Конфлікт цілей в логістиці

Імплементація концепції логістики в систему управління підприємством створює певні труднощі в усіх її характеристиках. Однак, найважливішими з перспективи впровадження концепції логістики необхідно вважати проблеми, що виникають із характеристики “системного мислення”, оскільки це проявляється на самій ранній стадії – стадії формування цілей (згідно стандартної схеми стратегічного управління). Як і ціль підприємства, що трансформується в залежності від ієрархічного рівня управління, так і цілі логістики як функціональні цілі підлягають модифікації в залежності від рівнів ієрархії в структурі системи.

В умовах ізольованого функціонування окремих елементів при впровадженні нової концепції для кожного з них завжди можна сформувати одну або декілька найбільш “привабливих” цілей, тобто тих, що прийнято називати головною (головними). Часто ці цілі для окремих елементів є різнонаправлені, але безконфліктні. Однак, в умовах інтеграції окремих елементів в певну систему створюється середовище конфлікту цілей: конфлікт цілей виникає як між цілями складових частин (субсистем) системи, так і між ними та цілю вищого рівня – головною ціллю системи. Названі конфлікти цілей за характером є конфлікти ієрархії. Окрім них логістика повинна акцентувати увагу і на функціональних конфліктах цілей, структуруючи підприємство на такі складові-сфери: виробництво, логістика, фінанси, персонал тощо. В цьому розділі зупинимося на розгляді цілей на прикладі виробничого підприємства.

Вибір як базового об’єкта дослідження продукуючого підприємства, тобто підприємства, що виробляє певну продукцію, на відміну від підприємств, які займаються торгівлею або наданням послуг, зумовлений наявністю сфери безпосереднього виготовлення продукції. З огляду на це таке підприємство може вважатися типовим щодо впровадження мікрологістики.

Маючи на меті впровадження в менеджмент теорії прийняття логістичних рішень, формування логістичних рішень і проектів передбачає відповідну структуризацію логістичних цілей. Поряд із загальною ціллю логістичний менеджмент стикається із численними цілями часткового чи предметного характеру, які “підтримують” тим чи іншим чином загальну ціль, оскільки перебувають стосовно до неї у відповідній ієрархії.



Результат структуризації логістичних цілей формується насамперед під впливом характеру замовлень на продукцію. Замовлення може бути на готовий продукт, що знаходиться у виробничій програмі, на модифікований продукт (той чи інший варіант), який також є у виробничій програмі, і на виріб, який потрібно створити (новий).

Залежно від характеру замовлення формуються різні контури планування (регулювання) в логістичному управлінні. Перший, звужений контур планування (регулювання), що стосується випуску освоєної продукції, не вимагає включення в процес таких функціональних галузей, як розвиток продукту та технологічну підготовку, а стосується тільки постачання, виробництва, збуту тощо. Другий, розширений контур планування (регулювання), вимагає додаткового включення функціональних галузей розвитку продукту та технологічної підготовки, оскільки стосується випуску нової продукції. Схематично це зображено на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Схема контурів логістичного планування і регулювання

Враховуючи викладене, доцільно розглянути ієрархію підприємницьких цілей, структуризовану за рівнями з позиції логістики. Грунтуючись на теорії систем, ієрархія цілей, має вигляд піраміди (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Піраміда цілей підприємства та її зміст

Головна ціль продукуючого підприємства може бути сформульована у такий спосіб: прискорення матеріального та нематеріального потоків і мінімізація витрат, починаючи від прийняття замовлення до постачання споживачу включно. Зрозуміло, що головна ціль буде ініціювати певні реакції щодо скорочення інноваційних циклів, технологій, виробничих та транспортних процесів.

Цілі логістичних функціональних галузей загалом полягають у повному виконанні програмних завдань з мінімальними витратами. Треба зазначити, що специфіка змісту часткових логістичних цілей стосовно головної цілі не вимагає локальної часової оптимізації, оскільки це передбачено в головній цілі.

Виходячи з принципу емерджентності, стає нереальним сумістити локальну та глобальну часову оптимізацію при одночасній локальній мінімізації витрат. Відома дилема "виграємо в часі, програємо в грошах" – існує і в постачанні, і в транспортуванні, і в виробництві та збуті.

Беручи за основу структуру системи виробничого підприємства можуть бути сформульовані часткові та окремі цілі логістики постачання, збуту, переробки відходів, виробничої логістики. При цьому можуть відбуватися окремі цільові конфлікти як наслідок реалізації логістичних рішень. Цільові конфлікти першого виду виникають як протиріччя між виконанням цілей окремих функціональних галузей і реалізацією головної цілі підприємництва. Так, забезпечення гарантії безперервного матеріального виробництва вимагає від сфери постачання збільшених запасів матеріалів, комплектуючих виробів, а це веде до зростання витрат загалом для підприємства. Аналогічно вимога прискорення реакції на замовлення клієнтів вимагає від сфери збуту утримання більших запасів готової продукції, і це також спричиняє зростання загальних витрат підприємства. Тому ці протиріччя можна усунути тільки логістичним плануванням та керуванням. Слід зауважити, що підприємницька логістика уможливлює раціональність зростання загальних витрат підприємства, якщо це супроводжується очікуваним збільшенням прибутку.

Окремі цілі логістики розвитку виробу можуть включати створення блочних виробів для прискореного реагування на варіації (модифікації), уніфікацію технологій, стандартизацію складових частин, ремонтнопридатність виробу, уніфікацію складування, пакування та транспортування тощо.

Окремі цілі логістики технологічної підготовки передбачають встановлення оптимальної глибини власного виробництва, впровадження ресурсозберігаючих технологій, спрощення виробничих процесів, забезпечення пропорційності виробничого процесу.

