Основні підходи до оцінювання державної підтримки аграрного сек­тора

У країнах з ринковою економікою і всебічним державним регулюванням агропродовольчої сфери накопичено великий досвід оцінки рівня та ефективності заходів державної підтримки сільгоспвиробників, що дозволяє проводити порівняння між країнами та регіонами. У більшості країн переважає товарне виробництво.

Питання визначення розміру внутрішньої підтрим­ки для аграрного сектора економіки в умовах вступу України до СОТ набуває особливої актуальності. Вважається, що відповідним кількісним виразником аграрної політики є витрати на неї в державному бюджеті. Бюджетне фінансування аграрного сектора має свою специфіку. Воно складається не тільки з фінансування бюджетних послуг, але і з фінансування програм підтримки тваринництва, рослинництва, компенсації витрат на ресурси, програми пільгового кредитування тощо. Кожна з програм підтримки сіль­ського господарства відзначається власними цілями та методами реалізації, однак потребує особливих підходів до оцінки ефективності бюджетних витрат, які в Україні фактично не застосовуються. Тому очевидно, що в умовах обмеженості бюджетних коштів перед державою постає завдання ефективного їх використання.

Перші дослідження, присвячені теоретичним і методологічним аспектам оцінки рі­вня державної підтримки сільського господарства, опубліковані на початку 1990-х років. Суть методу полягає в тому, що за допомогою аналізу впливу програми на суспільний добробут здійснюється оцінка, що дозволяє обрати ту програму підтримки виробників, яка приведе до найменших утрат для суспільства в ці­лому. Тобто в кожному конкретному випадку визначається, чи доцільно суспільству відмовитися від частини власного добробуту для такої підтримки таким чином сільськогосподарських товаровиробників.

У країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) для оцін­ки обсягів державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників та її ефек­тивності використовуються такі спеціальні показники: «оцінка підтримки вироб­ника» (Producer Support Estimate — PSE); «оцінка підтримки споживача» (Consumer Support Estimate — СSE); «оцінка підтримки послуг загального призна­чення» (General Services Support Estimate — GSSE); «номінальний коефіцієнт за­хисту» (Nominal Protection Coefficient − NPC); «оцінка загальної підтримки» (Total Support Estimate — TSE).



Діюча класифікація ОЕСР щодо загальної сукупності трансфертів, пов'язаних із здійсненням державної політики щодо сільського господарства, передбачає групу­вання засобів державної політики у три основні категорії: трансферти, що одержу­ють виробники (PSE); трансферти, що одержують споживачі (СSE) і трансферти на послуги загального призначення для сільського господарства в цілому (GSSE).

Починаючи з 1987 р., PSE і СSE є показниками, які офіційно розраховуються ОЕСР для оцінки та зіставлення аграрної політики у різних країнах світу і вважаються найкомплекснішими показниками для оцінки рівня державної підтримки. Дані показни­ки не потребують розрахунку доданої вартості, що значно спрощує їх використання.

Економічна суть показника PSE полягає у визначенні річної грошової вартості ва­лового перерозподілу ресурсів від споживачів і платників податків на державну підтримку сіль­ськогосподарських товаровиробників незалежно від її сутності, цілей та впливу на обсяги виробництва чи при­бутки сільськогосподарських підприємств. PSE розраховують за формулою:

PSE % = (Ріd - Ріd) + (Si - Тi),

де Ріd – внутрішня закупівельна ціна продукції i;

Ріd – світова ціна на продукцію i;

Si, Тi – прямі субсидії й податки при виробництві продукції.

Для міжнародних порівнянь використовують відносний показник PSE. Його визна­чають відношенням PSE в грошовому обчисленні до суми валової виручки сільськогоспо­дарських товаровиробників у внутрішніх цінах і бюджетних трансферах виробників:

PSE = ,

де — вартість реалізованої продукції у внутрішніх цінах.

За допомогою показника номінального коефіцієнта підтримки виробника (NAСр) можна визначити всі його доходи у світових ринкових цінах без бюджетної підтрим­ки за формулою:

NACp = ,

де — вартість реалізованої продукції у світових цінах.

Таким чином, NАСр може слугувати показником номінального рівня підтримки виробника на ринку, або показником прихованої експортної субсидії, необхідної для здійснення експорту певного обсягу виробленої продукції.

