Завдання 2.

Рисунок 8.2 – Циклічність економічної динаміки

Існують такі фази циклу: криза, депресія, пожвавлення, підйом.

Фаза кризи характеризується різким падінням виробництва, зростають запаси нереалізованої продукції, скорочується заробітна плата, падають курси акцій, зростає банківський відсоток.

Наступна після фази кризи йде депресія. Вона може мати дуже тривалий характер. Зупиняється падіння виробництва. Зберігається високий рівень безробіття. Проте падіння цін зупиняється, падає позичковий відсоток, стабілізується товарні запаси.

Наступна фаза – пожвавлення – супроводжується незначним підвищенням рівня виробництва, деяким скороченням безробіття. Поступово починають зростати ціни та позичковий відсоток. На товарному зростає попит на нове промислове обладнання. Пожвавлення охоплює все більшу кількість галузей.

Підйом дуже часто носить ажіотажний характер. Випуск продукції перевищує передкризовий рівень, зростають ціни на товари, пропозиція позичкового капіталу, знижуються норма банківського відсотку. Різко зростає попит на продукцію тих галузей, які визначають тенденцію руху НТП. Економіка підходить до наступного витка.

Антициклічна політика держави.

1. У фазі кризи усі заходи держави повинні бути спрямовані на стимулювання ділової активності. В області податкової політики це означає зниження ставок, надання податкових пільг на нові інвестиції, проведення політики прискореної амортизації. Метою кредитно-грошової політики у цей період є пожвавлення економічного життя країни за допомогою додаткових кредитів. Проводиться політика “дешевих грошей”, що на практиці означає: зниження ставки відсотку за надані позики, зростання кредитних ресурсів банків, що веде до зростання капіталовкладень, підсилення ділової активності, зниження безробіття. Проте, ця політика може мати й негативні наслідки, тому що у тривалій перспективі вона приведе до посилення інфляційних тенденцій.

2. В період підйому економічної кон’юнктури держава проводить політику стримування з метою запобігти перевантаження економіки та зв’язаних з ним явищ в економіці. Податково-бюджетна політика такого періоду характеризується зростанням державних витрат, обмеження при проведенні прискореної амортизаційної політики. Фіскальні заходи приводять до зниження купівельної спроможності і попиту, що веде до деякого спаду економічної активності. В кредитно-грошовій політиці проводиться політика “дорогий грошей”, що означає підвищення ставок відсотків по наданим позикам, скорочення кредитних ресурсів банків. У цьому випадку в тривалому періоді політика “дорогих грошей” може привести до зростання безробіття, тому що будуть скорочуватися інвестиції та виробництво.



7.3. Безробіття як прояв макроекономічної нестабільності

Безробіття – це соціально-економічне явище, при якому частина робочої сили (економічно активного населення) не зайнята у виробництві товарів та послуг. Безробітні і зайняті формують робочу силу країни.

У реальному економічному житті безробіття виникає, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї.

Основнівиди безробіття:

1. Фрикційне – тимчасове безробіття, яке пов’язане з добровільним чи вимушеним пошуком або очікуванням роботи.

2. Структурне – вивільнення робочої сили під впливом структурних зрушень в економці, які змінюють попит на окремі професії та спеціальності, а отже, пропозицію робочої сили щодо них.

3. Циклічне – вивільнення робочої сили, викликане загальним спадом виробництва, тобто тією фазою економічного циклу, яка пов’язана з кризовими явищами в економіці, скороченням сукупного попиту, відповідним скороченням зайнятості та зростанням безробіття.

4. Інституціональне – вид безробіття, пов’язаний з функціонуванням самих інститутів ринку робочої сили та чинниками, які впливають на попит та пропозицію на ньому (неповна інформація про вакансії, завищений рівень допомоги по безробіттю, занижені податки на доходи та ін.).

Повна зайнятість не означає абсолютної відсутності безробіття. Фрикційне і структурне безробіття неминучі, тобто, повна зайнятість складає менш 100% робочої сили. Рівень безробіття за умов повної зайнятості називають природним рівнем безробіття. У теперішній час економісти вважають, що природний рівень безробіття складає 5-6%.

Рівень безробіття показує відсоток безробітної частини робочої сили.