Як приклад вирішення цільових конфліктів розглянемо характерну ситуацію підприємництва в ринковій економіці: проведені маркетингові дослідження показали, що існує незадоволений попит на продукцію, що відповідає профілю діяльності підприємства. За цих умов розширення ринку збуту вимагатиме від підприємства скорочення часу поставки товарів від моменту отримання замовлення. І це важливо, оскільки присутня адекватна реакція конкурентів. Однак скорочення часу поставки супроводжується зростанням організаційних, постачальницько-збутових та транспортних витрат. Графічно зустрічна динаміка швидкості реагування на бажання клієнтів і відповідних витрат зображена на рис. 2.8.

Рис. 2.8. Динаміка взаємозв’язку між часом поставки та загальними витратами

Рис. 2.8 показує, як вибраний варіант реакції підприємства на незадоволений попит на ринку (варіант логістичних рішень) формує рівень часу поставки та відповідні загальні витрати. При переході від варіанта I до II досягається скорочення часу поставки товару, зумовлене зростанням загальних витрат підприємства.

На основі цих двох кривих можна побудувати інтегровану криву гнучкості підприємства (рис. 2.9), яка показує залежність гнучкості підприємства від часу поставки товарів. У момент отримання замовлення виробництво товару може перебувати в різних фазах: на складі готової продукції, у виробництві, на складах матеріалів та комплектуючих виробів або бути відсутнім в межах підприємства, що і визначає час реакції на замовлення.

Рис. 2.9. Динаміка гнучкості підприємства

Крайні фази зумовлюють відповідно найбільші і найменші витрати підприємства, що відповідає його найвищій і найменшій гнучкості. Однак відповідні додаткові кошти в окремих фазах можуть змінити характер динаміки гнучкості підприємства.

Цільові конфлікти другого роду стосуються протиріччя між цілями логістики окремих функціональних галузей. Так, наявність великих матеріальних запасів дозволяє скоротити час реагування у матеріальному виробництві при прийнятті рішення про його збільшення. Це водночас означає зайві витрати на утримання надлишкових запасів матеріалів і комплектуючих, однак для виконання додаткових замовлень виробнича сфера зможе швидше відреагувати. З іншого боку, утримання малих запасів матеріалів, комплектуючих виробів може викликати вищі питомі транспортні витрати в постачанні.

Графічно це можна зобразити так:

Рис. 2.10. Динаміка взаємозв'язку між матеріальними запасами та часом реакції виробництва

Однак, зв’язок між поданими параметрами може мати і протилежний характер, якщо незалежним (ведучим) чинником розглядати час реакції, тобто цикл реалізації замовлення: чим менший цикл реалізації замовлення, тим менше необхідно мати запасу товарів. Графічно це виглядає так:

Рис. 2.11. Залежність рівня запасів від циклу реалізації замовлення

Протилежні, на перший погляд, характеристики зв’язків між запасами та термінами виконання замовлення досить аргументовано вирішуються застосуванням явища дихотомії в логістиці.

Рис. 2.12. Два обличчя логістики

Джерело: [58, с. 39]

Аналогічні цільові конфлікти можна знайти у виробничій логістиці стосовно глибини, серійності виробництва, в логістиці збуту, транспортній логістиці тощо. Їх усунення вимагає у кожному випадку допустимого компромісу, що і формує оптимальність рішень. Викладене розуміння появи та усунення цільових конфліктів аргументує істотне значення теорії логістики для ефективного розвитку підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки, оскільки супутником, або проявом конфлікту цілей як правило виступає конфлікт витрат (коштів).

Вирішення такого типу конфлікту витрат знаходиться в так званому підході “зв’язок trade-off” (зв’язок субституцій). Типовими прикладами конфлікту витрат “trade-off” можна вважати:

· витрати транспортування і витрати складування при виборі виду транспорту, при виборі кількості складів тощо;

· витрати замовлень і витрати запасів при визначенні партій закупівлі;

· витрати утримання запасів і витрати вичерпання запасів при визначенні величини запасів;

· витрати виробництва та витрати запасів незавершеного виробництва при визначенні партії виробництва.

Графічна інтерпретація залежності “trade-off” подано на рис. 2.13.

З1, З2 – види різнонаправлених (субститутивних) витрат

З = З1 + З2 – загальні (сумарні) витрати

П – змінний, регулюючий витрати, параметр зв’язку

Рис. 2.13. Графічна інтерпретація залежності витрат “trade-off”

Види стягнень, що застосовуються до курсантів і старшин
Истинная цена победы (по повести Вячеслава Кондратьева «Сашка»)
Увімкнення ІМС стабілізаторів фіксованої напруги
ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ
Психологические особенности дошкольного возраста. Социально-историческое происхождение, структура и функции игры. Значение игры в психологическом развитии ребенка.
Розрахунки потрібної кількості машин та обладнання кормоцеху
Проведення гігієнічної ванни
Ресурсне забезпечення економіки країни як складова економічного зростання
Операции при бедренной грыже
Факторы, влияющие на правовую психологию населения
Пропедевтика внутренних болезней
Розділ XIII. Права пасажира на компенсацію у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки авіарейсів
Лекційне заняття
Гигиеническая оценка расписания
Посадки в системе отверстия и в системе вала
Правові засади створення та державної реєстрації банків
Основатель кемализма: Мустафа Кемаль Паша (Ататюрк-фамилию получил позже).
Consider a data set of 100 items. Which of the following is a search algorithm (are search algorithms) that could possibly examine 25 items in this set before succeeding?
Windows
Третя частина
Філософія Нового часу
ОРГАНИЗАЦИЯ СТРАХОВАНИЯ И ХАРАКТЕРИСТИКА СТРАХОВЫХ ПОТОКОВ
Безвозмездные перечисления от других бюджетов БС РФ
Главная Страница