Загальна характеристика діяльності підприємств оптової торгівлі

Діяльність підприємств оптової торгівлі доцільно розглядати з позицій виконуваних ними функцій. Найбільшу групу підприємств оптової торгівлі в Україні становлять оптово-торговельні підприємства з повним або обмеженим циклом обслуговування. Виконувані ними функції поділяються на дві великі групи:

• загальні функції підприємств оптової торгівлі;

• мікрофункції підприємств оптової торгівлі.

Загальні функції підприємств оптової торгівлі являють собою основу макроорганізації оптової торгівлі.

Мікрофункції підприємств оптової торгівлі формують основу економічної діяльності оптової торгівлі, належне їх виконання свідчить про рівень клієнтоорієнтованості оптового підприємства. Класифікацію мікрофункцій подано на рис. 5.4.

Рис. 5.4. Мікрофункції підприємств оптової торгівлі з обслуговування товарного ринку

Функції економічної діяльності підприємств оптової торгівлі
такі:

1. Звичайна:

1.1. операційна:

• основна операційна - діяльність пов'язана з оптовою реалізацією товарів — вивчення ринкової кон'юнктури, організація подальшого просування продукції у своїх регіонах, підтримання зворотного зв'язку тощо. Слід зауважити, що оптові підприємства можуть самостійно або за підтримки товаровиробників проводити комплексні ринкові дослідження як збутових ланок, так і попиту кінцевих споживачів. Результати проведених досліджень є підґрунтям для формування товарних замовлень, їх асортименту та стратегії оптового підприємства загалом.

• інша операційна — діяльність, пов'язана з реалізацією інших оборотних активів; операційна оренда активів; уцінка запасів; одержання і сплата пені, штрафу, неустойок та інших санкцій; транспортування товарів; розкрій, розлив, розфасовка товарів; збирання, встановлення і налагодження обладнання тощо.

1.2. інша:

• інвестиційна — діяльність, пов'язана зі здійсненням таких операцій: з необоротними активами; операцій з фінансовими інвестиціями; надання позик; надходження дивідендів від фінансових інвестицій; переоцінка необоротних активів та інвестицій тощо.



• фінансова — діяльність стосується емісії акцій; одержання і погашення кредитів; виплати дивідендів; фінансової оренди активів; сплата відсотків за користуванням коштами; доходи від спільної діяльності тощо.

2. Надзвичайна — ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій: пожежі, повені, техногенні аварії, землетруси тощо.

Одним з найбільш складних питань для підприємств оптової торгівлі є визначення попиту на товари з метою прогнозування майбутньої комерційної діяльності. Визначення попиту та його структури для підприємств оптової торгівлі є важливим з огляду забезпечення безперебійності та своєчасності постачання товарів, що вимагає створення відповідних товарних запасів.

Товарні запаси підприємств оптової торгівлі мають бути чітко визначені з урахуванням динаміки попиту і сезонних коливань. Адже нестача товару, з одного боку, може призвести до порушення угод з постачання товару, з другого — викликати надлишок товарів, що призведе дозаморожування грошових коштів у товарних запасах і зменшить рентабельність оптового підприємства.

Загальний попит на товари виробничо-технічного призначення прогнозується такими методами:

1) підсумуванням замовлень постійних споживачів з коригуванням на коефіцієнт збільшення попиту для потенційних покупців;

2) на основі коефіцієнта еластичності попиту;

3) нормативним методом;

4) економіко-статистичними методами.

Визначення попиту на товари виробничо-технічного призначення за допомогою коефіцієнта еластичності попиту. Коефіцієнт еластичності попиту розраховується кількома способами. Розглянемо деякі з них.

,

де Кел - коефіцієнт еластичності попиту свідчить про те, на скільки відсотків зміниться попит y в разі зміни чинника x на 1 %; Δy — приріст (скорочення) попиту в звітному періоді порівняно з базовим; у — показник попиту в базовому періоді; Δx — приріст (скорочення) чинника в звітному періоді порівняно з базовим; x — показник чинника в базовому періоді.