Показник СSE визначає річну грошову вартість перерозподілу ресурсів до (від) споживачів сільськогосподарської продукції в результаті реалізації державної полі­тики підтримки, незалежно від її сутності і впливу на обсяги споживання продукції сільськогосподарських товаровиробників. СSE розраховують таким чином:

СSE = (Рrid – Рib)+ Si ,

де Рrid – внутрішня роздрібна ціна на продукт;

Рib – світова ціна на продукт ;

Si – опосередкована бюджетна дотація споживачам продукту : в результаті реа­лізації аграрної політики держави.

Аналогічно до відносного показника PSE визначають відносний показник СSE. Його розраховують відношенням СSE до вартості загального споживання товарів внутрішнього виробництва за відрахунком бюджетної підтримки споживачів:

,

де – вартість спожитої продукції; у внутрішніх цінах;

TC - трансферти споживачам від платників податків.

Номінальний коефіцієнт підтримки споживача (NАСc) – це відношення СSE до загальних споживчих витрат на товари, вироблені всередині країни та обчислені за світовими цінами:

,

де – вартість спожитої продукції; у світових цінах.

Тобто NАСс вимірюється як співвідношення середньої ціни на внутріш­ньому ринку, яку сплачує споживач, до ціни на міжнародних ринках.

Одним із найпростіших показників оцінки рівня державної підтримки є NPС – номінальний коефіцієнт захисту, що оцінює тільки співвідношення внутрішніх і світових цін за формулою:

Якщо NРС > 1, це означає, що держава підтримує вітчизняного виробника, і чим вищий цей показник, тим більший вплив держави на ринок конкретного продукту. І навпаки, при NPС < 1 сільське господарство не має підтримки, що можна розціню­вати як непряме оподаткування. Водночас у такому випадку споживачі одержують непрямі субсидії. Коли значення NРС дорівнює 1, це означає, що загальний обсяг грошових надходжень сільськогосподарські товаровиробники одержують цілком від ринку без будь-якої державної підтримки. У більшості країн ОЕСР показник NРС лежить у межах 1,2 і 2,0 а в більшості країн, що розвиваються, цей показник нижче одиниці. Однак недоліком показника ТРС є те, що він не враховує впливу дер­жавної політики, яка проводиться на ринку засобів виробництва.

Показник GSSЕ – оцінка підтримки послуг загального призначення – дає змогу визначити річну грошову вартість перерозподілу ресурсів до усіх суб'єктів, що нада­ють послуги сільському господарству в цілому, при реалізації державної політики підтримки, незалежно від її сутності, цілей та впливу на обсяги сільськогосподарсь­кого виробництва, прибутків чи споживання продукції сільськогосподарських товаро­виробників. У цей показник включають трансферти на освіту й підготовку кадрів, наукові дослідження в галузі сільського господарства, контроль за якістю і безпе­кою продовольства, сільськогосподарських ресурсів і навколишнього середовища, поліпшення інфраструктури, підтримку маркетингу та ін.

Показник TSE — оцінка загальної підтримки — відображає річну грошову вар­тість усього валового перерозподілу ресурсів від споживачів сільськогосподарської продукції та від платників податків у результаті реалізації державної політики під­тримки, незалежно від її сутності, цілей та впливу на обсяги споживання продукції сільського господарства, за винятком пов'язаних із цим доходів бюджету. Тобто TSE визначає загальну суму перерозподілу ресурсів, пов'язаного з підтрим­кою сільського господарства, що фінансується за рахунок споживачів і платників податків за винятком надходжень від імпортного мита [24].

Застосування того чи іншого показника залежить від конкретних завдань виміру. Так, для оцінки обсягу державної підтримки в практиці СОТ розраховується такий показник, як «агрегований (сукупний) вимір підтримки» («Aggregate Measure of Support» — АМS). Цей коефіцієнт показує ступінь впливу внутрішньої політики на умови міжнародної торгівлі. У зв'язку із зазначеним, важливою умовою радикально­го підвищення результативності аналізу структури й ефективності витрат консолідо­ваного бюджету аграрного сектора є розробка гармонізованої методики та системи відповідних критеріїв (показників).

Показник АMS фактично відпові­дає РSЕ, однак не враховує заходів підтримки, що належать до «зеленої скриньки». АMS для кожного окремого виду сільськогосподарської продукції розраховують за формулою:

АMSi = (Рid - Pib )∙Qi +Si - Ті,

де Рid – внутрішня закупівельна ціна продукції i;

Pib – світова ціна на продукцію i;

Qi – обсяг реалізації продукції i;

Si Тi – субсидії і податки при виробництві продукції i, однак до Si включають тільки субсидії, які належать до заходів «жовтої скриньки».

