Методологічні основи підготовки та проведення лекційних занять

Тема 4. Методичні основи викладання навчальних дисциплін

Основні питання:

4.1. Методологічні основи підготовки та проведення лекційних занять.

4.2. Методика проведення практичних , лабораторних і семінарських занять.

4.3. Форми оцінювання знань, умінь і навичок.

4.4. Методичні основи організації тестового контролю знань.

Методологічні основи підготовки та проведення лекційних занять

Форма організації навчання – певна структурно-організаційна та управлінська конструкція навчального завдання залежно від його дидактичних цілей, змісту й особливостей діяльності суб’єктів та об’єктів навчання.

У дидактичному процесі найчастіше виокремлюють чотири групи організаційних форм:

а) навчальні заняття;

б) практична підготовка;

в) самостійна робота;

г) контрольні заходи.

До першої групи належать: лекція, семінар, лабораторне або практичне заняття, виконання індивідуального завдання, консультація, навчальна гра тощо.

Дидактична мета другої групи організаційних форм практичної підготовки – формування у студентів професійних навичок, а також практичних умінь, необхідних для виконання виробничих завдань.

До третьої групи належать – робота з літературними джерелами, самостійне вивчення певних питань, участь у роботі гуртків, експериментально-дослідницька робота тощо.

Мета самостійної роботи студентів – самостійне вивчення, закріплення й поглиблення раніше здобутих і нових знань, набування практичних навичок і умінь.

До четвертої групи належать: екзамени і заліки, модульні контролі, контрольні роботи, контрольна перевірка оволодіння професійними знаннями, навичками і вміннями з різних предметів, розв’язування кваліфікаційних завдань.

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у ВНЗ, яка призначена для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція охоплює основний теоретичний матеріал окремої чи декількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою програмою. До читання лекцій допускаються тільки професори і доценти, за рідким виключенням старші викладачі, за спеціальним дозволом вченої ради ВНЗ.



Дидактичні цілі лекції: повідомлення нових знань, систематизація й узагальнення уже накопичених, формування на їхній основі ідейних поглядів, переконань, світогляду, розвиток пізнавальних і професійних інтересів.

Загальний структурний каркас будь-якої лекції – формулювання теми, повідомлення плану і літератури, яку рекомендовано для самостійної роботи, а потім – чітке дотримання плану.

Основні вимоги до читання лекції:

1) високий науковий рівень викладеної інформації, яка має , як правило, світоглядне значення;

2) значний обсяг систематизованої й методично опрацьованої сучасної науково-практичної інформації;

3) доказовість і аргументованість висловлюваних суджень;

4) достатня кількість переконливих фактів, прикладів тощо;

5) ясність викладання думок та активізація мислення слухачів, формулювання питань для самостійної роботи з обговорюваних проблем;

6) аналіз різних поглядів на розв’язання наявних проблем;

7) виведення головних думок і положень, формулювання висновків;

8) уміння встановити педагогічний контакт з аудиторією;використання дидактичних матеріалів і технічних засобів;

9) застосування основних матеріалів – тексту, конспекту, блок-схем,таблиць, графіків тощо.

Види лекцій – вступна; інформаційна; оглядова; настановна і підсумкова.

Вступна лекція дає перше цілісне уявлення про навчальний предмет і орієнтує студента на основні завдання при вивченні даного предмета.

Інформаційна лекція орієнтована на викладання і пояснення студентам наукової інформації, яку потрібно осмислити й запам’ятати. Це найбільш традиційний тип лекцій у практиці вищої школи.

Оглядова лекція – систематизація наукових знань на високому рівні, вона потребує чимало асоціативних зв’язків у процесі осмислення інформації, яку викладають під час розкриття внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, крім деталізації й конкретизації.

Настановна лекція – вид лекції у вищій школі, спрямований на розкриття підходів, принципів, умов, форм, методів та особливостей діяльності студентів з метою оволодіння, насамперед самостійно, сукупністю знань, навичок і вмінь.

Підсумкова лекція – вид лекції, який використовують наприкінці вивчення дисципліни, курсу з метою підбиття підсумків із питань аналізу діяльності студентів, змісту глибини й широти здобутих знань, навичок і вмінь, розкриття їх реалізації в житті; висвітлення проблем тощо.

Підготовка до виступу на лекції

Головне правило лектора – знати кому, що, де і як сказати. Як говорив Цицерон – для досягнення мети під час своєї промови оратор повинен робити три речі: 1) переконливо доводити свої ідеї; 2) впливати на волю і почуття слухачів; 3) доставляти задоволення аудиторії.

Лекцію слід розглядати не тільки як засіб передачі інформації з голови викладача у голову студента. Насамперед лекція – це: засіб обміну думками; засіб полеміки (дискусії); форма управління навчально-творчою діяльністю студентів.

Підготовка до лекцій

Підготовка до лекцій включає складання плану і період збирання інформації. Після цього лектор структурує матеріал і визначає час для його викладання. Лектору потрібно ретельно готуватися і відразу намітити: головні проблемні аспекти, змістовні елементи, технологічність викладання матеріалу, порядок і форми завершення лекції. Особлива увага приділяється використанню технічних засобів.

Підготовка викладача до лекції

Підготовка включає такі етапи:

1) визначення типу виступу: інформаційний, пропагандистський, комбінаційний;

2) вибір стилю виступу, який може бути: науковим, діловим, співбесідою;

3) визначення варіантів промови:

а) зачитувати з конспекту;

б) відтворювати по-пам’яті;

в) викладати вільно або імпровізувати;

4) визначення чіткої композиційної побудови лекції.

Читання лекції

У лекції визначальним є зміст. залежно від мети лекції корегується структура і метод подачі матеріалу, уточнюється план, відбираються необхідні аргументи. Особливого уміння від лектора потребує виклад матеріалу по-пам’яті або із зоровою опорою на текст. Засвоєння матеріалу слухачами в даному випадку порівняно з його запитуванням збільшується у три рази. До речі, цифровий матеріал варто зачитувати для більшої аргументованості. Висновки варто знати напам’ять.

Рекомендації для лектора:

прагніть не читати, а говорити; логічно будуйте думки і речення; визначайте послідовність і несуперечність суджень; підбирайте аргументовані факти і докази; будьте у гарному настрої і доброзичливі; приділяйте увагу ерудиції; контролюйте аудиторію; вмійте розпізнавати критичні моменти лекції; аналізуйте свій виступ.

referattyv.nugaspb.ru refanak.ostref.ru ukb.deutsch-service.ru referattkz.nugaspb.ru Главная Страница