Методи і форми контролю

Методи і форми контролю— це способи, за допомогою яких забезпечується зворотній зв'язок між учнем і учителем у навчаль­ному процесі.

1. Спостереженняза навчальною роботою учнів. Враховуються увага, старанність учня, його реакція на запитання вчителя, від­повіді учнів, бажання взяти участь у роботі щодо доповнення, ре­цензування відповідей однокласників, характер запитань учите­лю, товаришам, загальний інтерес до пізнавальної діяльності, участь у підготовці дослідів, наочних посібників, систематичність вико­нання домашніх завдань.

2. Усне опитування.Воно може бути індивідуальним і фронта­льним. При індивідуальному опитуванні вчитель формулює пи­тання з найбільш суттєвих проблем того, що вивчається, а потім називає того учня, який буде відповідати. Учень викладає суть питання у формі розповіді, повідомлення про виконаний дослід, доповіді про спостереження. Це вимагає активності учня, який відповідає, і вчителя, який його слухає.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів можна практикувати:

а) рецензування відповідей,яке оцінюється як і відповідь учня на запитання.

Для рецензування можна запропонувати такий план:

— Чи все суттєве висвітлено (коротко сказати, що саме)?

— Чи зумів учень додати щось до підручника? (Що?)

— Наскільки послідовно, логічно викладений матеріал?

— Характер аргументації.

— Чи вірно зроблено висновок?

— Мова учня;

б) складанняучнями класу планувідповіді однокласника, тез,
коротких записів, за які вчитель вибірково може оцінювати (тут
важливо враховувати зміст матеріалу, характер запитання і рівень
знань учня); <;••. , - . ,.--і..-.., • ••<• -г^ •.*..<.,<.,.. . •.: .,.._.,—



2.7. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю школярів



Таблиця 28 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою

Рівні навчаль­них досягнень Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий Учень може розрізняти об'єкт вивчення і відтворити деякі його елементи.
Учень фрагментарне відтворює незначну частину навчаль­ного матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчен­ня, виявляє здатність елементарно викласти думку.
Учень відтворює менш як половину навчального матеріа­лу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
II. Середній Учень з допомогою вчителя відтворює основний навчаль­ний матеріал, може повторити за зразком певну опера­цію, дію.
Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило.
Учень виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна. Але недостатньо осмислена. 3 допомогою вчителя здатний аналізувати. Порівнювати, узагальнювати та робити вис­новки. Вміє застосовувати знання при виконанні зав­дань за зразком.
III. Достатній Учень правильно, логічно відтворює навчальний матері­ал, розуміє основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, частково контролює власні навчальні дії.
Знання учня є достатньо повними. Він застосовує вив­чений матеріал у стандартних ситуаціях, уміє аналізува­ти, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робить висновки, загалом контро­лює власну діяльність. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, хоч і з деякими неточностями
Учень досить добре володіє вивченим матеріалом, зас­тосовує знання в дещо змінених ситуаціях, уміє аналізу­вати і систематизувати інформацію, використовує за­гальновідомі докази у власній аргументації.
IV. Високий Учень має глибокі і міцні знання, здатний використову­вати їх в практичній діяльності, робити висновки. При цьому він може припускатися незначних огріхів в аргу­ментації думки тощо.
Учень на високому рівні володіє узагальненими знання­ми в обсязі та в межах вимог навчальних програм, ар­гументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'я­зувати проблеми.
Учень має системні глибокі знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, аргументовано використо­вує їх у різних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, само­стійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

Розділ 2. Дидактика






в) використання проблемнихзапитань і завдань для перевірки, що підвищує інтерес школярів до самого процесу перевірки, роз­виває самостійність, активність, творче мислення учнів;

г) використання засобів наочності(коментар діафільму, аналіз відповіді, що записана на магнітофонній стрічці);

д) організація взаємоперевірки.Взаємоконтроль сприяє тому, що вимоги до знань учителя стають вимогами самих учнів. Це розви­ває критичність думки, підвищує інтерес до перевірки, розвиває певні уміння (аналізувати відповідь, оцінювати її, вміти формулю­вати питання). Форми взаємоперевірки можуть бути різними:

1. Учитель викликає учня. Учні задають раніше підготовлені питання, слухають відповідь і висловлюють думку про якість від­повіді, доповнюють і виправляють помилки тощо.

