Причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками

Причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечним наслідком – обов’язкова ознака об’єктивної сторони в злочинах із матеріальним складом.

Причинний зв’язок в кримінальному праві – це об’єктивно існуючий зв’язок між діянням і суспільно-небезпечними наслідками, коли дія або бездіяльність породжує настання таких наслідків.

Наприклад, при дії – причинний зв’язок між пострілом і настанням смерті особи (ст. 115 КК «Умисне вбивство»); суспільне небезпечні наслідки при бездіяльності – залишення в небезпеці, якщо внаслідок цієї бездіяльності настала смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 135 КК «Залишення в небезпеці»).

Правила встановлення причинного зв’язку:

1. Причинний зв’язок може бути тільки в злочинах з матеріальним складом.

2. Причинний зв’язок – це об’єктивно існуючий зв’язок між причиною і наслідками.

3. Причинний зв’язок має місце лише тоді, коли діяння виступає необхідною умовою , без якої неможливо настання наслідку. З цього слідує, що:

- причинна повинна передувати наслідку;

- причина повинна викликати наслідок;

- дії повинні бути необхідною умовою настання таких наслідків;

- діяння може бути причиною при умові необхідності, а не випадковості.

Ці положення можна показати на наступних прикладах. Варіант 1: водій порушив правила безпеки дорожнього руху, збив пішохода, внаслідок чого сталась смерть потерпілого. У даному разі між дією водія – порушенням правил безпеки дорожнього руху і наслідком, який настав – смерть потерпілого – є безпосередній причинний зв’язок. Водій повинен нести кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 286 КК, тобто за порушення правил безпеки дорожнього руху, в результаті чого такі діяння спричинили смерть потерпілого.

Варіант 2: водій порушив правила безпеки дорожнього руху, збив пішохода, спричинивши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження, але з місця події втік, залишив потерпілого на морозі без допомоги. Потерпілий, як встановила судово-медична експертиза, помер від охолодження. У даному разі між дією водія – порушенням правил безпеки дорожнього руху і наслідком, який настав – спричиненням середньої тяжкості тілесного ушкодження – є безпосередній причинний зв’язок. Водій повинен нести кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 286 КК, тобто за порушення правил безпеки дорожнього руху, в результаті чого потерпілому спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження. Безпосередньою причиною є дія водія (порушення правил безпеки дорожнього руху), яка неминуче з внутрішньою необхідністю породила суспільне небезпечний наслідок – середньої тяжкості тілесне ушкодження. Щодо настання смерті потерпілого, то тут має місце випадковий причинний зв’язок тому, що смерть настала не від наїзду, а через випадковий збіг інших обставин. Разом із тим водій повинен нести кримінальну відповідальність за інший злочин, передбачений ч. 3 ст. 135 КК, тобто за завідоме залишення потерпілого без допомоги, який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження.



Варіант 3: водій не порушував правила дорожнього руху. Пішохід перед машиною з’явився раптово в недозволеному місці для переходу дороги. Водій не встиг зреагувати належним чином, відбувся наїзд на пішохода. В даному випадку причинного зв’язку між діями водія і смертю пішохода не існує, а тому кримінальна відповідальність водія виключається.

Главная Страница