Особливості податкової системи України

Особливості податкової системи України

Україна пережила проблеми наповнення бюджету грішми, відхилення від наповнення бюджету за допомогою взаємозаліків, невиконання більшості прийнятих річних бюджетів, реструктуризації боргів як способу поліпшення фінансового стану підприємств і їх розрахунків з бюджетом. Згодом, завдяки трансформації бюджетної і податкової систем, деякі з цих явищ відійшли в минуле, а деякі змінили свій характер, хоча так і залишилися цілком не дозволеними.

Податкова система - це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків у бюджет і державні цільові фонди, що діють у встановленому законом порядку. Сутність, структура і роль системи оподатковування визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави виходячи з задач соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також обов'язки і відповідальність, що виступають невід'ємною частиною системи оподатковування, держава висуває єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.

У той же час податкова система України характеризується поруч особливостей, що відрізняють неї від податкових систем розвитих країн. До них відносяться:

- існування двох підсистем оподатковування;

- стандартна і спрощена, що порушує цілісність податкової системи;

- значна нерівномірність розподілу податкового тягаря внаслідок масштабного ухиляння від сплати податків і наявності податкових пільг;

- високий рівень податкової заборгованості.

Обов'язки і відповідальність у системі оподатковування обумовлені також дією двох взаємозалежних принципів системи - стабільності і гнучкості.

Принцип стабільності системи означає, що вона повинна носити стійкий характер при визначенні нормативних ставок податків і порядку вирахування податкових платежів у бюджет, фінансових санкцій і ін. Дотримання цього принципу є однією з головних умов створення в країні в цілому й у кожному регіоні окремо обстановки загальної економічної стабільності, підвищення ефективності виробничої і фінансової діяльності тощо.



Принцип гнучкості забезпечується наявністю комплексу податкових пільг, що встановлює повне або часткове звільнення юридичних або фізичних від обов'язків по сплаті податків і інших обов'язкових платежів, що, у чергу, створює попередні умови для розвитку найбільш необхідних пріоритетних для суспільства напрямків діяльності суб'єктів господарювання. Гнучкість податкової системи в умовах ринкових відносин виступає необхідною передумовою для активного використання всіх податкових інструментів з метою економічного і правового регулювання соціальних процесів, стимулювання розвитку виробництва та ін.

Податки є необхідною ланкою економічних відносин у суспільстві з моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжуються перетворенням податкової системи. У сучасному цивілізованому суспільстві податки - основна форма доходів держави. Крім цієї сугубо фінансової функції податковий механізм використовується для економічного впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на стан науково-технічного прогресу.

Застосування податків є одним з економічних методів керування і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних інтересів з комерційними інтересами підприємців, підприємств незалежно від відомчої підпорядкованості, форм власності й організаційно - правової форми підприємства. За допомогою податків визначаються взаємини підприємців, підприємств усіх форм власності з державними і місцевими бюджетами, з банками, а також з вищестоящими організаціями. За допомогою податків регулюється зовнішньоекономічна діяльність, включаючи залучення іноземних інвестицій, формується госпрозрахунковий доход і прибуток підприємства.

Здійснюючи вплив на економіку, державу, як правило, переслідує наступні основні цілі:

• досягнення постійного стійкого економічного зростання;

• забезпечення стабільності цін на основні товари і послуги;

• забезпечення повної зайнятості працездатного населення;

• забезпечення визначеного мінімального рівня доходів населення;

• створення системи соціальної захищеності громадян, у першу чергу, пенсіонерів, інвалідів, багатодітних;

• забезпечення рівноваги в зовнішньоекономічній діяльності.

Досягти цих цілей одночасно практично неможливо. Знайти збалансоване співвідношення - це і є головне в економічній політиці держави.

Основним інструментом державного регулювання є податкова політика і фінансовий вплив на приватне підприємництво.