2. Учитель викликає двох учнів, які по черзі задають один од­ному питання із запропонованої вчителем теми. Потім рецензу­ють відповіді один одного, доповнюють.

3. Клас поділяється на дві групи. Учень однієї групи ставить питання і називає учня другої групи, який повинен відповідати. Право задавати питання другій групі переходить після правильної відповіді. При такій організації контролю велике навантаження припадає на учнів, що не встигають, але одночасно підвищує їх відповідальність за свої знання перед колективом класу.

При фронтальному опитуванніучні відповідають з місця, допов­нюючи один одного. Спостереження за учнями при фронтально­му опитуванні можуть дозволити вчителеві оцінити його роботу можуть стати одним із компонентів при загальному оцінюванні роботи учня на уроці.

Групове опитуванняпроводиться з метою повторення і закріп­лення матеріалу після вивчення розділу програми. У книзі М.Д. Ви­ноградової та І.Б. Первіна1 розкрита методика проведення такого опитування: вступне слово вчителя про мету та організацію робо­ти в групах (4—5 чоловік); опитування консультантом (попере­дньо вчитель прийняв у них залік) усіх членів своєї групи. Відпо­віді учня коментують, доповнюють і оцінюють разом. Перелік питань до такого заняття складає вчитель. На закінчення заняття^ групи звітують про отримані результати.

3. Письмовий контроль:диктант, перекази, твори, відповіді на запитання, розв'язання задач, виконання вправ, графічних робіт (таблиць, схем, графіків), написання рефератів тощо. Цікава форма письмового контролю — рецензування письмових відповідей, тво­рів, взаємоперевірка письмових робіт.

Виноградова М.Д., Первин Й. Б. Коллективная познавательная деятельность й вос-|
питание школьников. — М., 1977. — С. 44—45. >,;.;;: •,


2.7. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю школярів 377

4. Комбіноване опитування(ущільнене), при якому вчитель од­ночасно запрошує для відповіді одразу кількох учнів, один із-яких відповідає усно, один-два готуються до відповіді біля дошки (ро­бота за картками, складання плану відповіді), три-чотири чолові­ки працюють за картками на місцях. З рештою учнів проводиться інший вид роботи або подібний тому, що роблять біля дошки, але на іншому матеріалі. Перевага цього виду опитування в тому, що дозволяє охопити контролем велику кількість учнів, вада — в тому, що знижується навчальна функція перевірки. Тому ущільнене опи­тування доцільне тоді, коли матеріал засвоєно і необхідно зафік­сувати рівень засвоєння його окремими учнями.

5. Тестовийконтроль. Тест у вузькому значенні розуміється як короткочасний, технічно просто поставлений експеримент, ком­плекс завдань, що відповідають змісту навчання і забезпечують виявлення ступеня оволодіння навчальним матеріалом. У педаго­гічній теорії і практиці прийнято розрізняти дві групи тестів: тес­ти досягнень, успішності засвоєння знань і тести інтелекту.

6. Програмованийконтроль, під час якого використовуються перфокарти, сигнальні картки, посібники з друкованою основою, машини-контролери.

7. Практичнийконтроль. Він дозволяє впевнитися в тому, на­скільки учень опанував знаннями і вміннями, як він уміє застосо­вувати одержані знання у практичній роботі (проведення дослідів, робота в майстернях, на пришкільних ділянках, розв'язання еко­номічних задач).

8. Самоконтрользабезпечує внутрішній зворотній зв'язок: одер­жання учнями інформації про свої навчальні досягнення, про тру­днощі, які виникли. Значення самоконтролю в тому, що він може самостимулювати навчання, формувати критичність думки. Фор­мою виявлення самоконтролю можуть бути авторецензування пись­мових творчих робіт.

9. Заліки та екзамени— це форми здійснення підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів, суспільного і державно­го контролю за роботою учнів, учителів, школи в цілому.

