Кредитування банками клієнтів

Кредит - це економічні відносини між юридич­ними та фізичними особами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з ви­платою процента.

Залежно від суб'єктів кредитних відносин кредит поділяється на види:

- національний;

- міжнародний;

- банківський;

- державний;

- комерційний;

- споживчий;

- лізинговий;

- консорціумний.

За сферами спрямування кредит поділяється:

- кредит, спрямований у сферу обігу,

- кредит у поточну діяльність;

- кредит, спрямований у сферу виробництва,

- кредит в інвестиційну діяльність.

За забезпеченням кредити розрізняють:

- забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

- іпотечні - забезпечені нерухомістю;

- гарантовані (банками, третьою особою, свідоцт­вом страхування);

- незабезпечені (бланкові).

За строками користування кредити поділяються на:

- короткострокові - до 1 року;

- середньострокові - до 3 років;

- довгострокові - понад 3 роки.

Кредити можна ще поділяти за методами надання і погашення.

За методами надання:

- у разовому порядку;

- відповідно до відкритої кредитної лінії;

- гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання).

За строками погашення:

- одним платежем;

- на виплату;

- достроково (на вимогу кредитора або за заявою позичальника);

- з регресією платежів;

- після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

Принципи кредитування - це головні правила кредитування, яких необхідно дотримуватись при наданні кредиту.

Принципи кредитування такі:

- терміновість - кредит повинен бути повернений у термін, що визначений кредитною угодою;

- поверненність - виникає із суті кредиту, цим кредит якраз і відрізняється від фінансових відносин;

- платність - сплата процентів, об'єктивний супутник кредиту, тому що кредит - комерційна операція;

- забезпеченість - мета цього принципу: захистити інтереси банку, зменшити ризик операції;

- цільове використання - вкладення коштів у сферу обігу, виробництво, тобто на конкретні заходи, а не за нагальною потребою у коштах.



До основних умов банківського кредитування відносять:

1. Операції проводяться тільки в межах вільних кредитних ресурсів у національній або іноземній валюті.

2. Банки виходять із необхідності поєднання своїх інтересів з інтересами вкладників та держави.

3. Для забезпечення власної стійкості операції проводяться з дотриманням встановлених НБУ економічних нормативів. Про видачу кредитів у іноземній валюті обов'язково повідомляється НБУ.

4. Рішення про умови та порядок надання кредиту приймається колективно і визначається правилами банку.

5. Кредити надаються тільки право- та кредитоспроможним позичальникам, які мають власні оборотні кошти і самостійний баланс.

6. Позики видаються на забезпечення потреб сфери виробництва і сфери обігу, фізичним та юридичним особам незалежно від форми власності й організаційної будови.

7. Всі питання у кредитних взаємовідносинах будуються на договірній основі.

8. Про кожен випадок надання позичальникові кредиту в розмірі, що перевищує 15 відсотків власного капіталу (великі кредити), банк повідомляє Національний банк України.

9. Жоден із виданих великих кредитів не може переви­щувати 25 відсотків капіталу банків, а загальний обсяг наданих кредитів не може перевищувати його восьмикратного розміру.

Забороняється надання кредитів на такі цілі:

1) покриття збитків від господарської діяльності позичальників; формування статутних фондів;

2) погашення раніше отриманих позик;

3) придбання цінних паперів інших підприємств і організацій;

4) без відповідного забезпечення, крім випадків надання бланкових кредитів.

Кредитний механізм- сукупність взаємопов'язаних прийомів та способів, що забезпечують реалізацію на практиці об'єктивних функцій кредиту як економічної категорії та дотримання принципів кредитування.

Основними елементами кредитного механізму є:

1. Суб'єкти кредитування.

2. Об'єкти кредитування.

3. Форми кредитування.

4. Механізм надання чи погашення позик.

5. Система формування кредитних ресурсів та їх резервування.

6. Система формування та використання резервів із відшкодування можливих втрат від кредитної діяльності.

7. Економічний контроль та банківський нагляд за ходом та результатами кредитної діяльності.

Суб'єкти кредитування- особи, які беруть участь у процесі кредитування.

Банк:

- наявність ліцензії НБУ;

- дотримання економічних нормативів,

- дотримання інших вимог НБУ.

Позичальники:

- забезпеченість власними коштами (не менше 50% видатків);

- дотримання фінансової дисципліни;

- кваліфікація керівництва;

- оцінка продукції;

- конкурентоспроможність;

- економічна кон'юнктура та ін.

Для отримання кредиту клієнт подає до банку такі документи:

- заяву;

- фінансово-економічну інформацію;

- форми бухгалтерської звітності;

- показники дебіторської та кредиторської заборгованості;

- розрахунок економічної окупності об'єкта;

- відомості про спосіб забезпечення позики та ін.

Оцінка фінансового стану позичальника проводиться за такими показниками:

- обсяг реалізації продукції;

- прибутки і збитки;

- рентабельність;

- ліквідність активів;

- рух грошових коштів, стан рахунків;

- собівартість продукції;

- ліквідність, оцінка забезпечення та ін.

Об'єкти кредитування- певна частина вартості виробничих оборотних фондів та фондів обігу, основних виробничих фондів, яка формується за рахунок банківського кредиту:

- додаткові потреби в коштах для оплати товарно-матеріальних цінностей і створення запасів для нормального режиму роботи;

- сезонні та несезонні затрати виробництва й обігу;

- потребу в додаткових коштах в зв'язку з тимчасовим їх замороженням;

- потребу для здійснення інвестицій в основні фонди.

Кредитні взаємовідносини між банками та позичальниками регламентуються в кредитних договорах,які укладаються, як правило, в письмовій формі. Зміст угоди складають такі розділи:

1. Предмет договору (мета,сума, строк, погашення, відсоток тощо).

2. Умови забезпечення кредиту(форма забезпечення, посилання на додаткові документи, наприклад договір застави).

3. Зобов'язання банку(відкриття рахунка, надання консультацій, перевірка забезпечення та цільового використання кредиту тощо).

4. Зобов'язання позичальника(використання на вказані цілі, стягненням банком штрафів, власне повернення кредиту в строк, інформація про хід виконання угоди, подача звітності тощо).

5. Права банку(відстрочка погашення, перевірка використання та забезпечення, можливість розірвання угоди тощо).

Главная Страница