Козацькі повстання в кінці 16 – першій половині 17 ст.

Колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва, покатоличення викликали активний протест українського населення і зумовили шерег потужних повстань, які мали антифеодальний та національно-визвольний характер.

У 1591 р. починається повстання реєстрових козаків під орудою К. Косинського. Незабаром повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля і Волинь. У лютому 1593 р. князь Острозький розбиває військо Косинського на р. П'ятці. Козаки укладають угоду, згідно з якою Косинський позбавляється гетьманства, козаки втрачають право нападати на сусідні країни, а селяни-втікачі повертаються до своїх поміщиків. Косинський тікає на Січ і звідти у травні 1593 р. наступає на Черкаси. Зазнає поразки, гине. В 1594— 1596 рр. розгортається нове повстання під проводом С. Наливайка. Він організовує загін нереєстрових козаків для походів на татар. До початку І596 р. повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Волинь, Поділля. У березні 1596 р. повстанці С. Наливайка об'єднуються з запорізькими загонами Г. Лободи та полковника М. Шаули і в урочищі Гострий Камінь біля Трипілля дають бій полякам, після якого мусять відступати. Біля м. Лубни в урочищі Солониця вони стали табором, очікуючи допомоги запорожців, але були оточені. Складне становище козаків погіршувалося загостренням суперечностей серед старшини. Лободу вбивають за підозрою в зраді, а Наливайка і Шаулу видають полякам. У 1605 р. гетьманом обираються Сагайдачного, який залучив усе Військо Запорізьке до складу Київського братства, висвятив на сан київського митрополита Іова Борецького, упорядкував козацьке військо. У 1620 р. Туреччина організувала 150-тисячний похід з метою остаточно розбити Польську державу. Польща змушена була звернутися по допомогу до козаків, пообіцявши їм поступки у релігійному питанні та значну платню. В Хотинській битві перемогли (жовтень 1621 р.).

У 1625 р. після повстання на чолі з М. Жмайлом польський уряд змушений був підписати угоду, згідно з якою козацький реєстр становив уже 6 тис. у складі шести полків але козакам було заборонено здійснювати самостійні військові походи. В 1630 р. запорожці виступили з Січі. Незабаром повстання під проводом Трясила охопило Лівобережжя і частину Правобережжя. 30-тисячний загін повсталих розгромив коронне військо під Переяславом. Нова угода збільшувала реєстр до 8 тис. осіб, зберігалися привілеї козацької старшини. Але вже у 1634 р., після закінчення польсько-російської війни уряд Речі Посполитої знову урізає права та вольності українців. Щоб нейтралізувати Січ, польський уряд будує у 1635 р. фортецю Кодак, але того ж року козаки під командуванням І. Сулими зруйнували фортецю.



У 1637—1638 рр. вибухнули нові повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гунія. Проте зазнали поразки. Це дало можливість Польщі в тому ж році нав'язати козацтву «Ординацію Війська Запорізького реєстрового». В ній реєстр обмежувався до 6 тис., на чолі козаків затверджувався польський комісар, заборонялася виборність, відновлювалася фортеця Кодак.

Главная Страница