Перші відомості про екзамени датуються XVIII ст. Упорядку­вання і посилення ролі екзаменів пов'язані з ім'ям М.В. Ломоно-сова, який запровадив перевідні і вступні екзамени і час для них. Екзамени були двох видів — закриті, які проводилися вчителем в присутності директора, і відкриті, на яких були присутні пред­ставники влади, духовенства, дворяни, батьки.

В історії педагогічної думки знаходимо і прихильників екза­менів, і їх противників. З одного боку, екзамени сприяють більш міцним систематизованим знанням, підвищенню відповідальності учнів за результати своєї роботи, а з іншого — створюють певну напружену ситуацію для дитини.



Розділ 2. Дидактика



Проведення екзамену потребує ретельної підготовки до нього, завдання якої — привести в систему весь курс, усвідомити його, закріпити навчальний матеріал. Повторювати слід найбільш важ­кі, найменш засвоєні розділи програми. Тому доцільний оглядо­вий розгляд проблем.

Аналіз результатів оцінювання дає вчителю змогу виявити силь-j ні і слабкі сторони в роботі. Часто результати контролю сигналі­зують учителю про певні недоліки в його власній роботі. Вияв­лення причин неуспішності — одне із завдань контролю.

Короткі висновки:

Одним із компонентів процесу навчання є контроль навчань! но-пізнавальної діяльності школярів (перевірка, оцінювання, об| лік). Основні види контролю: попередній, поточний, тематичний підсумковий. Успішність його проведення визначається реалізаі цією функцій контролю (контролююча, навчальна, діагностико! коригуюча, стимулюючо-мотиваційна, виховна), основних вимої до його організації (об'єктивність, регулярність проведення, гласі ність оцінювання, етичність ставлення до школяра, підготовка шко] лярів до оцінювання результатів їх навчальне-пізнавальної діяльї ності), оптимальним вибором форм здійснення контролю (споі стереження, усне опитування, письмовий, тестовий, програмований самоконтроль, взаємоконтроль, екзамени).

Міністерством освіти і науки України, Інститутом педагогік» АПН України розроблено критерії оцінювання навчальних досяг| нень учнів у системі середньої загальної освіти, визначено рівні навчальних досягнень: початковий, середній, достатній, високий!

Питання для обговорення

1. Учитель з повною відповідальністю вирішує в кожному окре-; мому випадку питання про оцінку.

Яка відповідь школяра відповідає достатньому рівню навчальна досягнень?

2. Чи не гальмують розвиток особистості дітей визнання пози- ] тивними 1 або 2 бали успішності? Чому?

3. Однією із важливих вимог до оцінювання результатів навчаль- і но-пізнавальної діяльності є об'єктивність контролю. Як поєдна­ти цю вимогу з необхідністю врахування індивідуальних особли- [ востей учнів?

4. Вчительки підготовчої групи однієї із шкіл штата Мен (США) Щ
щотижня інформують батьків про досягнення дитини, а також про
те, чим вона займалася в школі. Наводимо як приклад ту, що від­
биває тиждень підготовки дітей до свята з гарбузами — свята Хел-
лоуіна: . ,., ,_ _,,.., . . • : . ...,.,„.;.,.



2.7. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю школярів



«Ми користувалися великою книжкою «Час Ґарбуза» для вивчення описових слів-прикметників. Ми зробили костюм примари із наво­лочки і зображали примар. Ми говорили про літеру «Gg». У нас була капелюшка, плащ і маска відьми. Ми зображали відьм, вимовляли наші імена голосом відьми. Вивчили вірша про відьму, говорили про літеру «Ww».

і Деякі з нас не знають деяких літер і цифр. Коли у вас з'явиться
можливість, будь ласка, покажіть Вашій дитині літеру та цифри, по-
1г. говоріть про них.

Ми дивилися фільм «Каспер, дружелюбна примара». На математи­
ці ми рахували і записували цифри. У нас було свято Хеллоуіна. Дякую,
що передали необхідне для нього. Особлива подяка і за те, що ви
вирізали гарбуза для нас, за пластилін, який підготували для нас...
;» У листопаді ми вчимося писати літеру «Nn»...

— Яка, на вашу думку, мета такого інформування?

— У чому полягає значення її? '-• — На що ви звернули особливу увагу?

Главная Страница