Визначення взаємодії попиту та пропозиції на місцевому ринку праці

Головними складовими місцевого ринку праці є пропозиція, що охоплює все економічно активне населення та попит, що визначається загальною потребою економіки у найманій робочій силі. Основна частина попиту та пропозиції задоволені, що забезпечує працівників роботою, а робочі місця – працівниками та створює умови для функціонування економіки міста.

Попит і пропозиція між собою пов’язани ціною праці. Механізм дії їх проявляється через зростання ставки оплати праці, що приводить до збільшення витрат виробництва, та ціни продукції, що викликає скорочення масштабів виробництва і в результаті скорочення попиту на працю. І навпаки, при зменшенні ставок заробітної плати – зростання попиту на працю.

Пропозиція праці залежить від розміру її оплати. Розмір оплати праці визначає рішення людей про участь у найманій праці: за інших рівних умов більше громадян захоче працювати при високих ставках оплати, ніж при низьких. Працівники можуть змінювати кількість праці, яку вони пропонують на ринку, тобто вони можуть працювати від кількох годин на тиждень до двох повних ставок і більше. Таким чином, чим вище оплата праці, тим більшою буде її пропозиція.

На взаємодію складових місцевого ринку праці впливають багато інших чинників, що збільшують або зменшують її при будь-якому рівні оплати праці. Передусім до них належить рівень життя населення, падіння якого веде до різкого зростання пропозиції праці. Виходячи з того, що основна частина попиту та пропозиції задоволена, а саме, працівники забезпечені роботою, а роботодавці – працівниками, визначено, що складаються настільки сприятливі умови для функціонування економіки міста. Індикатором цьому виступає ціна найманої праці – заробітна плата.

З метою виявлення тенденцій зміни заробітної плати, факторів, що найбільше впливають на її розмір, та з метою підтвердження положень, сформульованих у попередніх розділах, потрібен статистичний аналіз економічних показників роботи підприємств машинобудівної галузі м. Кременчука.

Виконуваний нижче аналіз направлений на вирішення наступних задач:



виявлення економічних факторів, що мають найбільший вплив на розмір середньої заробітної плати на підприємствах галузі, а також сили та характеру цього впливу;

побудову моделі множинної регресії цієї залежності виду [125]

(2.3)

де y –залежна змінна,

bi – коефіцієнт регресійної моделі ,

xi , – фактори моделі, і = 1...n ;

виконання кількісного аналізу внеску кожного з факторів, що впливає на розмір середньої заробітної плати.

При дослідженні прийнята наступна система кодування факторів, що аналізуються:

- середня заробітна плата, грн.;

- обсяг виробництва товарної продукції, тис. грн.;

- собівартість, тис. грн.;

- чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.;

- чисельність робітників, чол.;

- продуктивність тис. грн.;

- середньорічна вартість основних фондів, тис, грн.;

- середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.;

- використання енергоносіїв, тис. КВт-год;

- енергоозброєність, тис. КВт-год./тис.грн.;

- кредиторська заборгованість, тис. грн.;

- дебіторська заборгованість, тис. грн.;

- існуюча заробітна плата (середня), грн.;

- прибуток, тис. грн.;

- розмір мінімальної заробітної плати по Україні, грн.;

- прожитковий мінімум по Україні, грн.

Для побудови моделі використаємо зведені економічні показники роботи відомих промислових підприємств м. Кременчука за період з 2001 р. по 2006 р. включно у Додатку М. У таблицях Додатку М прийняте наступне позначення показників:

1 – обсяг виробництва товарної продукції, тис. грн.;

2 – собівартість, тис. грн.;

3 – чисельність промислово-виробничого персоналу, тис. чол.;

4 – чисельність робітників, тис. чол., витрати на виробництво, тис. грн.;

5 – продуктивність, тис. грн.;

6 – середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.;

7 – середньорічна вартість виробничих фондів, тис. грн.;

8 – використання енергоносіїв, тис. КВт-год;

9 – енергоозброєність, тис. КВт-год.;

10 – кредиторська заборгованість, тис. грн.;

11 – дебіторська заборгованість;

12 – існуюча заробітна плата (середня), грн.;

13 – прибуток, тис. грн.