Через податки, пільги і фінансові санкції, а також обов'язки і відповідальність, що виступають невід'ємною частиною системи оподатковування, держава висуває єдині вимоги до ефективного ведення господарства в Україні. Правовою основою податкової системи служать Закони України "Про внесення змін і доповнень у Закон Української РСР "Про систему оподатковування" і "Про внесення змін і доповнень у Закон України "Про державну податкову службу в Україні", прийняті Верховною Радою України, відповідно, 2 лютого 1994 р. і 24 грудня 1993 р. У новому Законі України "Про систему оподатковування" передбачено, що при визначенні податків, зборів і обов'язкових платежів, а також встановленні обов'язків і відповідальності платників ця система будується на наступних принципах.

По-перше, обов'язковість виконання законодавства про податки всіма суб'єктами оподатковування, що дорівнює напруженість для підприємств усіх форм власності у формуванні загальнодержавного і місцевого бюджетів. У рамках цілісності економічної системи всі господарські суб'єкти і громадяни повинні знаходитися в приблизно однакових податкових умовах. Як свідчить світовий досвід, відступ від цього принципу означав би руйнування єдиного ринку, порушення нормального переміщення фінансових і трудових ресурсів.

По-друге, соціальна справедливість у відношенні всіх суб'єктів оподатковування в питаннях про джерело сплати податків, про трудомісткість одержання доходів (прибутку), і в тому числі - про надання визначених пільг.

По-третє, сполучення інтересів держави, регіонів, підприємств і громадян і забезпечення надходження коштів у бюджети відповідних рівнів і державні цільові фонди.

Для створення оптимальних податків найбільш важливими є наступні вимоги:

а) податкова структура повинна сприяти використанню податкової політики з метою стабілізації, оздоровлення і підйому економіки країни;

б) податкова система повинна бути справедливою, не допускати довільного тлумачення, бути зрозумілою платникам податків;

в) податки повинні, по можливості, не впливати на прийняття різними особами економічних рішень або такий вплив повинний бути мінімальним;

г) скорочення витрат податками на утримання адміністрації і дотримання податкового законодавства;

д) використання податкової політики для досягнення соціально-економічної мети необхідно звести до мінімуму;

е) ставки податків не повинні перевищувати аналогічні ставки в сусідніх країнах;

ж) система податків повинна мати мінімум необґрунтованих пільг, бути ув'язаною з загальною політикою ціноутворення і зростанням заробітної плати;

з) податки повинні надавати більше свободи підприємництву, інвестиціям, науково-технічному прогресові.

Податкова система може переслідувати різні цілі, що не обов'язково можуть узгоджуватися між собою. Виникають протиріччя, тому і необхідно домагатися тимчасового компромісу. Наприклад, принцип рівності оподатковування вимагає ускладнення адміністративної системи і веде до порушення принципу нейтральності, а регулююча функція податків може порушити принцип рівності і справедливості.

На сьогоднішній день Кабміном затверджений проект Концепції і Структури Податкового кодексу України. Визначено переліки загальнодержавних і місцевих податків, зборів і обов'язкових платежів.

Розглянемо загальнодержавні податки:

1. Податок на прибуток підприємств. В основному зберігається існуючий порядок стягування, т.ч. авансові платежі і ставка – 25%. Зміни торкнуться, по-перше, переліку об'єктів соціальної інфраструктури, витрати на зміст яких враховуються в складі валових витрат платника податку, по-друге, поняття і порядку застосування «звичайної ціни», по-третє, відповідальності платників податку за невірогідність даних про об'єкт оподаткування – нова фінансова санкція передбачає відшкодування в розмірі донарахованої суми податку замість діючої норми – 20%.

2. Податок на доходи фізичних осіб. Передбачається 15% з одночасним розширенням бази оподаткування, у т.ч. на доходи, отримані від роботодавця у виді успадкованого майна, подарунків і т.д., і упорядкуванням пільг для всіх груп платників податку і скасуванням тих з них, що надаються по професійній або галузевій ознаці.

