Проблемно-пошукові питання

План

Семінар №2

Теми доповідей і рефератів

1. Київська Русь в добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославовичів.

2.Галицько-Волинська держава за часів Данила Галицького та її історичне значення.

Основна література

1. Бойко О.Д. Історія України: посібник / Олександр Дмитрович Бойко.–[3-тє вид., доп. ]. –К.:Академія, 2008. – С. 44–80, 90–96.

2. Історія України / [ кер. авт. кол. Ю.Зайцев. ] – [ вид. 4-те, зі зм.]. –Львів: Світ, 2003. – С.58–64, 71–84.

3. Литвин В. Історія України: підручник / Володимир Литвин. – [5-те вид., доп. ]. – К.: Наукова думка, 2010. – С. 40–66, 91–103.

4. Остафійчук В.Ф. Історія України: нове бачення: навч. посібн. / Василь Фокович Остафійчук. – [4-те вид., випр.]. – К.: Ліра, 2008. ─ С.45–74.

5. Петровський В.В. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі / Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. – [2-ге вид., випр. та доп. ]. – Х.: ВД «Школа», 2008. – С.33–70, 78–82.

Додаткова література

1. Борисенко В.Й. Курс української історії з найдавніших часів до ХХ століття / Володимир Йосипович Борисенко. – К.: Либідь, 1998. –С.46–86.

2. Брайчевський М.Ю. Вступ до історичної науки / Михайло Юрійович Брайчевський. – К.: Академія, 1995. –168 с.

3. Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа / Михаил Сергеевич Грушевский. ─ К.: Лыбидь,1991. – С.45–75.

4. Котляр М.Ф. Історія давньоруської державності / М.Ф. Котляр. ─ К.: КСУ,2002. – 234 с.

5. Толочко П.П. Кочевые народы степей и Киевская Русь / П. П. Толочко. – СПб.: Алетейя, 2003. –160 с.

Початок козацької ери української історії (XIV- перша половина XVII ст.)

Мета та завдання:розглядпроцесу виникнення українського козацтва, розкрити причини і джерела формування козацтва, з’ясувати його місце в історії України, як в організації козацтва затверджувалися демократичні принципи, аналіз Запорізької Січі як козацької республіки, характеристика національно-визвольної боротьби українського народу к. XVI –поч.XVIІ ст.



1. Причини і джерела виникнення українського козацтва, формування його станових ознак.

2. Запорізька Січ як центр консолідації козацтва.

3. Козацько-селянські повстання к.XVI–поч.XVIІ ст.

Перше питання плануслід розглядати з причин появи козацтва та історичних умов їх виникнення. Студенти повинні зрозуміти, що причини, які зумовили виникнення українського козацтва, мали комплексний характер. До них належали економічні, політичні, військово-стратегічні, соціальні чинники.

Студентам треба звернути увагу на джерела формування українського козацтва: місцеве подніпровське населення, що проживало на території Південної України та Середнього Подніпров’я, яке було не закріпаченим і вільно переходило з одного місця на інше; втікачі, невдоволені існуючими в Литовсько-Польській державі порядками; військово-службова верства.

Слід звернути увагу на факт створення Сігізмундом II Августом для захисту південних кордонів найманого війська із козаків (300 чоловіків). Вони були записані в окремий реєстр (список), від чого дістали назву реєстрове козацтво.

Необхідно з’ясувати, де і коли виникла перша козацька Січ. Традиційно її відносять до 1553-1557 рр. і пов’язують з островом Хортиця та іменем Дмитра Вишневецького, хоч не всі дослідники погоджуються з такими висновками.

Приступаючи до вивчення другого питання,слід пояснити, що Запорізька Січ мала своєрідну військово-адміністративну організацію, яка увібрала в себе давні вічеві традиції. Це була козацька республіка.

Варто звернути увагу на з’ясування рис суспільного устрою Запорізької Січі й усього козацтва:

– відсутність кріпосництва;

– формальна рівність між усіма козаками (мали право користуватися землею та іншими угіддями, брати участь у радах, де вирішувалися суспільні справи, обирати старшину тощо.)

