Фактори трансформації РГК та їх взаємодія в системі регіональних ринків

Фактори і стратегія ринкової трансформації РГК

З переходом до ринкових відносин РГК інтенсивно трансформу­ється під впливом певних факторів та умов.

Під факторами трансформації РГК ми розуміємо ті рушійні сили, які викликають якісні зміни в ньому або так звані трансформаційні переходи (зникнення певних суб'єктів господарювання, перехід від одного якісного стану до іншого). По відношенню до виробничої під­системи РГК усі інші підсистеми та їх елементи (ресурсні, споживчі, екологічні тощо) є факторами трансформації, тобто вони є внутрішніми джерелами розвитку (саморозвитку) виробничої підсистеми і госпо­дарства регіону загалом.

На відміну від факторів, умови трансформації господарства регіону виступають як сили зовнішнього (по відношенню до нього) впливу. Вони можуть посилювати або послаблювати дію факторів трансфор­мації, але самі безпосередньо на виробничу підсистему господарства регіону не впливають.

Отже, фактори трансформації господарства регіону слід вважати чинниками прямої дії, а умови - непрямої.

Водночас між умовами й факторами трансформації господарства регіону немає неперехідної межі, бо фактори не лише виростають з умов, а й приводяться ними в дію. На певному рівні розвитку продуктивних сил і виробничих відносин умови з явища пасивного переростають у фактори - явище активне. Так, певні елементи природи на черговому витку розвитку техніки й технологій та появі потреб на їх корисні функції можуть перейти в категорію природних ресурсів. Аналогічно людські індивіди після 16 років (згідно рекомендацій Міжнародної Організації Праці (МОП) відносяться до категорії економічно актив­ного населення, тому їх також слід розглядати як фактор трансформації господарства регіонів.

Для розуміння базових процесів трансформації господарства регіонів необхідно насамперед виділяти (за П. Самуельсоном) чотири фунда­ментальні фактори, або "колеса" економічного розвитку, а саме:

1) людські ресурси,

2) природні ресурси,

3) капітал та

4) інновації .



Зазначені фактори, за методологією Дж. Кендрика [1978, с. 31, 41], доцільно ще поділяти на ті, що мають матеріальні (речовинні) форми і ті, що їх не мають. До перших відносяться людські і природні ресурси, фізичний капітал (основні й оборотні фонди), до других - фінансові ресурси (фінансовий капітал) та інновації. Зрозуміло, що фактори другої групи так чи інакше матеріалізуються у факторах першої групи. Так, фінансовий капітал через інвестиції живить фізичний капітал і сприяє матеріалізації інновацій - у вигляді більш досконалих засобів вироб­ництва та більш кваліфікованої робочої сили (через інвестиції в люд­ський капітал).

Крім фундаментальних факторів (назвемо їх факторами першого порядку), на трансформацію господарства регіонів впливають і інші фактори (другого порядку), що базуються переважно на елементах його споживчої та інфраструктурних підсистем. На нашу думку, кри­терієм їх виділення має бути наявність відповідних статей у структурі витрат на виробництво.

Взаємодію факторів трансформації господарства регіону розгляне­мо на прикладі його промислової підсистеми [Захарченко, 2004, с. 154, 155]. Очевидно, що ця взаємодія відбувається через відповідні ринки (рис. 1.2). Причому всі види взаємодії можна звести до двох основних типів: перший - доповнюваність одних факторів іншими, другий - взаємозамінність.

tjs.deutsch-service.ru energy.unoreferat.ru wlf.deutsch-service.ru account.refepic.ru Главная Страница