3. Податок на додану вартість (ПДВ). Зберігається порядок нарахування, сплати і відшкодування – 20%. Передбачається відмова від пільги по звільненню від ПДВ товарів критичного імпорту і скасування нульової ставки з продажів вугілля і продуктів його збагачення, а також вугільних і торф'яних брикетів, електроенергії, газу, імпортованого в Україну.

4. Акцизний податок. Передбачається істотне скорочення переліку підакцизних товарів (послуг) до семи позицій:

~ спирт етиловий, алкогольні напої;

~ тютюнові вироби;

~ пиво;

~ бензин, дизельне паливо;

~ транспортні засоби;

~ ювелірні вироби;

~ послуги мобільного зв'язку.

При цьому ставки планується встановити на рівні, що дозволяє підвищити питому вагу цього податку в загальних доходах бюджету (зараз – 2,9% з вітчизняних товарів, 1% - з імпортних). Причому намічається встановлювати ставки трьох видів: адвалерні (у відсотках до вартості підакцизної продукції); у твердих сумах з одиниць ваги, обсягу, кількості або іншого натурального показника; комбіновані.

5. Податок на майно. Ставка податку визначена на рівні, що не перевищує 3% від середньої поточної вартості об'єкта оподаткування. Кошти від податку будуть надходити в місцеві бюджети.

Передбачається, що цей податок буде погашати собою плату за землю і податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів, причому в документі закладена ідея зменшення розмірів плати за землю для виробників продукції.

6. Збір у Державний соціальний фонд. Передбачається, що в цьому фонді будуть акумулюватися кошти, що у даний час надходять у фонди Пенсійного і соціального страхування. Об'єктом вирахування збору визначений фонд оплати праці, ставка – 25%, зарахування в держбюджет.

7. Державний збір. Планується розширити перелік дій, за здійснення яких стягується держмито і переглянути ставки на деякі з них.

8. Ресурсні і рентні платежі. У ресурсні платежі включена: плата за спеціальне використання водних ресурсів, за спеціальне використання лісових ресурсів, за користування надрами для видобутку корисних копалин. Ставки і порядок платежів по них будуть визначаться Кабміном. Скасовуються відрахування на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету. Збільшуються нормативи плати за використання підземних вод і користування надрами.

У рентні платежі включена плата за нафту і природний газ, що добуваються в Україні.

9. Екологічний податок. Уводиться замість діючих зборів за забруднення навколишнього природного середовища. При цьому об'єктом оподаткування будуть викиди шкідливих речовин в атмосферу і водойми, розміщення відходів. Ставка податку буде встановлюватися Кабміном України за кожним видом шкідливого впливу на навколишнє середовище.

Також варто звернути увагу на місцеві податки і збори. Передбачається скасування ряду зборів, зокрема: на право проведення кіно – і телезйомок, за участь у бігах, з осіб, що беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, за використання місцевої символіки, за видачу ордера на квартиру, за проведення аукціону, конкурсного розпродажу і лотереї.

Ряд місцевих податків і зборів існують як обов'язкові для введення (при наявності об'єктів оподаткування), а саме:

— податок з реклами;

— комунальний податок (планується перегляд ставки убік зниження граничного розміру з 10% до 4%);

— готельний збір;

— збір за паркування автотранспорту;

— ринковий збір;

— збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг.

Окремим розділом у Кодексі визначені спеціальні податкові режими – фіксований сільськогосподарський податок; патент на заняття визначеним видом діяльності; разовий патент, що здобувається фізичними особами, не зареєстрованими як суб'єкта підприємницької діяльності і здійснюючий продаж товарів; єдиний фіксований податок; спеціальний режим оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності вільних економічних зон.

Таким чином підводячи підсумки відмітимо, що в основу концепції Податкового Кодексу закладене механічне сполучення існуючих і нових податків, зборів, обов'язкових платежів, що істотно не змінюють якісні характеристики системи оподаткування.

resource.radioritual.ru referatxwm.nugaspb.ru spe.deutsch-service.ru uos.deutsch-service.ru Главная Страница