Фізіократизм

Фізіократизм– це течія в класичній школі політичної економії. Термін „фізіократизм” походить від латинських слів: physis – природа, crates – влада. Автором цього терміну є французький вчений Франсуа Кене (1694-1774).

Як класики, фізіократи відповідають основним критеріям класичної школи.

Особливості фізіократизму,як течії класичної школи політичної економії:

- визнання сільського господарства єдиною сферою створення багатства;

- визначення вартості працею лише в сільському господарстві;

- визнання єдиної форми прибуткового продукту – земельної ренти.

Отже ж фізіократи вважали, що багатство створюється працею тільки в сільському господарстві. Промисловість, на їх думку, нічого нового не створює, а лише видозмінює речовину природи.

Головна праця Ф.Кене - „Економічна таблиця” (1758).

Заслуги Ф.Кене:

1. Вперше використовує термін „капіталізм”. Під капіталізмом Кене розумів „природний порядок” – закони постійного відтворення й розподілу матеріальних благ. Тим самим він підкреслив об’єктивний характер капіталізму.

2. Вперше використовує термін „капітал”. В аналізі капіталу фізіократи зробили крок вперед порівняно з меркантилістами. Вони не ототожнювали капітал з грошима, а розглядали його в тій формі, якої він набуває в процесі виробництва. Під капіталом фізіократи розуміли виключно засоби виробництва.

3. Вперше Кене поставив питання про розподіл капіталу на основний і оборотний. Під основним він розумів першопочаткові аванси, тобто витрати на обладнання, яке обертається тривалий час (на думку Кене – 10 років). Під оборотним капіталом – щорічні аванси. Кене правильно „вхопив” саму ідею: розбіжності між основним і оборотним капіталом він пояснив, виходячи з розбіжностей способів обігу вартості цих елементів капіталу.

4. Підкреслив, що економічні закони об’єктивні, і що люди повинні їх пізнавати і користуватись ними в практичній діяльності.

5. Заслугою Ф.Кене є перша спроба розділити суспільство на класи на економічному підґрунті. Він виділяв три класи:



- виробники (в цей клас він включав всіх робітників, зайнятих в сільському господарстві);

- власники землі, землевласників;

- безплідний клас (або промислових робітників).

Критерії розподілу на виробників й безплідних очевидні – участь у створенні прибуткового продукту. І в класі виробників, і в безплідному класі Кене не розділяв капіталістів й найманих робочих.

6. Заслугою Кене являється перша й єдина до Маркса спроба дати аналіз відтворення суспільного продукту і відобразити цей процес схематично. Кене побудував таблицю руху сукупного продукту між класами суспільства і його (продукту) розподілу без залишків, що є основою безкризового розвитку й забезпечує безперервність виробництва.

7. Вперше в економічній науці застосував метод абстракцій.

Ідеї фізіократів набули подальшого розвитку у творах французького вченого Анна Робера Жака Тюрго (1727-1781).Головна його праця – „Роздуми про створення й розподіл багатств” (1776).

В ученні про класи він розділив підприємців-капіталістів й найманих працівників. Заслугою Тюрго є правильне пояснення процесу утворення класу найманих працівників, як людей, відокремлених від умов праці, позбавлених власності на засоби виробництва.

Вважав, що заробітна плата повинна наближатись до фізіологічного мінімуму, тому що серед робітників завжди знайдеться той, хто погодиться працювати за низьку платню.

Тюрбо виділив прибуток на капітал як особливий вид доходу, як самостійну економічну категорію. Крім того, підприємець повинен одержувати прибуток як винагороду за турботу, за талант, за ризик.

Історичне місце учення фізіократів визначається тим, що фізіократи висунули вимогу перенести податки на сільське господарство, яке створює додатковий продукт, і звільнити від податків промисловість, що не створює його. Це дало змогу весь додатковий продукт залишати в промисловості і таким чином забезпечило розвиток її продуктивних сил. Тому фізіократів називають батьками буржуазного виробництва у Франції.

referatqos.nugaspb.ru refaoww.ostref.ru referatsyo.nugaspb.ru refamrf.ostref.ru Главная Страница