 міс, Збручанську, Новозбручанську, Перлину Поділля, Товтри, Шкло - 6 міс. від дня розливання.

Пляшки з мінеральними водами, закорковані кронен-пробками з прокладками з полімерних матеріалів, зберігають у горизонтальному і вертикальному положеннях.

referatvhf.nugaspb.ru referatwim.nugaspb.ru referatsqx.nugaspb.ru referatrie.nugaspb.ru Главная Страница