– Запорізька Січ була одночасно військовою організацією; кожен козак був зобов’язаний за свій рахунок нести військову службу;

– Як політична організація Запорізька Січ була козацькою республікою на чолі з виборною військовою радою, якою керував кошовий отаман.

– В адміністративно-територіальному відношенні Запорізька Січ поділялася на паланки (округи) на чолі з полковниками.

– У військовому відношенні військо складалося з куренів на чолі з курінними отаманами. Усі керівні посади в республіці були виборними на загальному козацькому сході.

Розглядаючи друге питання, студентам варто звернути увагу на роль козацтва в боротьбі проти агресії Туреччини і Кримського ханства:

– Запорізька Січ була південно-прикордонним захисним форпостом українських земель, до проникнення в які турецькі й татарські війська змушені були спочатку зіткнутись із запорізьким козацтвом;

– Козаки й самі завдавали ударів – спускаючись по Дніпру на своїх швидкохідних великих човнах – «чайках» ( 20 м завдовжки, 4 м завширшки; швидкість 15 км/год.; 20 козаків-веслярів, до 70 – бойовий екіпаж із 4-6 гарматами). У похід звичайно йшло 80-150 «чайок», вони в 1577 р. захопили на рік Молдавію, знищивши там турецькі гарнізони, неодноразово завдавали ударів по татарських гарнізонах Криму, захоплювали в Чорному морі турецькі галери і т.п.

Крім того, козацтво брало активну участь у антифеодальних повстаннях ( із 80-90-х років XVIст., як правило, їх очолюючи – краще озброєні, навчені, організовані, ніж звичайні селяни).

Вивчаючи третє питання, варто згадати, що наприкінці XVI – на поч. XVIІ ст. Україною прокотилися дві хвилі народних виступів (у 1591–1596 рр. та 1625–1638 рр.). Спочатку необхідно зупинитися на причинах численних козацьких повстань:

- Обмеження прав і привілеїв запорізьких козаків. Польські королі використовували козаків у боротьбі проти татар і турок, але як тільки загроза минала, починався процес перетворення козаків на селян-кріпаків.

- Масові каральні операції польської шляхти, спрямовані проти переходу селян та міської бідноти у лави козацтва ( покозачення).

- Після завершення польсько-турецької війни польська шляхта відмовилася виконувати обіцянки щодо збільшення козацького реєстру.

- У 20-30-х рр. XVI ст. на українських землях польськими поміщиками була запроваджена багатоденна панщина, до якої додавались різні повинності та оброк. Посилився феодально-кріпосницький гніт над українськими селянами.

- Утиски православних українців-ремісників та дрібних торгівців у містах з боку польської влади. Заборона українцям брати участь у міському самоврядуванні; українці мали селитися у містах лише на спеціально відведених вулицях чи кварталах.

- Посилення національного гніту (політика ополячення, яка передбачала заборону української мови, культури, звичаїв, традицій).

- Насильницьке запровадження католицизму та уніатства ( заборонялося будівництво церков; закриття православних церков та монастирів, передача їхніх споруд у власність католицького чи уніатського духовенства, масове закриття церковно-приходських шкіл). Релігійне гноблення українського народу.

За характером козацькі повстання були антифеодальні, визвольні. Соціальний склад учасників повстань був різноманітним: реєстрові козаки, низові ( запорозькі) козаки, селяни, бідні міщани, нижче православне духівництво.

Перше велике козацьке повстання 1591 –1593 рр., спрямоване проти існуючих польсько–шляхетських порядків в Україні, було пов’язане з ім’ям дрібного шляхтича з Підляшшя Криштофа Косинського. У1586 році він вступив до козацького війська. У 1591 р. став запорозьким гетьманом. За заслуги перед королем одержав маєтність – село Рокитне біля Білої Церкви. Син К.Острозького Януш Острозький відібрав у Косинського назване помістя. По суті, ця подія стала приводом до повстання, яке розлилося майже по всій Україні і тривало протягом 1591-1593 років.