Існують і інші показники, що дають змогу визначити рівень державної під­тримки сільського господарства.

ОЕСР щорічно оприлюднює дані щодо оцінки рівня державної підтримки сільсько­го господарства у країнах-членах цієї організації за показниками PSE, СSE та TSE. У результаті Уругвайського раунду було введено режим нотифікації заходів усіх скри­ньок підтримки. Тобто, незважаючи на дозвіл застосування низки заходів підтримки без обмежень (заходи «зеленої скриньки»), країни-учасниці зобов'язані щорічно нада­вати дані щодо витрачених коштів на конкретні програми в сільському господарстві. При цьому необхідно постійно доводити, що та чи інша програма відповідає вимогам «зеленої скриньки». Таким чином досягається прозорість аграрної політики.

В Україні сільське господарство залишається одним з найбільших реципієнтів державних субсидій. Обсяги підтримки сільськогосподарських товаровиробників за рахунок коштів загального фонду державного бюджету порівняно з 2001 р. збі­льшилися у 2004 р. у 3,2 раза. У середньому за чотири роки частка видатків державного бюджету на розвиток сільського господарства становила 3,6 % (2,07 % у 2001 р. та 3,81 % у 2004 р.). Однак значне збільшен­ня видатків на підтримку сільського господарства не забезпечило відповідного збі­льшення обсягів виробництва, особливо тваринницької продукції. Це свідчить про неефективність існуючої системи розподілу бюджетних коштів в Україні, при якій значна частина субсидій іде не напряму і не доходить до сільськогосподарських товарови­робників. Так, згідно з даними Державного комітету статистики України, у 2001 – 2003 рр. у середньому щорічні несплати за субсидіями становили майже 36 % від загального обсягу. Крім того, за результатами перевірки Рахункової палати встанов­лено, що у 2004 р. лише 385 фермерських господарств України із 42 533 (менше 1 %) одержали державну допомогу, а планування видатків державного бюджету на підтримку сільськогосподарських товаровиробників проводилося без обґрунтування їх необхідності і розрахунків обсягів видатків [25].

На основі зазначеного можна стверджувати про певну безсистемність і непро­зорість прийняття агрополітичних рішень в Україні. Тому виникає потреба оцінити ефективність державних програм підтримки аграрного сектора з погляду впливу на ціни сільськогосподарських товаровиробників. Цінами рівноваги при розрахунку коефіцієнтів рівня державної підтримки сільського господарства України прийнято вважати світові ціни на відповідний продукт. Даний підхід ґрунтується на тому, що при відсутності державного втручання та вільної конкуренції на внутрішніх і зовніш­ніх ринках сформувалися б однакові ціни й не було б різниці між внутрішньою та світовою цінами. У табл. 23 наведено розрахунки оцінки підтримки виробника (РSЕ) в аграрному секторі України за 1996 – 2003 рр.

Государственное управление перед грядущим
Хірургічне оброблення рук за методом Альфельда
План лекції
Реформи виборчої системи та виборчого права в XIX ст. в Англії
Параметры информационных систем
Рідкі кристали
Пожинайте плоды сегодняшнего дня, а день завтрашний для упования на Бога.
Изучение структуры лага, выбор вида модели с распределенным лагом
Глава 21 МАССОВЫЕ ГИМНАСТИЧЕСКИЕ ВЫСТУПЛЕНИЯ
Тематика курсовых/контрольных работ/рефератов и методические указания по их выполнению
Шляхи аналізу літературного твору
ХАРАКТЕРИСТИКА ФОТОГРАФИЧЕСКИХ МАТЕРИАЛОВ
Бурова, С. Н. СОСТОЯНИЕ ИНСТИТУТА СЕМЬИ В УСЛОВИЯХ ТРАНСФОРМАЦИИ БЕЛОРУССКОГО ОБЩЕСТВА
Характеристики показників якості
Основные теоретические сведения. Одно из достоинств системы MATLAB — обилие средств графики, начиная от команд построения простых графиков функций одной переменной в декартовой системе
Братья высказывают свое мнение
Вопрос 3. Основные этапы развития экономической теории
Сільське господарство України в дорефор- мений період
Товар (послуга)
Тема 1 : Предмет и система земельного права
Адреноблокатори
Indefinite Pronouns
Саморегулирование рекламной деятельности в России
Главная Страница