Рівень кількість безробітних * 100%

безробіття чисельність працездатних людей

Головна негативна риса безробіття – невипущена продукція. Якщо економіка не може створити достатню кількість робочих місць для тих хто бажає і може працювати, потенційне виробництво товарів та послуг втрачається назавжди. Економісти визначають цю втрачену продукцію як відставання обсягу ВНП, яке показує на скільки фактичний ВНП менше потенційного ВНП. Потенційний ВНП визначається виходячи з припущення про існування природнього рівня безробіття при нормальних темпах економічного зростання.

Вчений Артур Оукен математично визначив відношення між рівнем безробіття та відставанням обсягу ВНП.

Закон Оукена: якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на 1%, то відставання фактичного обсягу ВНП від потенційного ВНП складає 2,5%.

7.4. Інфляція: сутність, види, соціально-економічні наслідки

Інфляція– тривалий безперервний процес знецінення грошей, який проявляється як стійке підвищення загального рівня цін у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою, незабезпеченою матеріальними цінностями.

Причиною інфляції є перевищення попиту на товари і послуги над розмірами товарообігу, що створює умови для підвищення цін виробниками та постачальниками незалежно від рівня витрат.

Рівень інфляції = ( Рп – Рп-1) / Рп-1,

де Рп–індекс цін поточного року, Рп-1 – індекс цін попереднього року.

В залежності від характеру інфляції та темпів зростання інфляційних процесів відрізняють такі типи інфляції:

1. Уповільнена, для якої характерні відносно невисокі темпи зростання цін (до 10% на рік).

2. Галопуюча. Темпи її зростання визначаються двозначними числами (від 20 до 200% на рік).

3. Гіперінфляція характеризується щомісячним зростанням цін понад 50%. Особливістю гіперінфляції є те, що вона практично не керована, звичайні методи управління цінами ефекту не дають.

Існує два види інфляції (відкритої).

1. Інфляція попиту – це вид інфляції, який породжується надлишком сукупного попиту, за яким через ті чи інші причини не встигає виробництво. Надлишковий попит приводить до зростання цін. В умовах зростання цін складаються умови для підвищення прибутків. Підприємці розширюють виробництво, залучаючи додаткову робочу силу. В результаті цього тиск безробіття падає, що сприяє підвищенню заробітної плати, і відповідно, - подальшому зростанню попиту та підвищенню цін.

2. Інфляція витрат. У цьому випадку механізм інфляції починає діяти, тому що зростають витрати. Можливі два вихідних моменти: в результаті підвищення заробітної плати; в результаті збільшення цін на сировину та паливо. Сукупний попит на ринку не стає надлишковим, але пропозиція товарів зменшується, тому що зростають витрати виробництва. В свою чергу це веде до підвищення цін, потім – до нового витку інфляції.

Антиінфляційна політика – це сукупність заходів держави, спрямованих на встановлення відповідності між темпами зростання грошової маси і темпами зростання благ (застосовується тільки для відкритої інфляції).

Антиінфляційна політика має два види:

1. Адаптивна політика (політика градуювання) виявляється у пристосуванні до умов інфляції, у пом’якшенні її негативних наслідків, поступовому зниженні темпів зростання грошової маси (темпи приросту грошової маси не перевищують 20-30 % на рік).

2. Активна інфляційна політика (шокова терапія) базується на різкому скороченні темпів зростання грошової маси (особливо ефективна в умовах гіперінфляції).


Завдання 1.

В умовній країні виробляється тільки два товари: комп’ютери та взуття. Можливі варіанти випуску цих товарів наведені у таблиці.

Варіанти А Б В Г Д Е
Комп’ютери (тис. шт.)
Взуття (тис. пар)

а) побудуйте криву виробничих можливостей;

б) позначте на графіку наступні варіанти виробництва:

Варіанти Ж З І К Л
Комп’ютери (тис. шт.)
Взуття (тис. пар)

в) визначить ефективний, неефективний та неможливий варіанти виробництва.


Завдання 1.

В таблиці подані дані, що характеризують різні ситуації на ринку розчинної кави.

Ціна (грн.) Обсяг попиту (млн. банок на рік) Обсяг пропозиції (млн. банок на рік)

а) побудуйте криву попиту та криву пропозиції за даними таблиці.