Основні події повстання К.Косинського розгорталися так:

-. В грудні 1591р. Косинський на чолі козацько-селянського загону напав на Білу Церкву, розгромив війська Я.Острозького й дозволив повсталим пограбувати його резиденцію.

- Після Білої Церкви повсталі здобули Трипілля, Переяслав, Київщину, більшу частину Волині.

- Король Сигізмунд ІІІ 1592 р. доручає Костянтину Острозькому розгромити повстання.

- 23 січня 1593 р. неподалік Чуднова відбувся вирішальний бій Косинського з польським військом. К.Острозький вирішує провести переговори і змусити Косинського капітулювати.

- Підписавши умови капітуляції, Косинський був відпущений на волю.

- У травні 1593 р. Косинський вирішив підняти козаків вдруге. Основна сутичка з польськими військами відбулась під Черкасами. Під час переговорів слуги черкаського старости О.Вишневецького підступно вбили Косинського.

Повстання продовжувалися і після його смерті, але шляхом обіцянок та гарантій незадоволених на певний час вдалося приборкати. Та ненадовго. Наступного 1594 р. повстання в Україні вибухнуло з новою силою на чолі з Северином Наливайком.

Северин Наливайко народився у сім’ї ремісника-кушніра в місті Гусятині на Поділлі. Його батько був закатований брацлавським старостою А.Калиновським, а земля відібрана. Северин подався на Запоріжжя, пройшов школу війн з татарами та турками. Прибувши до Острога, був призначений сотником надвірних козаків.

Основні події повстання С.Наливайка:

- У квітні 1594 р. С.Наливайко одержав дозвіл від князя Острозького набрати військо і розгромити на Поділлі татар, які воювали з Молдавією.

- Після розгрому татар звернувся до запорожців повстати проти Польщі. Запорожці на чолі з Григорієм Лободою підтримали його.

- Розгромив брацлавську шляхту, спустошив панські маєтки, шляхту примусив сплатити «стацію» – грошовий викуп.

- Наливайко та Лобода пішли на резиденцію коронного гетьмана – Бар, Вінницю, Волинь.

- Весною 1595 р. повсталі розділилися: С.Наливайко рушив до Могильова у Білорусію, Г.Лобода – до Південного Подніпров’я, ближче до Росії.

- Після здобуття Могильова селянські заворушення поширилися по всій Східній Білорусії.

- Г.Лобода оволодів Черкасами, Каневом. Правобережна Україна і Східна Білорусія були в руках повсталих.

- Влітку 1595 р. коронний гетьман Жолкевський, розгромивши молдавського господаря Розвана, зосередив свої зусилля на війні проти Наливайка.

- Виводячи війська із Білорусії, Наливайко пішов на з’єднання з Г.Лободою та Шаулою під Прилуками. Польські магнати доклали зусиль, щоб розколоти повсталих.

- На початку березня 1596 р. повсталі взяли Білу Церкву. Під тиском польського війська відступили на Лівобережжя, стали рухатися до Лубен.

- Облога війська Наливайка та Лободи під Лубнами тривала два тижні. Лобода таємно вступив у зносини з Жолкевським, за що був убитий прибічниками Наливайка.

- 28 травня 1596 р. Наливайко по-зрадницькому був заарештований прибічниками Лободи та виданий полякам.

Восени 1625 р. після чергового карального походу польської шляхти на Подніпров’я в Україні піднялося козацьке повстання на чолі з Марком Жмайлом.Внаслідок відчутних втрат поляки пішли на переговори з повстанцями та уклали Куруківську угоду, яка передбачала створення 6-тис. реєстру козаків, повстанцям була оголошена амністія, вони зберегли право обирати старшого, але козакам не дозволялось робити походи на Крим і Туреччину. Дана угода не задовольнила інтереси нереєстрових козаків, які повинні були повернутися у підданство до панів. Коли повстанці відмовилися, то раптовим нападом беззахисний табір було розгромлено. Лише К. Кремпському з частиною козаків вдалося прорватися на Запоріжжя. Керівників повстання після страшних тортур було страчено у Варшаві, зокрема, С.Наливайкові та М.Шаулі відрубали голови й четвертували.

