Процеси росту і розвитку.

Розвиток – кількісні і якісні зміни в організмі людини, які приводять до підвищення рівня організації та взаємодії всіх систем організму.

Розвиток передбачає три основні взаємозалежні та взаємозумовлені процеси:

1) ріст;

У процесі росту в організмі збільшується чисельність або розміри окремих клітин і органів, зростає маса тіла, формуються антропометричні показники.

2) диференціацію органів і тканин;

Диференційовка приводить до створення і дозрівання окремих функцій та якостей в організмі, наприклад, розумове, статеве чи фізичне дозівання.

3) формоутворення, тобто якісні зміни.

Процеси формоутворення обумовлюють особливості внутрішніх та зовнішніх форм жіночого або чоловічого організму, індивідуальні риси зовнішнього вигляду окремих частин тіла, інтонацію голосу тощо.

Закономірності росту і розвитку:

Найінтенсивніший ріст спостерігається у перший рік життя, коли довжина тіла дитини збільшується приблизно на 23-25 см. На другому році життя темп росту уповільнюється, але залишається ще високим – 10-11 см за рік, на третьому році 8 см. У період від 4 до 7 років ріст дитини збільшується на 5-7 см за рік. У молодшому шкільному віці спостерігається уповільнення темпу росту до 4-5 см на рік. Помітним є пубертатний (у період статевого дозрівання)скачок росту. З 11-12 років у дівчаток і 13-14 років у хлопчиків до 16-17-и річного віку спостерігається значний приріст (до 7-10 см на рік). Крім того, ріст має і свої індивідуальні особливості. Найбільший приріст довжини тіла у дівчаток має місце між 11-12 роками, у хлопчиків найбільший приріст - між 13 і 14 роками. Особливо велика швидкість росту довжини тіла у хлопчиків і як результат те, що у 13,5-14 років вони випереджають за довжиною тіла. У юнацькому віці (у юнаків - від 18 до 21 року, а у дівчат - від 17 до 20 років) в основному закінчується процес росту та формування організму і всі основні показники досягають дорослої людини.

Подібна закономірність спостерігається і в збільшенні ваги тіла. На 5-му місяці життя вона подвоюється, до року – збільшується у тричі, після двох років – уповільнюється. З 11-12 років у дівчаток темп росту маси тіла прискорюється, після 15 років хлопці випереджають дівчат за цими ж показниками і це випереджання зберігається і надалі.



Паралельно з ростом відбувається і розвиток організму, тобто морфологічна диференціація і функціональна спеціалізація певних тканин і частин тіла. Цей якісний фактор визначається змінами структури, складу і функцій організму, він змінюється також нерівномірно до формування дитини як дорослого індивіду.

Так,з віком сильно змінюються пропорції тіла. У новонародженого висота голови складає 1/4, а дорослого 1/8 довжини всього тіла. Ноги у новонародженого відносно короткі, а дорослого – перевищують половину довжини тіла. Така різниця у пропорціях свідчать про нерівномірність росту окремих частин тіла (рис. 1).

Рис. 1. Пропорції тіла дітей у різні вікові періоди.

· акселерація – прискорений ріст, а також фізичне, розумове чи статеве дозрівання людей сучасного періоду життя на Землі відносно попередніх поколінь (тобто 50-100 і більше років назад).

Це явище було названо епохальним маршем ХХ сторіччя. Під біологічною акселерацією необхідно розуміти ті зміни, що стосуються біології розвитку людини і в значній мірі обумовлені соціально детермінованими причинами. Під соціальною акселерацією необхідно розуміти збільшення обсягу знань дітей у порівнянні з їх однолітками 40-50 років тому.

Учені намагалися пояснити це явище акселерації, висунули цілий ряд теорій:

1. Теорія урбанізації. Друга половина ХІХ-ХХ сторіччя характеризуються різким розвитком міст і переміщенням туди сільського населення, тобто урбанізацією населення. Темп міського життя призводить до раннього інтелектуального та сексуального розвитку, що в свою чергу призводить до раннього статевого дозрівання, прискоренню росту тощо.

2. Нутрієнтна теорія. Суть цієї теорії полягає в тому, що її автори намагаються пояснити акселерацію розвитку рівнем харчування, а саме вітамінізацією їжі. Особливе значення надається споживанню вітамінів В6, В12, фолієвої кислоти.

3. Теорія опромінювання.Суть цієї теорії полягає в підвищенні рівня радіоактивного випромінювання на планеті, яке значно підвищилось із розширенням використання рентгенівського випромінювання, вибухів атомних і водневих бомб. Вважається, що підвищення проникаючого випромінювання стимулює розвиток.

4. Геліогенна теорія.Згідно цієї теорії, акселерація зумовлена впливом сонячного випромінювання. Автори вважають, що діти більше бувають на сонці, чим і стимулюється їх розвиток. Але справа у тому, що акселерація охоплює дітей як північних, так і південних країн; міські діти розвиваються швидше ніж сільські, хоча останні більше піддаються сонячному опроміненню.

5. Теорія гетерозису. Завдяки тому, що стало можливими соціальні шлюби людей різних національностей, тобто розширились географічні кордони шлюбів, що привело до різких змін спадковості (гетерозис). Як наслідок цього – акселерація розвитку.

Покращення соціально-побутових умов, харчування та інше сприяло тому, спадкові якості отримали можливість повної реалізації. Зазначені теорії мають певний науковий інтерес, але жодна з них не може пояснити акселерацію.

referatrvg.nugaspb.ru riq.deutsch-service.ru refaocz.ostref.ru referatpuc.nugaspb.ru Главная Страница