Менеджмент як вид професійної діяльності

Рис. 2. Класична модель менеджменту

Рис.1. Основні складові та сфери менеджменту

У діяльності всіх менеджерів, незалежно від функції, яку вони виконують, посади, яку вони обіймають, галузі, у якій вони працюють, є дещо спільне. Саме це спільне, загальне для діяльності всіх менеджерів і становить фундамент науки менеджменту, складає її основи, які і є предметом вивчення курсу “Менеджмент” як навчальної дисципліни.

При цьому слід зауважити, що знань теоретичних основ управління замало для забезпечення ефективного функціонування тієї або іншої організації. “Той, хто ставить діагноз за книгою, або намагається управляти, вивчивши напам’ять принципи менеджменту, рідко коли досягає успіху”.

Відомо, що за всіх інших рівних умов кінцевий результат діяльності різних керівників не однаковий. І спроби пояснити це науковими методами результатів не дають і дати не можуть. В управлінській діяльності завжди присутнє дещо таке, що не піддається кількісному аналізу і що прийнято називати мистецтвом управління. Проте це не означає, що управління здійснюється спонтанно, стихійно, що менеджер покладається тільки на вдачу, інтуїцію, власний досвід. Мистецтво управління саме і є вмінням менеджера-практика пристосувати досягнення науки управління до:

- особливостей власного характеру;

- особливостей підлеглих;

- особливостей відповідної сфери бізнесу.

Таким чином, наука та мистецтво менеджменту не виключають, а доповнюють одне одного. Мистецтво менеджменту завжди спирається на наукові знання, які покладено в його основу.

З функціональних позицій менеджмент - це процес планування, організації взаємодії, мотивації і контролю, необхідний для форму­вання та досягнення цілей організації.

Класична модель менеджменту представлена на рисунку 2.


Український економіст Валерій Терещенко підкреслює, що менеджеризм, як американська теорія управління, пересуває центр правових питань у галузь соціології, суспільних відносин, людсь­ких відносин, психофізіологічної праці, психотехніки, колективної психології. Менеджери розглядаються як розпорядники економіч­ного життя суспільства. Олег Білоус та Євген Панченко вказують на те, що менеджмент забезпечує реалізацію мети підприємства - задоволення соціальних потреб через ринок, тобто виробництво то­варів або надання послуг.



Отже, враховуючи широку розповсюдженість у світі терміну ме­неджмент, його доцільно застосовувати і у нас у значенні управ­ління людьми, колективами працівників, організаціями. Це буде сприяти встановленню продуктивних контактів українських управлінців із західними менеджерами.

До основних категорій менеджменту слід віднести поняття орга­нізації, процесу і функцій управління, рівнів управління, методів менеджменту, стилів керівництва (лідерства), управління колекти­вом (групою), комунікації тощо.

Менеджмент часто розглядають і як вид професійної діяльності. З цієї точки зору для розуміння сутності менеджменту важливо знати, хто такі менеджери і чим їх діяльність відрізняється від діяльності інших категорій робітників. Для цього потрібно знати відповідь на декілька конкретних запитань, а саме:

1. Які ознаки діяльності менеджера?

2. На які об’єкти спрямована діяльність менеджера?

3. Які ролі виконують менеджери в організації?

4. Які особисті якості необхідні менеджерові?

Директор, керівник групи, начальник, завідувач тощо - всі ці слова позначають посади. Люди, які обіймають ці посади можуть бути об’єднані загальним поняттям «менеджер», оскільки можна визначити наступні спільні для них ознаки діяльності:

1) Менеджер керує роботою одного або кількох співробітників організації.

2) Менеджер управляє частиною або всією організацією, в якій він працює.

3) Менеджер отримує певні повноваження та приймає в межах цих повноважень рішення, які будуть мати наслідки для інших співробітників організації.

Тобто,менеджер – це людина, яка займає постійну керуючу посаду, наділена повноваженнями і приймає в їх межах рішення за певними видами діяльності організації, керівник ринкової орієнтації, який чуйно реагує на рин­кові відносини. Але це не всякий керівник, а тільки той, хто своє­часно впливає на кон'юнктуру і динаміку попиту та пропозицій, вміло перебудовує виробництво (діяльність) з урахуванням вимог ринку.