Повстання 1630 р. під проводом Тараса Федоровича ( Трясила) спалахнуло через посилення утисків козаків, відмову записати до реєстру 300 учасників кримського походу на свавілля польських військ в Україні. Повстання охопило усе Середнє Подніпров’я, а «золота рота» польського війська була знищена ( 20 травня 1630 р. – так звана «Тарасова ніч»). Представники польської шляхти підписали Переяславську угоду, за якою козацький реєстр збільшувався до 8 тис. осіб, нереєстровим оголошувалася амністія, але вони повинні повернутися під владу польських панів.

У 1635 р. польський уряд з метою ізоляції Запоріжжя від України, припинення пропуску човнів на Запорізьку Січ збудував Кодацьку фортецю. У ній був розташований польський гарнізон, який також ловив у степу українців-втікачів та відправляв їх на покарання. У серпні 1635 р. козаки на чолі з Іваном Сулимою вдерлися до фортеці, оволоділи нею та перебили польський гарнізон. Козаки зруйнували фортецю, але повстання було придушено.

У 1637 р. піднялося нове повстання козаків на чолі з Павлюком ( Іваном Бутом). Повстання спалахнуло через те, що польські війська здійснили черговий каральний рейд проти козаків і зменшили кількість реєстровців, забрали їх гармати. У відповідь на ці дії майже все Подніпров’я та Лівобережна Україна були охоплені полум’ям повстання. Були створені повстанські загони на чолі з Карпом Скиданом, Семеном Биховцем, Богданом Кизимою, Яковом Острянином. Майже усі селяни Подніпров’я покозачились ( вступили у козацтво). Дане повстання зазнало поразки, а умови миру були тяжкими: повне виконання розпоряджень польського гетьмана, зобов’язання вигнати «чернь» із Запорізької Січі, спалити козацькі човни. Почалася жорстока розправа над жителями Подніпров’я, а реєстр скоротився до 5 тис. осіб.

Останнє повстання у 1638 р. на чолі з Я.Острянином та К. Скиданом завершилося поразкою. Після цього в Україні вступили в дію пункти «Ординації Війська Запорозького», що означало встановлення польського терору в Україні.

ПІДСУМКИ козацьких повстань. Українське козацтво вперше відчуло себе силою, яка може впливати на політику польської шляхти. Повстання стали проявом визвольного руху українців проти іноземного гніту. Низка повстань 20-30-х рр. знаменувала початок нового етапу в історії боротьби українського народу за соціальне і національне визволення. Досягненням українців стало визнання існування в Україні православної церкви та надання прав для православних вільно відправляти релігійні обряди, будувати церкви, засновувати школи, братства, друкарні і навіть займати державні посади. Про це йшлася мова у «Статтях заспокоєння руського народу» ( 1633 р.). Повстання охопили велику територію українських земель. Керівники повстання висували гасла, в яких поряд із соціальними ставилися завдання вирішення національно-політичних питань. Козацькі повстання розхитували і послабляли феодально-кріпосницьку систему, яка існувала в Україні. Повстанці підготували ѓрунт для початку Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького.

1. Які особливі умови сприяли виникненню українського козацтва?

2. Які верстви населення були соціальною основою і провідною силою в українському козацтві? В чому полягає сутність покозачення?

3. У чому полягала основна відмінність між характером антифеодальних повстань в Україні кінця XVI ст. і 20-30-х рр. XVIІ ст. ?

4. Які відмінності між реєстровим і низовим козацтвом позначилися на характері та результатах козацько-селянських повстань кінця XVI – першої половини XVIІ ст.?

5. Охарактеризуйте причини і наслідки релігійного розколу України та появи на її теренах греко-католицької церкви.

6. В чому особливість козацького суспільно-економічного устрою?

news.upsref.ru refamyc.ostref.ru referattrz.nugaspb.ru referatvnz.nugaspb.ru Главная Страница