Книжні й урочисті слова в документах

Усі слова, що вживаються в ділових паперах, називаються книжними.

Книжні слова характерні для стилів, які функціонують у писемній формі, це –

діловий, науковий, художній і публіцистичний. Книжне забарвлення мають терміни, слова, що виражають загальнонаукові поняття (економіка, експеримент, асигнація, демократизм та ін.). Значне місце відведено й словам з абстрактним значенням на -ання, -ення, -іння, -ство, -цтво (функціонування, примирення,товариство, сумісництво).

Незначний відтінок книжності мають слова на -увати, -ювати (утри-

мувати, заповнювати, призначувати), віддієслівні іменники на -ння, -ття (по-

свідчення, вибуття), дієприкметники (виконуючий, призначений, накреслений, підписаний).

Для укладання ділового паперу необхідно добирати саме книжні, а не

розмовні слова. Так слово дбати вживається у висловах «Як дбаєш, так і ма-

єш», «У недбалого руки не болять». Для тексту документа слід вжити вислів

типу виявити піклування, проявити турботу, багато зробити для чогось.

У документах різного типу особливу увагу слід звертати на урочисті

книжні слова, які проникають у ділові папери з мови газет. Їх вживання у діловій сфері спричиняє чимало недоречностей. Це, переважно, помилки такого характеру: «високе» слово вставляється в текст чисто ділового, виробничого характеру; урочистими словами користуються в документах, де йдеться про справи буденні, повсякденні, дрібні. У високому, урочистому мовленні вживаються слова труд, трудитися, трудовий, трудівник, у звичайному, поточному діловому папері повинно вживатися: праця, працювати, працівник; робота, робітник. На місці трудитися - працювати, виконувати, здійснювати, робити.

Можна споруджувати палаци, зводити мости, але типові корівники слід

будувати. Замість проживати слід використовувати мешкати, жити, бути

прописаним, займати житлоплощу.

Проте в окремих ділових паперах вживається й урочиста, застаріла, рід-

ковживана лексика: вищезазначений, нижчепідписаний, вищезгаданий, спричинятися до, глава уряду, благотворний, воєдино, діяння.



До слова в документі ставляться насамперед такі дві обов'язкові вимоги:

1) воно повинно бути вмотивованим; 2) відповідати нормам української літе-

ратурної мови.

Норми української літературної мови фіксуються в словниках, довід-

никах, підручниках, посібниках. Коли виникають труднощі при написанні, з'являються сумніви з приводу наголошення того чи іншого слова чи його перекладу з російської мови, ми повинні звертатися до відповідних джерел.

Та іноді виникають сумніви щодо вибору слова чи словосполучення се-

ред наявних чи загальновідомих.

Особливо складно буває зробити вибір, коли виникає потреба перекласти

російське слово, а в словнику подається не один, а кілька варіантів. Так, на-

приклад, слово свидетельство.у словнику має кілька відповідників: свідоцтво,

свідчення, посвідчення, посвідка, доказ. Довідка (документ) може називатися і свідоцтвом, і посвідченням, і посвідкою (залежно від її характеру); підтверджений факт зветься доказом і свідченням (за свідченням очевидців, документальні докази, свідчення). Слова продовжувати і тривати є близькими, але не тотоними. Слово продовжувати вживається тоді, коли дія виходить за раніше встановлені часові межі «Прийом заяв продовжується з ... на 20 днів». Слово тривати вживається тоді, коли йдеться про дію, що повторюється, продовжується без часових і просторових обмежень: конкурс триває, зустріч триває.

Іноді укладач документа не знає українського відповідника і перекладає

російські слова на свій розсуд. Так в українській мові з'явилося під впливом російської слово міроприємство (за аналогією предприятие - підприємство), але воно зайве, бо в українській мові є слово захід, заходи.

Слова повістка і порядок в українській мові мають різні значення. Пові-

стка - це коротке повідомлення про щось, а також попереджувальний сигнал на залізниці; порядок денний - це перелік питань, які обговорюються на заходах, засіданнях, нарадах. Об'єм, обсяг: об'єм вживається лише при наявності виміру в кубічних одиницях; обсяг - в інших випадках: обсяг капіталовкладень, обсяг знань, обсяг книги в друкованих аркушах. Напрям і напрямок. Коли йдеться про шлях розвитку чогось, про якусь течію - вживається слово напрям, а якщо про переміщення в просторі - напрямок (машина поїхала у напрямку).

Вплив російської мови відчутний у таких лексичних конструкціях: при-

йняти заходи - вжити заходів, прийняти участь - брати (взяти участь), про-

водити боротьбу – боротися; у самий найближчий час – незабаром; згідно наказу - відповідно до наказу; згідно розпорядження - згідно з розпорядженням;

це сама відповідальна задача - це найвідповідальніше завдання.

Хотілося б зупинитися на багатослів’ї й тавтології. Хоча, переважно це

стосується усного мовлення, а іноді такі явища проникають і в документи. Ка-

жуть, що багатослів'я є прямим наслідком бідності словника. Це можна пояснити тим, що людина не може сказати стисло.

Так, наприклад, часто у офіційних листах використання зайвих слів є по-

рушенням норм ділового спілкування: надсилаємо на підписку й затвердження

– надсилаємо на розгляд; додатки до тексту – додаток 1; з одержанням цього

пропонуємо – пропонуємо; вважаємо за можливе просити – просимо; поспішаємо повідомити – повідомляємо.

Це стосується і тавтології. Наприклад, іноді можна почути або побачити

на папері такі вирази: прейскурант цін (прейскурант - довідник цін), адреса

проживання (адреса - місце, де людина проживає), моя автобіографія (автобіографія - це своя біографія), колега по професії (колега - це товариш за фахом),

вільна вакансія (вакансія - вільна, незайнята посада), дублювати двічі (дублю-

вати - повторювати), перспектива на майбутнє (перспектива - це і є погляд у

майбутнє), окремі епізодичні явища (епізодичні - окремі). Це говорить про те,

що людина мало обізнана з відповідними словами, або значення їх не знає зовсім.

Слід звернути увагу на використання в тексті (особливо в одному речен-

ні) спільнокореневих слів. Наприклад, стилістична помилка: за свідченням свідків (бажано за свідченням очевидців), зобразити образ злочинця (намалювати,

відтворити), зробили роботу (виконали), прорахунки враховано (недоліки враховано).

Отже, вдале використання лексичного багатства української мови в офі-

ційних документах окремими службовцями залежить від рівня освіченості цих

осіб. Не можна сказати, що людина володіє державною мовою тільки на підставі того, що вона може написати заяву чи протокол, необхідно оволодівати також і науковим, художнім стилем, щоб у своїй професійній діяльності, зокрема

при складанні документів, уникати канцеляризмів, тавтології, нераціонального

використання запозичених іншомовних слів.

6. Термінологія обраного фаху. (САМОСТІЙНО СТВОРЕННЯ СЛОВНИКІВ)

referattcq.nugaspb.ru uhj.deutsch-service.ru referatqct.nugaspb.ru referatwsl.nugaspb.ru Главная Страница