За умови, що y та x у базовому періоді дорівнюють 100 %, тоді інтерпретація попиту та чинника змінюється і набуває значення прогнозованої зміни величин:

,

де Δy — зміна попиту в прогнозованому періоді; Δx — зміна чинника в прогнозованому періоді.

Можлива зміна попиту в прогнозованому періоді порівняно з його останнім значенням у ряду динаміки обчислюється за формулою

.

Абсолютний обсяг попиту в прогнозованому періоді розраховуємо за формулою

,

де Пn - обсяг попиту в прогнозованому періоді; Пn-1 — обсяг попиту в останньому перед прогнозованим періодом.

Визначення попиту за допомогою нормативного методу. Нормативний метод ґрунтується на системі раціональних норм і нормативів витрат і споживання окремих товарів на певну одиницю виміру протягом певного часу.

Товарні запаси підприємств оптової торгівлі — це товари, які зосереджені на базах і складах таких підприємств та призначені для подальшої реалізації роздрібним покупцям та організованим споживачам.

Абсолютна величина товарного запасу підприємства оптової торгівлі — кількість запасу у натуральному або вартісному вираженні.

Відносна величина товарного запасу підприємства оптової торгівлі — кількість днів, упродовж яких наявний запас забезпечує безперебійну реалізацію товарів покупцям.

Величина товарних запасів формується під впливом кількох категорій чинників:

• внутрішні: стратегія компанії, орієнтація на мінімізацію витрат, пов'язаних зі складуванням, мінімізація «заморожування» грошових коштів у товарних запасах, постачання у строк, наявність-відсутність відповідних складських площ;

• зовнішні: умови та особливості виробництва продукції, умови постачальників, умови споживачів, особливості доставки, сезонність виробництва-попиту, обсяг попиту, ритмічність замовлень, обсяги замовлень, стан економіки тощо;

• особливості самої продукції — фізико-хімічний склад продукції, габарити, обсяг, кількість, індивідуальність товару тощо.

Слід зауважити, що вище перелічені умови для кожного підприємства та певної галузі є різними.

Величина товарних запасів складається з трьох частин:

• поточна частина — створюється з метою забезпечення покупців товарами у період між черговим надходженням продукції на базу;

• підготовча частина — у межах циклу складської обробки товарів для реалізації споживачам упродовж часу приймання, розвантажування, сортування, розміщення за місцем зберігання, формування партій відпуску, вантаж та документальне оформлення надходження на базу;

• страхова частина — створюється на випадок можливих відхилень періодичності поставок, величини партій закупівлі від прогнозованих, непередбачуваного зростання попиту на товари.

Розрахунок загальної величини товарного запасу здійснюють вирахуванням часу, який потрібен для створення окремих частин запасу; через визначення оптимальної партії закупівлі; шляхом встановлення граничних меж товарного запасу.

Формула визначення величини товарного запасу в днях i-гонайменування товару має вигляд:

,

де — розрахункова величина товарного запасу в днях i-гонайменування товару; Тпід — час складської обробки i-говиду товару для реалізації споживачам; Тпот — час між черговими надходженнями i-готовару на базу; Тс — час для організації термінового поповнення поточного запасу товару i-говиду.

Визначення обсягу товарних запасів на основі розрахунку мінімальних витрат на їх закупівлю та збереження. Розрахунок найбільш економічного обсягу поточного товарного запасу 3о або розміру оптимальної партії закупівлі з урахуванням витрат обігу має вигляд:

,

де 3о — найбільш економічна величина поточного товарного запасу (оптимальна партія закупівлі товару); В1 — витрати зі збереження і складського оформлення товарів; В2 — витрати на закупівлю товарів; Р — обсяг реалізації (обсяг товарообороту).

Обсяг оптимальної партії закупівлі товару береться як крити­чна межа для передання наступного замовлення постачальникам.