Сформульовані вище задачі розв’язані за допомогою методів дисперсійного та регресивного аналізу за методикою, наведеною у роботі. Побудова моделі множинної регресії потребує вирішення двох основних завдань. Перше полягає у специфікації моделі – виборі незалежних змінних, що суттєво впливають на залежну величину та виду рівняння моделі. Друге – в оцінюванні параметрів моделі, тобто знаходженні числових значень коефіцієнтів рівняння моделі. Якісний аналіз дозволив виділити множину наведених вище факторів, що можуть впливати на рівень середньої заробітної плати на підприємствах. Однак у моделі можуть бути присутні фактори, різні за силою впливу на величину залежної змінної. Тому для побудови адекватної моделі, фактори, вплив яких на величину залежної змінної незначний, або такі, що лінійно залежать один від іншого, повинні бути видалені з моделі. Ступінь взаємозв’язку між будь-якими двома факторами, або одним із факторів та залежною змінною характеризується величиною коефіцієнта кореляції. Оскільки на величину взаємної коефіцієнта кореляції між двома факторами можуть непрямо впливати інші фактори, то при побудові моделі нами також розраховувались коефіцієнти часткової кореляції, які також характеризують взаємний вплив факторів за умови, що дію інших факторів, присутніх у моделі, видалено.

З метою оцінки взаємозв’язку факторів та залежної змінної (середньої заробітної плати) було виконано розрахунок матриць кореляцій Пірсона [121]

(2.4)

та часткових кореляцій

, (2.5)

де Rij Rii, Rjj - алгебраїчні доповнення, відповідно, до елементів rij, rii, rjj вибіркової кореляційної матриці , і, j – номера факторів у таблицях вихідних даних.

У матриці кореляції Пірсона також наведені значення, рівні значимості вибраного критерію перевірки взаємозв’язку факторів. Незначні величини рівня

значимості вказують на високу ймовірність гіпотези зв’язності факторів моделі.

Значні величини розрахованих коефіцієнтів кореляції вказують на те, що між залежною зміною (середньою заробітною платою) та факторами, а також між самими факторами існують значимі кореляційні зв’язки, що є ознакою мультиколініарності між окремими факторами (1,2).

У Додатку Н наведені оцінки коефіцієнтів b регресійної моделі з повним набором факторів, що розглядаються, розраховані за методом найменших квадратів за формулою

(2.6)

де - відповідно матриця незалежних змінних, обернена та транспонована незалежних змінних.

Інші статистичні показники отриманої моделі, наведені у додатку Н, розраховані за формулами:

tij = rij , (2.7)

де n – число дослідів,

m – порядок кореляційної матриці, що розглядається.

Для заданої довірчої ймовірності р і ступеням вільності k=n-m-1 знаходятьсякритичне значення критеріюСтьюдента tpk. Якщо÷ t÷ ÷ tpk ÷ , то із заданою надійністю p можна стверджувати, що між факторами існує мультиколінеарність;

стандартна похибка:

(2.8)

де - оцінка дисперсії параметра ;

р-значення:

1 - (2.9)

Як видно із результатів розрахунків, більшість коефіцієнтів моделі, включаючи константу , при вибраному рівні значимості α = 0,05 мають р-значення, більші за критичне, що дорівнює 0,01, і не є значимими. Це вказує на необхідність спрощення моделі шляхом послідовного видалення з моделі факторів, що мало впливають на величину залежної змінної.

З іншого боку є також перевірка адекватності моделі шляхом застосування методів дисперсійного аналізу отриманої моделі та залишків. З метою перевірки адекватності отриманої моделі був виконаний дисперсійний аналіз за Фішером з використанням стандартної схеми, наведеної у табл. 2.12.

Таблиця 2.12

government.unoreferat.ru referatthp.nugaspb.ru tti.deutsch-service.ru refapqn.ostref.ru Главная Страница