Профілактика психічного здоров’я та емоційних розладів у дітей молодшого шкільного віку».

Формування і розвиток навичок соціальної взаємодії та конструктивної поведінки».

Профілактика та корекція девіантної поведінки підлітків».

Основним завданням роботи психолога за цією проблемою є створення умов для позитивного впливу на школярів, пробуджувати в них особистого внутрішнього, суб'єктивного потенціала, забезпечуючого формування стійкості в конфліктних ситуаціях, розширення можливостей витримки в стресових ситуаціях, відхиленням в поведінці , невизначеність життєвих планів, установок.

Ця проблема є важливою і потребує тісної співпраці всіх спеціалістів, які працюють з підлітками, дітьми з вадами слуху, та відхиленням розумового розвитку. З профілактичною метою треба проводити з дітьми заняття, бесіди, психологічні тренінги. На заняттях діти знаходять відповіді на запитання: Як уникнути конфлікту. Що шкодить моєму здоров’ю ,Кого я називаю другом. Чи можна прожити без конфліктів з іншими людьми і собою.

Одним з основних завдань, які стоять перед психологом, що працює над цією проблемою є навчити дітей нових форм адекватної поведінки в суспільстві. Для цього, за допомогою психологічних методик, діагнос­туються особистісні якості характеру дітей і їх емоційний стан. Проводиться цикл тренінгових вправ та ігор для розвитку навичок самоконтролю, емпатії, вміння адекватно вести себе в різних ситуаціях, формування комунікативних здібностей. Велику увагу потрібно приділяти тому, щоб показати дітям, як давати вихід агресивним імпульсам.

Заняття сприяють усвідомленню доречності та актуальності здорового способу життя. На них діти відкривають різні сторони свого „Я”, будують і осмислюють нові типи відносин з собою і оточуючими.

«Соціалізація вихованців закладів інтернатного типу у соціумі».

Одним з основних завдань для психолога є допомога дитині адаптуватися в житті після закінчення інтернату. Для вирішення цього завдання роботу з дитиною починаю з вивченя родини: соціальний статус, наявність складних життєвих обставин, які порушують процес навчаня та виховання дитини, потенціал сім`ї, спрямованність, очікування від дитини.



Використання різних форм роботи, діагностичних методик, профілактичних заходів дає можливість виявляти та проводити корекцію існуючих проблем. Лекційно-тренін­гові заняття та рольові ігри допомогають формувати в учнів навички здорового способу життя. Консультаційна та роз`яснювальна робота з батьками підвищує виховний потенціал та попереджає безвідповідальне батьківство.

Для подолання шкільної дезадактації першокласників практичний психолог за допомогою психологічних мето­дик, анкетування вчителів, спостереження виявляє дітей з високим рівнем тривожності та з різними емоційними проблемами. Проводить з ними корекційно-розвивальні заняття. На цих заняттях діти вчаться прийомів саморелаксації, зняття психом’язового напруження, розвивє у дітей навички спілкування й розв’язання конфліктних ситуацій, сприяє створенню у дітей позитивного емоційного настрою. Всі заняття складаються з вправ (творчого, наслідувально-виконавчого й проб­лемного характеру), ігор, етюдів, психокорекційних казок і подальшого їх обговорення з дітьми та вправ на релаксацію.

«Активні форми роботи практичного психолога з батьками.»

Бувають моменти коли батьки бувають безпорадні, незахищені, неумілі у спілкуванні з дітьми. Іноді неадекватна поведінка батьків, особливо в критичних ситу­аціях, провокує на відверту неприязнь з боку дітей. В таких випадках доцільно використовуючи активні форми роботи, навчити батьків самостійно конструювати особисту поведінку при взаємодії з дитиною; сприяти установленню і розвитку відносин партнерства і співробітництва батьків і дітей.

3.4.3. ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД СІМЕЙНИХ БУДИНКІВ-ІНТЕРНАТІВ

В окремих випадках центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді може запропонувати укладання з дитячим будинком сімейного типу договору про здійснення психологічного супроводу, у якому конкретизувати права та обов’язки кожної із сторін, умови надання послуг, принципи взаємодії, відповідальних за виконання зобов’язань тощо. Таке офіційне оформлення необхідне у випадку чіткого розмежування обов’язків спеціаліста та батьків-вихователів, що попереджує формування патерналістських стосунків і визначає межі від­­по­ві­­­­­даль­ності за розв’язання нагальних потреб дитини та сім’ї.

Реалі­­зація психологічного супроводу дитячого будинку сімейного типу передбачає періодичне планування психологічної роботи з дитиною, батьками, членами родини, соціальним оточенням тощо.

План психологічного супроводу містить комплекс послуг щодо забезпечення умов для підвищення виховного потенціалу сім’ї та створення умов для утримання, виховання та розвитку дитини-вихованця. Планом передбачаються конкретні заходи щодо надання психолог­гічних, психолого-медичних, психолого-педагогічних та інших послуг.

Психологічні послуги передбачають:

адаптацію дитини до нової сім’ї та сім’ї до дитини, у створенні належного психологічного клімату, для якого характерними є повага, любов, турбота, емоційні зв’язки; допомогу в запобіганні виникненню непорозумінь та конфліктів між членами сім’ї, в т.ч. рідними дітьми; участь у формуванні у дитини почуття власної гідності, адекватної самооцінки, самосвідомості, самостійності, громадян­сь­кості позиції; мінімізацію негативних наслідків психологічних травм; організацію реабілітаційних заходів, спрямованих на подолання затримок, відставань у розвитку, психічних та психологічних проблем, пов’язаних з занедбаністю, травмами та хворобами, жорстоким поводженням або насильством, які зазнала дитина до влаштування в дитячий будинок сімейного типу; корекція поведінки дітей; консультування з питань психічного здоров’я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем; організація сімейної психотерапії; рове­дення психодіагностики, спрямованої на вивчення соціаль­но-психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації; надання методичних порад.

Главная Страница