Ресурсні стратегії

Продуктово-товарні стратегії

Підприємство виправдовує своє існування, якщо його продукція визнається споживачем. Однак ступінь впливу споживача залежить також і від того, наскільки керівники та власники організа­ції вважають за потрібне та спроможні враховувати його потреби.

Обґрунтований «стратегічний набір» підприємства можна сфор­мувати за допомогою концепції «послідовних стратегій» як ін­струменту забезпечення успіху в перебудові підприємства з ме­тою досягнення ним потрібного рівня конкурентоспроможності. Лише за умов їх розробки та виконання підприємство може здійснювати свій відтворювальний процес, замикаючи цикл обігу грошей у разі успішної реалізації продукції на ринках.

Треба мати на увазі, що для споживача не існує незамінних товару, послуги, підприємства, продавця тощо, — найважливі­шим для нього є власні потреби, цінності, бажання, реальність того, в який спосіб товар чи послуга зможуть зробити для нього щось таке, на що він сподівається. Для виробника ж цільовим орі­єнтиром є можливість продовження власного бізнесу у довго­строковій перспективі. Такий стан речей свідчить про наявність розбіжностей інтересів виробника та споживача, бізнесмена та покупця.

Продуктово-товарні стратегії — тип стратегій, що входять до складу «стратегічного набору», які визначають скільки та яких конкретно видів продукції слід виробити для задоволення потреб споживачів, а також в які терміни поставити їх на конкретні рин­ки щоб вигідно продати, тим самим забезпечивши поєднання ін­тересів виробника та споживача.

Ураховуючи сказане, можна стверджувати, що для розробки продуктово-товарних стратегій треба використовувати як ринко­ві, так і виробничі характеристики зовнішнього (ринкового) та внутрішнього (виробничого) середовищ.

Продуктово-товарні стратегії мають втілення в системі рі­шень: який саме продукт і у який спосіб треба виробляти та реа­лізовувати на певному ринку.

Розуміння структури ринку та методів сегментації має велике значення для процесу розробки продуктово-товарних стратегій, оскільки дає змогу зрозуміти зміст та особливості конкуренції, допомагає визначити «стратегічний фокус» для концентрації своїх зусиль на найбільш конкурентоспроможних видах продук­ції та напрямках діяльності підприємства.



Одна з головних цілей стратегічного управління на підприєм­стві — забезпечення раціонального розподілу ресурсів між на­прямками діяльності (СЗГ) та їх ефективного використання для якнайкращого досягнення поставлених стратегічних цілей.

Ресурсне забезпечення стратегічної діяльності підприємства має здійснюватись у відповідній формі на основі розробки ресурс­них стратегій, які сприяють розв'язанню таких завдань:

• визначення перспективних потреб підприємства в ресурсах всіх необхідних видів;

• розрахунок припустимих ресурсних обмежень і формування прогресивних норм витрат ресурсів різних типів:

• визначення «зон стратегічних ресурсів», можливостей їх ви­користання балансуванням обсягів і складу, термінів постачання з динамікою використання;

• розробка заходів щодо раціонального транспортування, збе­рігання та використання;

• використання підходів з позиції логістики щодо системи ре­алізації ресурсних стратегій.

Стратегічні цілі, аби бути досягнутими в майбутньому, вже сьогодні потребують рішень щодо витрат ресурсів. Майбутнє завжди невизначене тому витрати ресурсів завжди супроводжу­ватимуться тим чи іншим рівнем ризику. Зовсім позбутися ризи­ку неможливо; зведення ризику до мінімуму, як правило, потре­бує додаткових витрат і може бути неекономічним. Розробляючи ресурсні стратегії, треба обґрунтовувати можливий та допусти­мий рівні ризику, що його бере на себе керівництво за викорис­тання ресурсів з максимально можливою віддачею.

В умовах ринкової економіки процес ресурсного забезпечення діяльності підприємства має форму процесу закупівлі. Для по­стачальника — це етап завершення процесу відтворення, для споживача — етап, на якому фінансові ресурси, грошовий капі­тал, перетворюються на один із елементів виробничого процесу.

Ресурсні стратегії суттєво залежать від ситуації на відповідних ринках. Нині спостерігається інтенсивна пропозиція різних ре­сурсів і, як наслідок, основна увага в ресурсних стратегіях приді­ляється вибору найпривабливіших ринків, що характеризуються широким набором варіантів «ціна — якість».