Будь-яку організацію можна розглядати як систему, тобто сукупність взаємозв’язаних у єдине ціле окремих елементів. Будь-яка організація одночасно є і відкритою системою. Це означає, що вона може існувати лише за умови обміну речовиною, енергією та інформацією з її зовнішнім середовищем.

До основних компонентів внутрішнього середовища організації відносяться: виробництво, дослідження та розробки, технологія, сировина, матеріали, фінанси, робітники тощо.

Зовнішнє середовище прямого впливу включає постачальників, споживачів, конкурентів та інших економічних партнерів (наприклад банки).

Зовнішнє середовище опосередкованого впливу включає: економічний, соціальний, політико-правовий, технологічний, екологічний, міжнародний тощо компоненти.

Все це і є тими компонентами, з якими доводиться мати справу менеджеру. У відповідності до цього розрізняють наступні сфери менеджменту:

1) Виробничий менеджмент.

2) Фінансовий менеджмент.

3) Управління персоналом.

4) Управління дослідженнями та розробками.

5) Фінансовий облік.

6) Маркетинг.

7) Загальна адміністрація.

Менеджер може:

1) Керувати будь-якою з них (або її частиною).

2) Керувати кількома одразу.

3) Керувати всією організацією в цілому.

В залежності від того, скількома компонентами (сферами) організації управляє менеджер, розрізняють три рівні менеджменту:

1. Вищий (інституційний).

2. Середній (управлінський).

3. Нижчий (технічний).

Співвідношення сфер та рівнів менеджменту схематично відображено на рис.3.

До вищого рівня відноситься невелика група основних керівників організації. Це президент (директор), віце-президенти (заступники), головний виконавчий директор.

На вищому рівні менеджменту формулюється місія та встановлюються організаційні цілі, визначається загальнокорпоративна стратегія та основні задачі щодо її реалізації, приймаються рішення щодо виходу на нові ринки, випуску нової продукції, залучення інвестицій, напрямків досліджень та розробок тощо.

Середній рівень менеджменту є відповідальним за розробку та реалізацію оперативних планів та процедур впровадження тих рішень, які були прийняті вищим керівництвом організації. Менеджери середнього рівня мають досить широку свободу дій щодо реалізації планів. Вони, наприклад, самостійно визначають: скільки необхідно найняти нових робітників; яке нове обладнання придбати; як використовувати засоби масової інформації для реклами тощо. До цього прошарку належать менеджери-керівники виробничих та функціональних підрозділів організації.


Алгоритм виконання непараметричного тестів Спірмана та Кендалла у програмному комплексі SPSS (Statistica)
Земельный налог: порядок установления, налогоплательщики, объект налогообложения
Податные сословия (мещанство или городское сословие, крестьянство)
Статья 6. Налоги (пошлины) и сборы и их виды
Как следует действовать при наличии спаечного процесса в брюшной полости
Тема 1. Экономика как хозяйственная система. Предмет и метод экономической теории. Основные факторы производства.
Это желтый или синий вопрос?
Обида не стоит на месте и проходит определенные стадии. Последняя из них – это желание оскорбить обидчика. Это значит, что мы не справились, и обида перейдет на грубое тело. Мы просто заболеем.
II. Вивчення нового матеріалу.
Глава 4. Еврейское происхождение антихристианских гонений
Глава пятнадцатая. Как Кандид убил брата своей дорогой Кунигунды
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ РЕКЛАМИ
Сравнение трёх элементов цепей переменного тока
ОБРАЩЕНИЕ ВСПЯТЬ ПРОЦЕССА СТАРЕНИЯ
Тема №1. Аксиоматическая теория .
Основные функции состояния рабочего тела.
Дисперсия должна быть меньше дисперсии отрицательной линзы
Lesson 22Military Topography
Паспорт фонда оценочных средств
A. Read the short extract from the interview and recognize any constructions expressing Future Actions.
Понятие результатов интеллектуальной деятельности
Сущность профессионально-педагогической культуры
Создание представления о разучиваемом упражнении (терминологически правильное название.показ.объяснение техники,опробывание).
Главная Страница