Визначення обсягу товарного запасу на основі розрахунку максимальної та мінімальної величини запасу. Максимальний рівень встановлюється для кожної позиції товарного асортименту — загальна кількість наявних і замовлених товарів. Мінімальний рівень товарних запасів — фактичний обсяг напередодні дати надходження наступної партії замовленого товару. Найчастіше така партія може дорівнювати оптимальній партії закупівлі товару 3о.

У процесі операційної діяльності враховується мінімально та максимально можливий обсяг закупівлі-замовлення кожної товарної позиції у підприємства виробника-постачальника та мінімальний-максимальний обсяг продажу кожної товарної позиції споживачу.

Обсяг мінімальної-максимальної партії закупівлі-замовлення продукції у виробника-постачальника визначається під дією таких чинників:

• ураховується особливість побудови системи розподілу продукції — підприємства-виробники намагаються обмежити обсяги закупівлі окремих посередників задля запобігання виникненню регіонального монополізму;

• обсяг закупівлі повинен бути достатнім, для того щоб забезпечити рентабельність виробництва та постачання даної партії товару;

• обсяг закупівлі повинен бути визначений з урахуванням фізико-хімічних параметрів товару, особливостей його транспортування, рентабельність доставки;

• обсяг закупівлі повинен бути оптимальним з огляду цінових знижок від обсягу замовлення;

• обсяг закупівлі повинен відповідати пропускній спроможності системи збуту оптового підприємства, наявності складських площ та умов зберігання тощо.

Визначення мінімальної-максимальної партії продажу товару здійснюється з урахуванням чинників, які стосуються умов закупівлі:

• партія продажу не повинна викликати дефіцит товарних запасів;

• регіональна політика оптового підприємства коригує обсяг збуту окремим споживачам як за ціною, так і за кількістю з метою сприяння розвитку вільної конкуренції;

• характеристики товару визначають мінімальну партію продажу, яка є економічно рентабельною з позицій витрат оптовика та споживача;

• постійний аналіз обсягу замовлень з обсягами окремих партій продажу з метою уникнення нереалізованих дрібних залишків, продукції.

Замовлення підприємствами-оптовиками товарів у підприємствах виробників-постачальників, виконання транспортно-експедиторських і складських операцій надання, виробничо-технологічних послуг повинні бути оптимізовані на зменшення собівартості, підвищення економічної доцільності.

Усі види діяльності підприємств оптової торгівлі повинні мати за головну мету максимально орієнтування на потреби клієнта — лише за таких умов сучасне підприємство оптової торгівлі буде спроможне досягти високого рівня рентабельності.

Тема 7. Процесуальні строки і витрати
Обробка отриманих результатів
Альтернативные Источники Энергии
Порядок защиты текущих и выпускных работ
Законодавство про охорону навколишнього природного середовища
Низший и высший небесные миры
Источники по истории Казахстана
Plain – folks appeal
Выявленные проблемы в процессе изучения внутренней и внешней среды
Tapescript 20.
Множеству предметов место в комоде
УПРАЖНЕНИЯ В РАЗВЕДКЕ ЦЕЛЕЙ И ЦЕЛЕУКАЗАНИИ
Спосіб розв’язання конфліктів припускає їх розподіл на антагоністичні (насильницькі) конфлікти та компромісні (ненасильницькі).
Перевозка грузов железнодорожным транспортом
Типи та конструктивніі особливості поршневих насосів.
Вспомогательные приспособления мышц.
Фиксация антропогенных следов на месте происшествия.
Автором форума Траяна в Риме является
Индийский национальный конгресс и Мусульманская лига
ЭФИРНЫЕ МАСЛА И ЭНДОКРИННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ
Вопрос 5. Субъекты рекламной коммуникации (рекламодатель, рекламопроизводитель, рекламораспространитель, потребитель рекламной информации).
Практичний вимір на педагогічну практику
Підприємства
Главная Страница