З огляду на сказане потрібно відстежувати двосторонній зв'язок продуктово-товарних і ресурсних стратегій: не тільки потреби кін­цевих споживачів «задають» зміст продуктово-товарних стратегій та відповідні ресурси для їх здійснення, а й визначення доступності та якості ресурсів впливає на зміст та кількісні характеристики про­дуктових стратегій. Це, звісно, ускладнює роботу з розробки обґрунтованого «стратегічного набору», але не виходить за межі звичних оцінок: 1) що потрібно зробити, тобто яку продукцію виготовити; 2) що можна зробити, виходячи з наявних ресурсів.

І. Ансофф пропонує для розробки ресурсних стратегій ви­користовувати підхід, аналогічний з визначенням СЗГ щодо фо­рмування продуктово-товарних стратегій: ресурсні потреби фір­ми визначати через «зони стратегічних ресурсів» (ЗСР), які характеризують ситуацію стосовно забезпечення окремими ви­дами ресурсів потреб підприємства.

Зона стратегічних ресурсів (ЗСР) — сегмент ринку, де діє пев­на сукупність підприємств-постачальників. що можуть забезпечити виведення на ринок товарного асортименту фірми й сприяти ритміч­ному функціонуванню її виробничо-управлінської системи.

Кожне підприємство працює з різними ЗСР перелік яких зумовлюється особливостя­ми зовнішнього та внутрішнього середовища.

Матеріально-сировинні ресурси Техніка та технологія
Інформаційні ресурси
Фінансові ресурси
Енергетичні ресурси Трудові ресурси (персонал;

Рис. Принципова схема структури та взаємозв'язку ресурсів підприємства

Для роботи з кожною ЗСР розробляються ресурсні стратегії, які, як зазначалося, є певною системою обмежень і змістом стратегічних заходів, що розробляються підприємством з метою їх подолання.

Ресурсна стратегія — це узагальнена модель дій підприємст­ва у ЗСР необхідних для досягнення визначених цілей за допо­могою координації та розподілу ресурсів компанії між окремими сферами її діяльності.

Основні елементи, які потрібно враховувати під час розробки ресурсних стратегій. Окремо варто розроб­ляти заходи щодо:

• зниження потреби в ресурсах;

• підвищення якості ресурсів;

• підвищення рівня використання ресурсів;

• оптимізації витрат часу та грошей на розробку та здійснення ресурсних стратегій.

Ресурсні стратегії — тип забезпечувальних стратегій «стра­тегічного набору», в яких визначаються стратегії поведінки під­приємства у ЗСР, форми та методи постачання, політика ство­рення страхових запасів; систем розподілу і поповнення ресурсів.

Реалізація ресурсних стратегій означає також формування но­вого або перетворення наявного виробничого потенціалу підпри­ємства, оскільки кількість, співвідношення та цільова спрямова­ність використання ресурсів «задають» основні цільові характе­ристики виробничого потенціалу підприємства.

Затраты на производство и реализацию продукции, работ, услуг. Контроль за уровнем затрат на предприятии.
Облік утримань і нарахувань із заробітної плати
Оборудование, приборы и материалы
Знаходження моди та медіани
Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
Переговори.
Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі утилізації
Методика обучения решению простых арифметических задач
Чтение несогласованных данных
Методика формирования умения работать на листе бумаги в клетку
Электроотрицательность и основные типы химической связи. Ионная связь. Основные характеристики ионной связи.
Всё, что доставляет удовольствие, задерживает вас. Вопрос: Я дипломированный бухгалтер на пенсии, а моя жена занимается социальной работой для бедных женщин
Основные шаги при работе с ANGELplus
Ситуация 4. Бракованное блюдце
Проблеми інформаційно-методичного забезпечення навчального предмету.
Элементарный состав звездного и солнечного вещества в сопоставлении с составом растений и животных
Особливості ведення бізнесу у сфері послуг.
Место юридической психологии в системе научных знаний
Глава 10. НЕСКОЛЬКО СЛОВ О ХРОНОЛОГИИ И ПОЯВЛЕНИИ НА ЗЕМЛЕ ТАЙНОГО ОККУЛЬТНОГО ЗНАНИЯ
Вопрос 15 Понятие и сущность организационной структуры управления
Властивості математичного сподівання
Сбор в республиканский фонд поддержки производителей сельскохозяйственной продукции, продовольствия и аграрной науки
Возбудители вирусных кишечных инфекций.
Главная Страница