Поняття статистичного моніторингу і завдання статистики

Проведення моніторингу соціально-економічного стану — одна з нових функцій статистичних систем у різних країнах. Якщо раніше головними завданнями статистичних служб були спостереження за перебігом процесів та деякий аналіз даних, то останніми роками в багатьох європейських країнах статистичними організаціями проводиться моніторинг у широкому його розумінні: до завдань спостереження та аналізу додалися завдання короткотермінового прогнозування та візуаліазації результатів моніторингу, подання їх конкретному користувачеві.

Реалізація методики моніторингу соціально-економічних процесів на базі статистичної інформації невіддільна від розв’язання завдань, поставлених у Програмі реформування державної статистики України. Програмою визначено такі основні напрями проведення моніторингу соціально-економічної сфери: моніторинг екологічного стану навколишнього природного середовища, рівня життя населення, соціально-трудових відносин, соціально-економічного становища сільських населених пунктів, ділової активності підприємств.

Статистичний моніторинг — це процес поточного спостереження, контролю, оцінювання, аналізу і прогнозування ключових процесів у суспільстві на базі статистичних даних. Метою проведення статистичного моніторингу основних соціально-економічних процесів є поглиблення розуміння їхнього поточного стану і тенденцій для сприяння прийняттю обґрунтованих рішень щодо управління цими процесами.

Завдання спостереження і моніторингу не тотожні: аналіз показує, що перші з них є необхідним етапом другого, тобто моніторинг неодмінно включає в себе спостереження, але його завдання значно ширші, оскільки в ході моніторингу на основі даних спостережень — зафіксованих фактичних даних про зміну в часі певних показників контрольованих процесів — мають проводитися:

· оцінювання поточного стану;

· аналіз закономірностей;

· короткострокове прогнозування тенденцій;

· відображення результатів моніторингу.

Предметом дослідження є саме процеси, тобто показники, які змінюються в часі, причому процеси в суспільстві характеризуються певною багатовимірною системою числових показників, які є динамічними часовими рядами, що містять трендові, сезонні та недетерміновані складові.



У процесі моніторингу конкретного явища можливі принаймні три характерні ситуації:

1) задано окремий показник, який ефективно характеризує розвиток явища;

2) задано певну групу показників, які ефективно характеризують розвиток явища;

3) задано певну групу показників-факторів, серед яких не визначено основні, але які в сукупності досить повно характеризують розвиток явища. Необхідно в результаті аналізу множини цих показників визначити серед них один або невелику підмножину ефективних, які можна взяти за основні, а решту віднести до незалежних факторів.

Для аналізу просторових процесів призначені картодіаграми та картосхеми, де інформація має територіальну прив’язку (наприклад, за областями країни чи районами області). Тепер розвивається новий напрям, насамперед у сфері екологічного моніторингу, — статистичне картографування.

В умовах розвитку комп’ютерних та інформаційних технологій особливого значення набуває сучасна форма зберігання і зображення статичної інформації із застосуванням геоінформаційних систем (ГІС). Під ГІС розуміють комп’ютерне реалізоване сховище системи кількісних і якісних знань про територіальні аспекти екологічних, економічних, демографічних та інших процесів у природі й суспільстві.

referatthz.nugaspb.ru referatvep.nugaspb.ru srh.deutsch-service.ru referatvjm.nugaspb.ru Главная Страница