б) якщо ринкова ціна на банку кави дорівнює 8 грн., що характерно для цього ринку – надлишок або дефіцит? Який його обсяг?

в) якщо ринкова ціна на банку кави складає 32 грн., що характерно для цього ринку – надлишок або дефіцит? Який його обсяг?

г) яка буде рівноважна ціна на цьому ринку?

д) зростання споживчих витрат підвищило споживання кави на 15 млн. банок за кожного рівня цін. Які будуть нова рівноважна ціна і рівноважний обсяг виробництва?

На ринку певного товару функція попиту описується рівнянням:

Qd = 10 – 2 P,

функція пропозиції: Qs = - 5 + 3 P,

де Qd і Qs відповідно, обсяг попиту та обсяг пропозиції, тис. шт. за рік.

а) визначте рівноважну ціну та рівноважний обсяг продажу.

б) якщо ціна товару складатиме 2 грн., що утвориться на ринку надлишок чи дефіцит? У якому розмірі?

в) якщо ціна товару складатиме 4 грн., що утвориться на ринку надлишок чи дефіцит? У якому розмірі?

Завдання 3.

Дані про попит трьох споживачів подано в таблиці.

Ціна (грн.) Попит споживача 1 (од.) Попит споживача 2 (од.) Попит споживача 3 (од.)

а) побудуйте криві попиту кожного споживача;

б) на іншому графіку побудуйте криву ринкового попиту;

в) як зміниться ринковий попит, якщо попит споживача 3 зменшиться у 2 рази. Покажіть ці зміни на графіку.

Завдання 4.

В таблиці подано обсяг попиту на морозиво за різних рівнів ціни.

Ціна за порцію (грн.) Обсяг попиту (тис. порцій) Витрати (виторг) (тис. грн.) Коефіцієнти Ер
2,1
1,8
1,5
1,2
0,9
0,6
0,3

а) визначити витрати на морозиво за кожного значення ціни, здобуті дані записати в таблицю;

б) розрахуйте коефіцієнт цінової еластичності попиту для всіх наданих інтервалів ціни, здобуті дані запишіть в таблицю;

в) за якого значення ціни виторг буде максимальний?

г) за якого значення ціни коефіцієнт цінової еластичності попиту дорівнює 1?

д) за якого значення ціни попит еластичний? Нееластичний?


Завдання 1.

На основі наведених даних:

Кількість цукерок, шт. Сукупна корисність, ютилів Гранична корисність

а) визначте граничну корисність, яку приносить кожна цукерка;

б) побудуйте графіки сукупної та граничної корисностей;

в) за якого значення граничної корисності споживач отримує максимум сукупної корисності?

Завдання 2.

Споживач А вирішує, яким чином розподілити свій доход між купівлею дисків та книжок. Малюнок показує його бюджетну лінію та криву байдужності. Визначте на малюнку наступні точки:

Диски


* b

*f

* d

* a * e

* c

Книжки

а) точку, де споживач максимізує свої потреби.

б) точку, де А купує тільки диски;

в) точку такого набору, обравши який, А не витратив би увесь свій доход, призначений на купівлю вказаних товарів;

г) точку, де А отримає теж саме задоволення, що і в точці d, але яке виходить за межі бюджетних можливостей;

д) точку, де А купує тільки книжки;

е) точку, яка відображає більш кращий набір, ніж той, що подано в точці d, але який виходить за межі бюджетних можливостей споживача А.

Завдання 3.

Дані, подані в таблиці, характеризують криву байдужості споживача Х. Побудуйте цю криву, позначаючи кількість товару А на вертикальній вісі, а кількість товару В – на горизонтальній.

Виходячи з того, що ціни товарів А і В складають відповідно 1,5 грн. і 1 грн., а споживач Х збирається витратити 24 грн. Додайте до свого графіку відповідну бюджетну лінію.

Яку комбінацію товарів А і В купить споживач Х?

В якій ситуації опиниться споживач Х, якщо ціна на товар В зросте до 1,5 грн.? Позначте це на графіку.

Одиниці товару А Одиниці товару В


docx.underref.ru refalzd.ostref.ru referatqzi.nugaspb.ru referat.mfk-millenium.ru Главная Страница