Економічні зміни в господарстві воюючих країн.

Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період

Розділ VІІ (ЗМ 7). Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства

Європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.)

Перелік питань до самостійної роботи студентів

(самостійна робота у вигляді конспекта)

1. Економічні зміни в господарстві воюючих країн.

2. Особливості кризи в Німеччині, Англії, Франції.

3. Причини Другої світової війни.

У Першій світовій війні брали участь 36 країн світу з населенням приблизно в один мільярд осіб, що становило 67 % населення Землі.

Основні воєнні дії розгорнувся у Європі, яка на той час залишалася фінансовим центром, центром промислового та сільськогосподарського виробництва.

Під час війни було підірвано господарство практично всіх країн-учасників, особливо європейських. Війною було знищено приблизно 1/3 їхніх матеріальних цінностей. Це зумовлювалося блокадою, обмеженими можливостями імпорту сировинних ресурсів, втратою контролю над шляхами сполучення.

Найбільшою трагедією стали людські жертви – 10 млн загинули, 20 млн були поранені та скалічені, більше 10 млн померли від голоду і епідемій.

Німеччина

Під час війни Німеччина опинилася в економічній та морській блокаді. Це неминуче позначилося на її економічному стані. Забезпеченість промисловості ресурсами зменшилася на 45– 0 %. До війни Німеччина ввозила сировини на 10,7 млрд марок, дві третини залізної руди, 50 % кольорових металів, 90 % міді.

Для керівництва господарством було створено Воєнно-про­мис­ловий комітет, який регулював:

– витрати сировини;

– виробництво фабрикатів;

– розподіл продуктів та товарів.

Була розроблена мілітарна господарська “Програма Гіндебурга”, що передбачала збільшення випуску військової продукції до 75 % від загального обсягу виробництва всієї продукції. Виробництво гармат збільшилося до 22 тис. на місяць, снарядів з 1 млн до 11 млн на місяць.

28 червня 1919 року Німеччина підписала Версальський мирний договір, визнавши свою поразку у Першій світовій війні. Було втрачено 73 тис. кв. км, або 13,5 %, території з населенням 6,5 млн ос. На втрачені території (зокрема, Ельзас, Лотарингію, Саарську область) припадало 75 % видобутку залізної руди, 20 % – вугілля, 20 % – виплавки чавуну. Німеччина втратила практично всі свої колонії в Азії, Африці, у Тихому океані. Згідно з Версальським договором Німеччина повинна була сплатити репарацій на суму 132 млрд золотих марок. У рахунок репарацій було конфісковано 5 тис. паровозів, 150 тис. вагонів, 140 тис. молочних корів, постійно відбувалися поставки Франції, Бельгії та Італії, вугілля, будівельних матеріалів, хімікатів та інших товарів. Військово-промисловий комплекс країни було зруйновано. Німеччині заборонялося мати важку артилерію, танки, підводні човни, військову авіацію. Рейнська область стала демілітаризованою зоною.



Великобританія

На економічному становищі негативно позначилася “підводна війна Німеччини”, але ці дії були непослідовними, що дало можливість вижити Англії. Загальний обсяг виробництва зменшився (вугілля – на 21 %, чавуну – на 9 %, суднобудування – на 1/3), а воєнної промисловості – збільшився.

Англія втратила ринки у Канаді, Аргентині, Китаї.

Разом з тим у Англії зростає сільське господарство у зв’язку з дефіцитом продуктів харчування, що надходили з колоній. З 1913 до 1918 рр. посівні площі пшениці зросли на 140 %, а валовий збір зернових збільшився у 1,5 разу.

Франція

Зазнала найбільших збитків. Промисловість, яка в основному розміщувалася на сході, була окупована. Відбувається активізація виробництва у центральних та південних районах. Загальний обсяг виробництва зменшився більш як на 50 %. Порівняно з 1913 р. зменшилося виробництво чавуну на 27 %, сталі – на 46 %, вугілля – на 47 %, руди – на 8,3 %.

Відбувається поступова мілітаризація економіки.

Мобілізація до армії вдарила по сільському господарству (60 % чоловіків), посівні площі зменшилися на третину.

США

Перебували у вигідних умовах. Початковий нейтралітет дав можливість збільшити поставки зброї і боєприпасів та продуктів харчування у воюючі країни.

США встановлюють контроль за ринками збуту, сировини і у сфери капітальних вкладень в інших країнах. Зростають виробничі потужності і зайнятість населення.

Обсяг виробництва товарів за 1914–1916 рр. збільшився з 1 млрд дол. до 3 млрд дол. Випуск промислової продукції збільшився на 26 %, виробництво пшениці зросло у 1,5 раза.

Борги США у 1913 р. становили 7 млрд дол., що перетворились у 1918 р. у борг воюючих країн США на суму 9,8 млрд дол. Золотий запас за 1914–1928 рр. збільшився з 1 891 млн дол. до 488,7 млрд дол.

Капітальні вкладення за кордон зросли з 3,5 до 6,5 млрд дол. Основні центри виробництва в роки Першої світової війни змістилися до США.

Главная Страница